бесплатно рефераты

бесплатно рефераты

 
 
бесплатно рефераты бесплатно рефераты

Меню

Емоційна готовність дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі бесплатно рефераты

Ціль: розвиток здатності визначати емоції за схематичними зображеннями.

Дітям роздають сніжинки, вирізані з паперу, і пропонують схематично зобразити будь-яку емоцію на своїй сніжинці; потім розповісти, що сніжинка відчуває.

«Дзеркало»

Ціль: розвиток виразності рухів, уваги, спостережливості.

Діти зображують емоційний стан, протилежний станові дорослого.

Пантоміма

Ціль: розвиток уяви, виразності руху.

Хто водить, той вимовляє фразу, а діти зображують емоційний стан, про який говорить ведучий. Фрази можуть бути такими:

-- Ура! Я йду в цирк!

-- Ой, який щасливий день!

Комплекс представлених ігор сприяє формуванню емоційно зрілості дітей.

Висновки

Емоції -- особливий клас суб'єктивних психологічних станів, які відображають у формі безпосередніх переживань, відчуттів приємне й неприємне, відношення людини до світу, людей, процес і результати її практичної діяльності. До класу емоцій відносяться настрої, почуття, афекти, страсті, стреси. Це так звані «чисті» емоції. Вони включені в усі психічні процеси й стани людини. Будь-які прояви її активності супроводжуються емоційними переживаннями.

У сучасній психології склалися неоднозначні підходи до визначення сутності емоцій. Умовно їх можна розглядати як складне явище психіки, пов'язане з різними властивостями та процесами, що характеризують суб'єктивне відношення, виражене у специфічній формі оцінки.

В сучасних дослідженнях фіксується більше 20 функцій емоцій в розвитку особистості. На перших вікових етапах становлення особистості суттєвим виступає диференційований підхід до визначення функцій емоцій на основі знаку та модальності (страх, гнів, радість), інтенсивність та частота прояву яких характеризують змістову вираженість емоцій. На розвиток емоційної сфери дітей впливають як біологічні, так і соціально-психологічні фактори, а саме: особливості сімейного виховання; неформальність взаємостосунків з іншими дітьми та умови навчально-виховного процесу в дитячому закладі.

Емоційна готовність -- це вміння правильно й адекватно реагувати в різних життєвих ситуаціях. Емоційна готовність до школи в основному розуміється як зменшення імпульсивних реакцій і можливість тривалий час виконувати не дуже привабливе завдання.

Особливостями програм підготовки дітей до школи, які реалізуються на даний час в дошкільних освітніх установах, є те, що вони недостатньо повно охоплюють зміни особистісної сфери, у тому числі емоційної. Емоційна сфера, як для дорослих, так і для дитини є наріжним каменем успішності в школі, соціалізації й інтеграції її в суспільство.

Готовність до школи визначається соціальною та емоційною зрілістю дитини. Вона виражається в умінні контактувати з іншими людьми (дітьми та дорослими), дотримуватись прийнятих у суспільстві правил поведінки, уміти грати в ігри за правилами, самому їх дотримуватись і стежити за їх дотриманням іншими учасниками.

Емоційна готовність виявляється у задоволенні, радості, довірі, з якими дитина йде до школи. Ці переживання роблять її відкритою для контактів з учителем і новими товаришами, підтримують впевненість у собі, прагнення знайти своє місце серед однолітків. Важливим моментом емоційної готовності є переживання, пов'язані із самою навчальною діяльністю, її процесом і першими результатами, вболівання за успішне виконання завдань.

Індивідуально-емоційна готовність дитини старшого дошкільного віку до навчання у школі містить у собі: мотивацію до навчання, уміння спілкуватися з однолітками й дорослими, сформованість адекватної самооцінки й уміння володіти собою (довільність поведінки).

Отже, емоційна готовність до навчання є дуже важливою для успішної адаптації дитини до шкільного життя. Емоційна готовність це вміння правильно й адекватно реагувати в різних життєвих ситуаціях. Вона в основному розуміється як зменшення імпульсивних реакцій і можливість тривалий час виконувати не дуже привабливе завдання.

При дослідженні групи дітей старшого дошкільного, з метою виявлення рівня емоційної готовності до навчання у школі ми використовували такі метод: спостереження, тестування дітей, опитування батьків, кількісний й якісний аналіз отриманих даних.

При співставлені результатів трьох етапів досліджень ми дійшли таких висновків. Діти, які виявили підвищену тривожність, виявили також підвищену емоційну чуттєвість, що ймовірно призвело до проблем у емоційному спілкуванні. Всі ці три показники виявилися взаємопов'язаними, що дало нам підставу стверджувати, що 4 дитини з досліджуваної групи старших дошкільників знаходяться на низькому рівні емоційної готовності до навчання у школі, 7 дошкільників визначили середню або достатню емоційну готовність до навчання у школі. І лише 4 дитини з нашої вибірки виявили високий показник емоційної готовності до навчання у школі. Таким чином, діти з низькою емоційною готовністю до навчання у школі потребують психологічної корекції у дошкільному навчальному закладі.

З метою розвитку емоційної сфери необхідно передбачити гармонійне виховання різних почуттів і емоцій, а також формувати в дитини необхідні навички в керуванні своїми почуттями і емоціями (гнів, занепокоєння, страх, провина, сором, співчуття, жалість, емпатія, гордість, шляхетність, любов та інші); навчити дитину розуміти свої емоційні стани і причини, що їх породжують. З емоційним благополуччям дитини пов'язана її оцінка самої себе, своїх здібностей, моральних і інших якостей.

Однією з умов виникнення у дітей старшого дошкільного віку складних емоцій є взаємозв'язок і взаємозалежність і взаємозалежність емоційних і пізнавальних процесів - двох найбільш важливих сфер його психологічного розвитку.

Виховання відчуттів у дитини повинно служити передусім формуванню гармонійно розвинутої особистості, й одним з показників цієї гармонійності є певне співвідношення інтелектуального й емоційного розвитку. Недооцінка цієї потреби, як правило, веде до перебільшеного, одностороннього розвитку якоїсь однієї якості, частіше інтелекту, що, по-перше, не дає можливості глибоко зрозуміти особливості самого мислення й керування його розвитком, по-друге, не дозволяє до кінця вияснити роль таких сильних регуляторів поведінки дитини, як мотиви й емоції.

Формування і корекцію недоліків емоційної сфери старшого дошкільника необхідно розглядати як пріоритетний напрямок у роботі дитячого психолога. У процесі розвитку відбуваються зміни в емоційній сфері:

· дитина освоює соціальні форми вираження почуттів;

· змінюється роль емоцій у діяльності дитини, формується емоційне передбачення;

· почуття стають більш усвідомленими, узагальненими, довільними, внеситуативними.

Список використаної літератури:

1. Аверин В.А., Дандарова Ж.К. Психология человека от рождения до смерти. Младенчество. Детство. Юность. Взрослость. Старость. - СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. - 411 с.

2. Адаптація дитини до школи / С.Максименко. - К.: Мікрос-СВС, 2003 - 111 с.

3. Бадулина О.И. К проблеме преемственности дошкольного и начального образования//Начальная школа. 2002. -- 1. -- С.101-104.

4. Белопольская Н. Л. Азбука настроений: развивающая эмоционально-коммуникативная игра для детей 4-10 лет. -- Москва: Институт психологии РАН, 1993.

5. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве: норма и отклонения. -- М, 1990.
Буре Р.С. Готовим детей к школе. -- М.: Просвещение, 1987. -- 96 с.

6. Вальдамірова, О. П. Емоційна сфера дошкільника та її корекція// Освіта Донбасу.- 2003.- № 4.- С. 61-66.

7. Вікова психологія. - К.: Педагогіка, 1976. - 269 с.

8. Возрастная и педагогическая психология/ Сост. И.В. Дубровина и др. -- М.: Академия, 1999. -- 320 с.

9. Воспитание детей в старшей группе детского сада/Сост. Г.М. Лямина. -- М.: Просвещение, 1981. -- 256 с.

10. Воспитание нравственных чувств у младших школьников/Под ред. А.М. Виноградовой. -- М.: Просвещение, 1989. -- 96 с.

11. Выготский Л. С. Педагогическая психология. -- М., 1991.

12. Готовність дитини до навчання / С.Максименко. - К.: Мікрос-СВС, 2003 - 112 с.

13. Дошкольная педагогика/Под ред. В.И. Логиновой. -- М.: Просвещение, 1988. -- 270 с.

14. Дуткевич Т.В. Загальна психологія: (Конспект лекцій): Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Кам'янець-Подільський держ. педагогічний ун-т. Кафедра психології. -- Кам'янець-Подільський, 2002. -- 96с.

15. Запорожец А.В. Психология. -- М.: Учпедгиз, 1961. -- 228 с.

16. Захаров А.И. Как помочь нашим детям избавиться от страха. -- СПб.: Гиппократ, 1995.

17. Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. -- М.: Просвещение, 1986.

18. Изард К. Э. Психология эмоций. -- СПб., 2000.

19. Ильин Е. П. Эмоции и чувства. -- СПб., 2001.

20. Ковальчук Я.И. Индивидуальный подход в воспитании ребенка. -- М.: Просвещение, 1981. -- 127 с.

21. Козлова С.А., Куликова Т.А. Дошкольная педагогика. -- М.: Академия, 2000. -- 270 с.

22. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні / Наук. ред. О. Л. Кононко. -- К., 2003.

23. Кононко О. Л. Соціально-емоційний розвиток особистості. -- К., 1998.

24. Кравцов Г.Г., Кравцова Е.Е. Шестилетний ребенок: Психологическая готовность к школе. -- М.: Просвещение, 1987. -- 160 с.

25. Лешли Дж. Работать с маленькими детьми, поощрять их развитие и решать проблемы. - М.: Просвещение, 1991. - 162 с.

26. Малімон Л.Я. До проблеми діагностики емоційності як властивості особистості // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. -- №7. - С. 59-65.

27. Малімон Л.Я. Теоретико-методологічні аспекти вивчення емоційності особистості // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Наук.-метод. ж-л Інституту педагогіки та психології професійної освіти АПН України. - К., 2002. - Вип. 4. - С. 125-132.

28. Малімон Л.Я. Експериментальне дослідження емоційності як стійкої інтегральної характеристики індивідуальності // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2002 - Т.ІV, частина 4. - С. 157-163.

29. Маркова А.К. Формировании мотивации учения в школьном возрасте. -- М.: Просвещение, 1983. -- 96 с.

30. Мельничук І.В. Генеза емоційних особливостей у сучасних дітей. //Наука і освіта. - Одеса, 2002. -№5. - С. 42-44.

31. Мельничук І.В. Особливості емоційного розвитку дітей різного віку та статі. //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського \ Зб.наук.пр. - 2002. - № 11-12. - С. 149-154.

32. Мухина В.С. Возрастная психология. -- М.: Академия, 1999.-- 456 с.

33. Оклендер В. Окна в мир ребенка. -- М.: Независимая фирма «Класс», 1997.

34. Ольшанникова А. Е. Эмоции и воспитание. -- М., 1983. -- 80 с.

35. Ольшанникова А. Е., Рабинович Л. А. Опыт исследования некоторых индивидуальных характеристик эмоциональности // Вопр. психол. -- 1974. -- № 3. -- С. 65--73.

36. Подготовка детей к школе в детском саду/Под ред. Ф.А. Сохина. -- М.: Педагогика, 1978. -- 160 с.

37. Прихожан А.М. Тревожность у детей и подростков: Психологическая природа и возрастная динамика. -- М., 2000.

38. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. -- М., 1989.

39. Романов А. А. Направленная игротерапия. -- М., 2001.

40. Сопрун И.П. Взаимоотношение отдельных показателей особенностей эмоциональной сферы детей шести лет, воспитывающихся в разных социально-психологических условиях. //Наука і освіта. -- 2000. -- №5. -- С.52-55.

41. Сопрун И.П. К вопросу об особенностях эмоционального развития детей дошкольного возраста //Наука і освіта. -- 1998. -- №3. - С.60-62.

42. Сопрун И.П. Особенности развития эмоциональной сферы детей, в зависимости от социально-политических условий культуры их воспитания. // Политика и политическая культура в условиях становления и развития украинского общества. - Одесса, 1999. - С. 38.

43. Ставицька С.О. Взаємозв'язок успішності та шкільної тривожності у дітей молодшого шкільного віку. Наукові записки аспірантів. (Академія наук вищої школи, Волинський Академічний дім). Випуск 4. -- Луцьк, 1997. - с.78-85.

44. Ставицька С.О. Вивчення особистісної тривоги у дітей молодшого шкільного віку проективними методами. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Методи підготовки фахівців до професійного спілкування». Книга І. -- Черкаси - 1997.- с.109-119.

45. Урунтаева Г. А., Афонькина Ю. А. Практикум по детской психологии. -- М., 1995.

46. Чебыкин А. Я. Об эмоциях, детерминирующих познавательную активность // Психологический журнал. - 1989. - № 4. - С. 135-141.

47. Чебыкин А. Я. Эмоциональная регуляция учебно-познавательной деятельности. - Одесса, 1992.

48. Шаграева О.А. Эмоциональное развитие дошкольников. Учебное пособие. -- М.: Академія, 2003

49. Эмоциональное развитие дошкольника/Под ред. А.Д. Кошелевой. -- М.: Просвещение, 1985. -- 176 с.

50. Якобсон П.М. Проблема психологии эмоций. // Психологическая наука в СССР. -- М., 1960 -- Т.2.

Додатки

Додаток І.

Дослідження рівня тривожності в дітей від 3 до 7 років

Методика призначена для виявлення рівня дитячої тривожності на основі зіставлення результатів спостереження, отриманих від самого дослідника, батьків дитини й вихователів.

Фіксація спостережень відбувається в кілька етапів. На першому етапі дослідник протягом 2-3 днів спостерігає за дитиною в різних видах діяльності (грі, на заняттях, новій обстановці й т.д.) і заносить результати в спеціальний лист спостережень. Протягом дня необхідно відзначити наявність або відсутність даної ознаки в поводженні дитини знаками «+» або «-».

Лист спостережень

Прізвище й ім'я дитини _____________________

Вік дитини _______________

Дата спостереження

Ознаки тривожності

Результат спостереження

 

1. Підвищена збудливість

2. Підвищена напруженість, скутість

3. Страх перед новим, незнайомим, незвичним

4. Невпевність у собі, занижена самооцінка

5. Очікування неприємностей, невдач, несхвалення старших

6. Ретельність, розвинене почуття відповідальності

7. Безініціативність, пасивність,боязкість

8. Схильність пам'ятати скоріше погане, ніж хороше

 

Кожна окремо взята ознака не є свідченням вираженої тривожності. Необхідно підсумувати кількість спостережуваних ознак і зробити висновок виходячи з наступної інтерпретації:

Наявність 6-7 ознак говорить про високу тривожність,
3-5 - про тривожність середнього рівня, 1-2 - про низьку тривожність.

Додаток ІІ.

Тест «Два будиночки»

Для проведення тесту потрібен лист паперу, на якому малюють два будиночки. Один з них побільше -- червоного кольору, інший поменше -- чорного кольору. Як правило, цей малюнок не заготовлюють заздалегідь, а роблять на очах у дитини чорним і червоним олівцями.

Інструкція: «Подивися на ці будиночки. Уяви собі, що червоний будиночок належить тобі, у ньому багато гарних іграшок, і ти можеш запросити до себе всіх, кого захочеш. А в чорному будиночку іграшок зовсім немає. Подумай і скажи, кого із діток своєї групи ти запросив би до себе, а кого оселив би в чорному будиночку».

Дорослий записує, хто, де оселиться, потім запитує, чи не хоче дитина поміняти когось місцями, чи не забула кого-небудь.

Аналіз результатів:

Інтерпретуючи результати тесту, варто звернути увагу на те, скільки дітей дитина помістила в червоному й чорному будиночках, у відношенні кого з дітей групи зроблений позитивний, а у відношенні кого негативний вибір. Для кожної дитини вираховують число позитивних (кількість балів зі знаком «+») і негативних виборів (кількість балів зі знаком «мінус») з боку інших дітей групи, потім з більшого віднімають менше й ставлять знак більшого числа.

+4 і більше балів - «соціометричні зірки», це зовні привабливі, досить впевнені в собі діти, які мають авторитет у групі однолітків, вони лідирують в іграх, з ними охоче дружать інші діти.

від +1 до +3 балів (виборів зі знаком «мінус» немає) - ці діти віддають перевагу іграм і спілкування з постійним обмеженим колом друзів (або одним постійним другом), при цьому з іншими дітьми вони майже не конфликтують, у своїй маленькій групі можуть бути лідерами.

від -2 до +2 балів (сума складається з «+» й «мінусів») - активні, рухливі, досить товариські, але нерідко, конфліктні діти, вони легко вступають у гру, але також легко сваряться й відмовляються грати, часто ображаються й кривдять інших, але легко забувають образи.

0 балів (вибори зі знаком «+» й «мінус» відсутні) - цих дітей просто не зауважують, їх як би немає в групі, як правило, це тихі, малоактивні діти, які грають на самоті й не прагнуть до контактів з однолітками; найчастіше такі результати виходять у відношенні дітей, які часто хворіють і тих, хто недавно прибув у групу.

-1 і менш балів - це діти, яких відкидають однолітки, нерідко вони зовні мало привабливі або мають явно виражені фізичні дефекти; нервозні, надмірно конфліктні, негативно настроєні стосовно інших дітей.

Особливу увага варто звернути на тих дітей, які основну масу однолітків відправляють у чорний будиночок, залишаючись на самоті або оточують себе дорослими. Як правило, це або дуже закриті, нетовариські діти або конфліктні, що встигли посваритися майже з усіма. Пророчити труднощі в спілкуванні з однокласниками в школі в таких дітей можна з великою ймовірністю.

Додаток ІІІ

Медодика-гра «Абетка настрою»

Розвиваюча, емоційно-комунікативна гра «Абетка настроїв» допоможе познайомити дітей з основними людськими емоціями й способами їхнього вираження. Також допоможе визначити індивідуальну емоційну чуттєвість дитини.

Інструкція 1: «Подивіться, будь ласка, уважно на ці малюнки. Побудуйте висловлення від імені персонажа, зображеного на кожному з них. Доведіть, що ваше уявлення про його зміст має об'єктивну основу, яку крім вас можуть бачити й інші».

Експериментатор докладно записує висловлення досліджуваного. Підраховується кількість якісних характеристик в описі переживання кожного персонажа. Підраховується середня кількість таких характеристик по групі й у порівнянні з ними робиться висновок про індивідуальну емоційну чутливість випробуваного.

Інструкція 2: «Для оцінки переживання персонажів скористайтеся кольоровими олівцями . Кожен колір відповідає певному переживанню: червоний -- захват; синій -- занепокоєння; жовтогарячий -- радість; фіолетовий -- тривога; жовтий -- задоволення; чорний -- похмурість; зелений -- спокій.

Інтенсивність переживання виразіть в довжині лінії. Ваше власне переживання в момент обстеження відзначте кольоровим олівцем на лінії 5».

1._____________ 4._____________

2._____________ 5._____________

3._____________

Аналіз результатів: підраховується середня довжина ліній одного кольору по кожному персонажеві серед всіх учасників групи. Порівнюються середні варіанти відповідей по групі з індивідуальними відповідями. Результати інтерпретуються з використанням поняття співпереживання.

Заняття «Пасьянс»

Психолог розкладає перед дитиною по вертикалі всі картки, на яких зображений той самий персонаж, наприклад, всі картки з кішкою в різних настроях. Дитина повинна розкласти інші картки відповідно настрою персонажа, тобто поруч із веселою кішкою покласти веселу людину, папугу, рибу, мишку й т.д., причому по горизонталі повинні бути розташовані різні персонажі з однаковим настроєм, а вертикальні стовпчики повинні становити картки з тим самим персонажем. Після того як розкладка пасьянсу закінчена, попросіть дитину назвати вам ті настрої, які мають персонажі в горизонтальних рядах.

Додаток IV

Зведена таблиця результатів після трьох етапів дослідження

П.І

Рівень тривожності

Рівень індивідуальної чуттєвості

Соціометричний статус у групі однолітків

Роман Т.

високий

підвищений

«Ізольований»

Катя І.

середній

достатній/середній

Переважна більшість хоче з нею спілкуватися

Ваня С.

низький

достатній/середній

Переважна більшість хоче з ним спілкуватися

Руслан Г.

високий

підвищений

«Ізольований»

Юрій В.

низький

низький

«Зірка»

Таня М.

середній

достатній/середній

Переважна більшість хоче з нею спілкуватися

Ілля П.

низький

достатній/середній

«Зірка»

Мирослав Я.

середній

низький

Переважна більшість хоче з ним спілкуватися

Марина Т.

високий

підвищений

«Ізольована»

Інга М.

середній

достатній/середній

Переважна більшість хоче з нею спілкуватися

Юля Д.

високий

достатній/середній

Переважна більшість хоче з нею спілкуватися

Вітя Н.

низький

низький

«Зірка»

Сашко К.

середній

підвищений

Переважна більшість хоче з ним спілкуватися

Світлана М.

середній

достатній/середній

Переважна більшість хоче з нею спілкуватися

Олег Б.

високий

підвищений

«Ізольований»

Страницы: 1, 2, 3, 4