Дослідження дії темпераменту на індивідуальні особливості реакції шахтарів на стресові ситуації

Відповідно до оцінних критеріїв В.К. Сафонова для випробовуваних в цілому характерні середні значення проявів вказаних властивостей нервової системи за винятком емоційної реактивності (ШЕР = 22.98 ± 0.45), яка нижче середнього.

На підставі порівняльного аналізу проявів властивостей НС виявлені наступні достовірні відмінності за статевою ознакою:

Можливо, що низька емоційна реактивність у шахтарів пов'язана з показником помірної интроверсії, отриманою в тесті визначення типу темпераменту по Р. Айзенку, що характеризується замкнутістю, схильністю до самоаналізу, чутливістю.

Характеристика типів темпераменту і рівня особової тривожності

Отримані результати по опитувальниках Г. Айзенка і Спілбергера представлені в таблиці 2.4.

Згідно критеріям оцінки для випробовуваних в цілому характерний середній рівень особової тривожності, середня емоційна стійкість і помірна экстраверсия. На підставі цього можна зробити висновок, що серед шахтарів по типу темпераменту переважають сангвініки.

Слід зазначити, що з 22 протестованих 12 характеризуються помірною екстраверсією, а 10 - помірною інтраверсією (з них шістьом властива значна інтраверсія ( 1 - 7 балів).

На підставі аналізу результатів опитувальника ОЗРЗ були отримані наступні показники, що характеризують рівень здоров'я по дванадцяти синдромах: астенічний, невротичний, істероподібний, психастеничний, патохарактерологичний, цереброастеничний, ЛОР, ШКТ, серцево-судинний, анемічний, алергічний, вегето-судинної дистонії (таблиця 2.5).

Оцінюючи середні значення, можна зробити висновок, що для шахтарів в цілому характерний середній і вище середнього рівні здоров'я. Показники здоров'я по перших шести синдромах, що характеризують поведінку людини, мають більш низький рівень, згідно критеріям оцінки (12.51±0.82 - 25.87±0.80 - вище середнього), ніж по синдромах, що відображають стан функціональних систем організму і вегетативної нервової системи (11.66±0.44 - 16.31±1.02 - високий, вище середнього).

Таблиця 2.4 - Тип темпераменту і рівень особової тривожності випробовуваних

2.2 Виявлення взаємозв'язку темпераменту і індивідуального стилю діяльності

Організація і проведення дослідження

Психодіагностіка дорослих людей має свої особливості. По-перше, методи в основному повинні бути особові і соціально-психологично орієнтованими, оскільки інтелектуальний розвиток до початку дорослої людини вже практично завершений, а особове і міжособове ще довгий час продовжуються.

По-друге, дорослі люди з набагато меншою готовністю беруть участь в психодиагностиці, ніж діти. Це обумовлено зайнятістю дорослих і наявністю у них більшої кількості різноманітних комплексів, ніж у дітей. Тому тести, призначені для дорослих людей, повинні бути життєво значущими для них і не віднімати дуже багато часу. Крім того, ці тести не повинні торкатися тих сторін душі людини, які він хотів би приховати від сторонніх людей. Дитину можна примусити взяти участь в дослідженні, але з дорослою людиною це робити ні по правових, ні по моральних міркуваннях не можна.

По-третє, діти з великою готовністю, щирим бажанням беруть участь в групових обстеженнях, зазнаючи разом з тим значні психологічні труднощі при індивідуальному тестуванні і самотестуванні. Дорослі, навпаки, частіше за все віддають перевагу індивідуальному тестуванню, самотестуванню. Тому тести для дорослих повинні вибиратися і складатися так, щоб випробовуваний міг без особливих зусиль відповідати на є в них питання самостійно.

Це торкається як вибору предмету і методів дослідження, так і визначення відповідної обстановки для проведення психодіагностичного обстеження.

База дослідження - шахтарі в кількості - 35 чоловік.

Діагностика проводилася з використанням наступних тестів:

- опитувальник Айзенка за визначенням темпераменту;

- спрямованість особи як виявлення індивідуального стилю діяльності (Б. Басса).

Дані тести були вибрані для виявлення взаємозв'язку між типом темпераменту і індивідуальним стилем діяльності.

За допомогою методик Айзенка нами були отримані результати по типах темпераменту (опис результатів - табл.2.6).

За допомогою методики Б. Басса виявляються наступні спрямованості:

Спрямованість на себе (Я) - орієнтація на пряму винагороду, агресивність в досягненні статусу, владність, схильність до суперництва, дратівливість, тривожність, інтровертированність.

Спрямованість на спілкування (О) - прагнення за будь-яких умов підтримувати відносини з людьми, орієнтація на спільну діяльність, але часто в збиток виконанню конкретного завдання або наданню щирої допомоги людям; орієнтація на соціальне схвалення, залежність від групи, потреба в емоційних відносинах з людьми.

Спрямованість на справу (Д) - зацікавленість в рішенні ділових проблем, виконання роботи якнайкраще, орієнтація на ділову співпрацю, здатність відстоювати на користь справи власну думку, яка корисно для досягнення загальної мети.

Результати проведеного анкетування представлені в таблиці 2.5.

Графічні дані за наслідками дослідження темпераменту і спрямованості представлені на Рис. 2.1, Рис. 2.2.

Таким чином, після проведення тестування, нами були отримані наступні результати. Обстеження групи на тип темпераменту:

6% - флегматики;

20% - меланхоліки;

34% - сангвініки;

40% - холерики.

Таблиця 2.5 - Результати анкетування

Можна говорити про те, що переважаюча більшість шахтарів є сангвініками і холериками.

Виявлення спрямованості особи дало наступні результати:

спрямованість на себе - 60%

спрямованість на спілкування - 29%

спрямованість на справу - 11%

Для виявлення залежності темпераменту і індивідуального стилю діяльності необхідно провести математичну обробку результатів.

Анализ результатів дослідження

Види кореляційних взаємозв'язків

Кореляційний аналіз (від лат. correlatio - співвідношення) - статистичний метод оцінки форми, знака і тісноти зв'язку досліджуваних ознак або чинників. Кореляційний аналіз виявляє міру відношення двох різних рядів змінних.

В таблиці 2.6 дана класифікація видів кореляційних взаємозв'язків по різних підставах: тісноті, формі, характеру, величині, ступені взаємозв'язку.

Рис. 2.1 - Типи темпераменту по виборці

Рис. 2.2 - Спрямованість особистості (стиль поведінки)

Число, що служить кількісним виразом ступеня кореляції або по іншому, тісноти взаємозв'язку, називають коефіцієнтом кореляції. Значення коефіцієнта кореляції змінюється в межах від -1 до +1. Чим більше абсолютне значення коефіцієнта кореляції, тим тісніше зв'язок між змінними.

Визначити рівень значущості (р) коефіцієнта кореляції для певного числа випробовуваних можна по таблицях:

«Критичні значення вибіркового коефіцієнта кореляції рангів» для коефіцієнта рангової кореляції Спірмена;

«Критичні значення коефіцієнта кореляції Пірсона» для коефіцієнта лінійної кореляції Пірсона.

Таблиця 2.6 - Види кореляційних взаємозв'язків

Таблиця 2.7 - Види кореляційних зв'язків по рівню його значущості

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14