Допомога сім`ї та дитині у подоланні девіантної поведінки в практиці роботи шкіл

Часто батьки не шукають допомоги в психологів і педагогів, вважаючи свою родину цілком благополучної. Для них правопорушення, зроблене їхньою дитиною - повна несподіванка, подія, що не має причин. Вони можуть бачити причину у впливі вулиці, школи, але дуже рідко у власних помилках у вихованні. Необхідно відзначити, що кожна родина є унікальною системою, і прояв перерахованих вище ознак може бути різним і різноманітної. Дитині потрібно тепло, людська участь, це нічим не заміниш. Справа не стільки в матеріальному добробуті батьків і їхньому високому положенні в суспільстві, скільки в тім, як вони виховують своїх дітей. Там, де дітям з раннього віку прищеплюються навички самостійності і відповідальності, де діти позбавляються можливості зловживати заробленими їхній родителями засобами, де є теплота й увага, там діти виростають нормальними.

Однієї з ведучих форм виховно-профілактичної роботи є організація спільної діяльності учнів, вчителів і батьків. Школа, як могутній інститут соціалізації неповнолітніх, повинна стати центром і правовою культурою, і соціалізації підлітків. Зі шкільних установ повинні піти в минула байдужність, брутальність і хамство, жорстокість у звертанні з учнями, вимагання з батьків під різними приводами. У кожній школі необхідні психолог і соціальний педагог. На наш погляд, шкільний психолог повинний починати свою роботу з дітьми і родителями з першого класу. Співробітництво школи з родиною, вивчення родини, необхідно, насамперед, тому, що особистість матері й особистість батька, їхній характер, темперамент, індивідуальні особливості, якість їхніх подружніх взаємин, повсякденне поводження в побуті, ступінь їхньої культурності, освіченості є вирішальним чинником виховання дітей.

Шкільні психологи в співробітництві з родителями і всіх зацікавлених організаціях повинні брати участь у створенні і впровадженні молодіжних програм здорового способу життя, що ґрунтуються на об'єктивної і зухвалої довіру інформації про алкоголізацію, наркотизацію і їхні наслідки. Метою цих програм повинне бути формування в підлітків "здорових" моделей способу життя, що надають можливості для реалізації особистісного потенціалу. Досягнення успіху в профілактиці і подоланні раннього формування залежностей можливо тільки при координації роботи всіх структур, що працюють з підлітками: правоохоронних, психолого-педагогічних, соціологічних, медичних. Варто визнати пріоритетну роль у боротьбі з поширенням наркотичних речовин серед соціальних педагогів, що учаться, і психологів. Результати дослідження показують, що не страх покарання здатний удержати підлітків від вживання алкоголю і наркотиків, а пояснення наслідків їх зловживанням. На питання анкети "Якби Ви знали про шкоду алкоголю і наркотиків, чи стали б Ви їх приймати?" більшість студентів (96,7%!) відповіли негативно. Для попередження алкоголізації і наркоманії серед підлітків у сферу діяльності шкільного психолога входить виявлення груп ризику, аналіз кризових ситуацій у підлітковому середовищі і пропозиції по соціально прийнятних способах дозволу цих ситуацій.

Важливе значення має і підготовка вчителів для роботи з важкими дітьми. Практика показує, що вчителя часто не мають спеціалізованої соціально-педагогічної підготовки. Їм не виявляється необхідна допомога для роботи з "важкими" дітьми.

Іноді в існуючій соціально-педагогічній системі відсутні служби, з якими школа могла б взаємодіяти з метою досягнення необхідних виховних результатів для кожного "важкого" дитини (консультації, регіональні соціальні установи й ін.). Необхідно, щоб школи мали у своєму розпорядженні спеціально підготовлені кадри -- психологами, соціальними педагогами й ін.

Мала чи дружня група може також є чинником асоціального поводження дітей і підлітків, якщо присутні асоціальні елементи в системі норм, цінностей, якими керуються члени групи у своєму поводженні; якщо у взаєминах у групі панує авторитарний стиль, виявляється насильство; якщо в групі поширена антишкільна субкультура.

5. Форми і методи роботи викладача школи з батьками

Ідеалом, до якого прагне родина, школа все наше суспільство, є всебічно розвита людина, утворена, здорова фізично і морально, що вміє і любить трудитися.

Про роль школи в організації процесу сімейного виховання дітей писав А.С.Макаренко: "Родини бувають гарні, і родини бувають погані. Доручитися за те, що родина виховує як випливає, не можна. Говорити, що родина може виховувати, як хоче, ми не можемо. Ми повинні організувати сімейне виховання, і організуючим початком повинна бути школа, як представниця державного виховання".

З цих позицій і визначаються основні задачі роботи соціальних педагогів шкіл з родителями молодших школярів:

§ Систематична різнобічна педагогічна освіта батьків, тобто ознайомлення їх як з основами теоретичних знань, так і з практикою роботи з учнями.

§ Залучення батьків до активної участі в навчально-виховному процесі.

§ Формування в батьків потреби в самоосвіті.

§ Ознайомлення вчителів предметников з різноманітними методами сімейного виховання, добір і узагальнення кращого досвіду.

§ Соціально педагогічне дослідження родин, диференціація їх на визначені типи

§ Робота з дітьми девіантного поводження.

§ Забезпечення правового захисту дитини в родині і школі.

При проведенні цієї великої і відповідальної роботи враховуються проблеми, висунуті перед суспільством самим життям: Нечисленність родини, виховання в ній однієї дитини; окреме проживання молодих чоловіків і звідси - утрачивание сімейних традицій, утрудненість передачі досвіду сімейного виховання, специфіка впливу неповної родини на дитину; дефіцит спілкування батьків з дітьми в зв'язку з великою зайнятістю батьків, продовженням навчання молодих батьків; поглинання духовних інтелектуальних запасів так називаним "вещизмом". Правильне педагогічне керівництво сімейним вихованням можливо за умови комплексного підходу до виховання, забезпечення координації зусиль в усіх напрямках виховання - ідейно-політичного, трудового, морального, естетического, фізичного.

Робота педагогів шкіл з родителями здійснюється в двох напрямках:

з колективом батьків і індивідуально.

У практиці склалися найбільш раціональні її форми: загальні і класні збори батьків, колективні й індивідуальні консультації, бесіди, лекції, конференції, відвідування родин учнів, оформлення різних за формою і змістом текстових матеріалів, фотомонтажі, виставки робіт учнів. Батьки залучаються до участі в організації учбово-виховного процесу: керівництво кружками, виступу перед родителями і дітьми, підготовка й участь у проведенні позакласної і позашкільної роботи, господарська допомога.

Налагодження з родителями доброзичливих контактів відбувається легше, якщо педагог будує спілкування цілеспрямовано, з огляду на ситуацію, заздалегідь продумує не тільки зміст бесіди, але і її хід, можливі варіанти і несподівані повороти. Даючи ради, прагнучи, якщо це необхідно, внести корективи у виховні впливи батьків на дитину, потрібно пам'ятати, що пряме нетактовне утручання у внутрішні справи родини може викликати як протест і нанести важко поправну шкоду. Адже кожен батько виховує своїх дітей так, як вважає потрібним, виходячи зі своїх знань, умінь, почуттів і переконань.

Велика соціальна значимість цілеспрямованого спілкування з родиною полягає в тім, що направляючи по потрібному руслу вплив батьків на дітей, педагог впливає і на перебудову внутрісімейних відносин, сприяє удосконалюванню особистості самих батьків, тим самим підвищує рівень загальної культури населення.

Індивідуальна робота з родителями й інших дорослих членах родини учня складна і різноманітна.

Перевагою індивідуальної роботи є те, що знаходячись наодинці із соціальним педагогом, батьки відвертіше розповідають йому про свої проблеми внутрісімейних відносин, про які ніколи б ні сказали при сторонніх. При індивідуальних бесідах необхідно дотримувати головного правила: зміст індивідуальної бесіди повинний бути надбанням тільки розмовляють, воно не повинне розголошуватися.

Дуже уважно випливає відноситься до прохань батьків. Не виконати прохання можна тільки в тому випадку, якщо її виконання може нанести шкода дитині.

Індивідуальне спілкування не тільки дає можливість учителю вплинути на батьків, але й у свою чергу, багато в чому допомагає йому у виборі правильного підходу до дітей.

Багато чого у відношенні школи і родини залежить від першої зустрічі. У першій розмові з родителями не слід говорити про труднощів роботи з дітьми. Потрібно постаратися, щоб у батьків з'явилася впевненість, що учити і виховувати їхнього сина чи дочку будуть кваліфіковані педагоги і для цього підготовлені всі необхідні умови. Особливо це відноситься до батьків першокласників - адже деякі з них, якщо дитина не ходила в дитячий сад, уперше розстаються з ним і дуже хвилюються. Щоб у майбутньому рациональнее спланувати роботу, намітити індивідуальний підхід до кожного батька, знайти шляху залучення родини до активної участі в справах класу і школи, можна при записі дитини в школу запропонувати батькам анкету з наступним змістом:

I. Інформація про батьків.

1. П.І.Б

2. Вік

3. Освіта

4. Місце роботи, телефон

5. Суспільна робота

6. Квартирні умови

7. Загальний заробіток родини

8. У яких заходах школи ви хотіли б брати участь

II. Інформація про дитину.

1. Чим ваша дитина любить займатися у вільний час?

2. Які ігри предпочитает?

3. Які види спортивних розваг більше любить?

4. З ким частіше грає(з чи хлопчиками дівчинками)?

5. Як поводиться в дитячому колективі? (активний, пасивний, соромливий.)

6. Які обов'язки має по будинку?

7. Які з вашого погляду, індивідуальні особливості дитини варто врахувати.

III. Інформація про родину.

1. Хто в родині безпосередньо займається вихованням дитини?

2. Де найчастіше разом з дитиною проводиться дозвілля?

3. Чи знаєте ви друзів своєї дитини і їхніх батьків?

4. Чи приходять до вас у гості приятелі дитини?

5. Що вас утрудняє у вихованні дитини?

6. Які методи виховання ви предпочитаете? (домовленості, роз'яснення, строгі вимоги, покарання, заохочення, дружні контакти і т.д.)

Для одержання різнобічних зведень про учнів, соціальному педагогу разом із класними учителями вивчити характеристики, дані в дитячих роках. Переглянувши документи соціальному педагогу необхідно скласти собі список учнів, з якими варто зустрітися індивідуально, кого можна запросити в школу на колективну бесіду.

Дуже важлива форма проведення індивідуальної бесіди. Кожен співрозмовник повинний уміти слухати. При знайомстві з родителями це правило особливе необхідно дотримувати.

Багато вчителів готують пам'ятки різного змісту, такі пам'ятки повинна також розробляти соціальний педагог на наступні теми:

§ Як поводитися в конфліктних ситуаціях?

§ Що повинено вміти першокласник?

§ Що повинено вміти другокласник?

§ Що повинено вміти третьокласник?

§ Правила поведінки в громадських місцях, зокрема, у школі й ін.

Пам'ятки бажано підготовляти для кожної теми яку розглядають батьки і вчителі колективно. В обов'язку соціального педагога входить відвідування родин, з девіантним поводженням. Перший візит у родину - відповідальний момент часто вирішальний, чи будуть батьки довіряти вчителю, прислухатися до його рад. Педагог заздалегідь готується до відвідування тієї чи іншої родини: довідається її склад, матеріальне становище, з'ясовується, де працюють батьки, продумують можливі питання членів родини і відповідає на них, намічає, які зведення про дитину йому потрібно одержати.

Відвідування родини в другий і третій раз учитель планує, з огляду на результати попереднього знайомства; поводження дитини в школі, відношення батьків до своїх обов'язків, їхня участь у житті школи.

Йдучи в родину, соціальний педагог ставить перед собою задачу виявлення, узагальнення і поширення кращого досвіду сімейного виховання. Досвід сімейного виховання в кожній родині педагог збирає по крупинках. В одній родині це може бути устаткування дитячого куточка, в іншій цікава організація дозвілля і т.д.

Часто зустрічаються труднощі у вихованні дитини, де конфлікти між батьком і матір'ю переходять границі внутрісімейних розбіжностей. Задача, що повинна вирішити школа в роботі з не благополучними родинами - спробувати всіма способами забезпечити охорону інтересів дитини. А значить так уплинути на батьків, щоб вони усвідомили відповідальність за зростаючого людину, це дуже складна кропітка робота, що не завжди приносить результат відразу. Тут потрібно використовувати усілякі форми і методи роботи: переконання, роз'яснення, приклад інших батьків, посилений контроль.

Особливо великі труднощі представляють родини, у яких чи мати батько п'ють, і навіть якщо пияцтво не має злісної форми, а виражається в застіллях, періодичному вживанні спиртного, соціальний педагог бере такі родини під особливий контроль. Він регулярно відвідує цю родину, цілеспрямовано проводить з родителями окремі, індивідуальні бесіди. Самим небезпечної для виховання дітей стає нерозуміння такими родителями шкоди, що може принести алкоголь зростаючому організму.

Обстеження показало, що 51% питущих у дорослому стані виховувалися в родинах, де часто вживався алкоголь.

Задача соціального педагога - розкрити перед родителями шкода пияцтва в родині, особливе прилучення дітей до вживання алкоголю, необхідно емоційно набудовувати дітей проти алкоголю.

Діти повинні ясно уявляти собі всі аспекти проблеми: фізіологічний, соціальний, екологічний. Практика роботи говорить про ефективність індивідуальної роботи з антиалкогольної пропаганди з родинами учнів.

Якщо ж методи переконання не дають результату, необхідна вимогливість, а якщо потрібно, то і пряме втручання громадськості. Соціальний педагог може звернутися до керівників підприємств, на яких працюють батьки. У крайніх випадках, форми суспільного впливу не діють, використовується більш стругаючи форма впливу громадський осуд, попередження, накладають штраф. Крайньою мірою, коли поводження батьків, несумісно з виконанням ними батьківських обов'язків, стає позбавленням ними батьківських прав.

З метою антиалкогольної пропаганди разом із учителями, вести позакласну і позашкільну роботу, у процесі якої організуються спільні з родителями виходи в театр, кіно, екскурсії, виїзди на природу, спортивні свята, вечори дозвілля.

Часто в школах спостерігається практика, коли для бесіди запрошуються ті батьки, діти яких чимось провинилися. Це вкрай невірно, у цьому випадку кожна передбачувана зустріч з педагогом викликає занепокоєння, зніяковілість, а іноді і дратує. Плануючи бесіди, педагог повинний виходити з того, що спілкування з родителями не повинно обмежуватися повчаннями _ повчаннями, зауваженнями. Бесіди повинні бути взаємно цікавими, частіше приємними, дохідливими, природним видом зв'язку батьків і школи.

Часто бесіди з родителями допомагають знайти правильний підхід до учня - адже близькі добре знають його і можуть багато чого підказати, допомогти визначити причину того чи іншого вчинку.

Робота з колективом батьків.

Великі можливості представляє робота з колективом батьків: широка педагогічна інформація, обмін досвідом, створення в необхідних випадках суспільної думки, залучення батьків до участі в житті класу. Ця робота ведеться в двох напрямках: підвищення педагогічної культури батьків і більш зроблене в зв'язку з цим виконання ними обов'язків вихователів своїх дітей, об'єднання батьків у споєний колектив, діяльність якого спрямована на підвищення рівня учебно - виховної роботи з усіма дітьми.

Основна задача соціального педагога - активізувати педагогічну, виховну діяльність родини, додати їй цілеспрямований, суспільно значимий характер.

Основна форма роботи з колективом батьків - батьківські збори, разом із учителями початкових класів, що проводить щомісяця, а якщо це необхідно щотижня.

Батьківські збори зближають вчителів і батьків, наближають родину до школи, допомагають визначити найбільш оптимальні шляхи впливу у виховному впливі на дитину. На зборах батьків систематично знайомлять з цілями і задачами, змістом, формами і методами, виховання і навчання дітей у родині і школі.

Батьківські збора можуть бути побудовані по-різному. Основна їхня частина - повідомлення педагогічних знань - може виразитися в лекції, доповіді, бесіді, диспуті, дискусії. Це може бути семінарське заняття, перегляд і обговорення кіно фільму, ділова гра, між вчителями і родителями, що веде соціальний педагог. Може бути проведене читання окремих статей, добірки витримок з добутків класиків педагогічної літератури, постановка проблемних ситуацій. Такий прийом активізує аудиторію, стимулює обмін думками, прагнення до педагогічної самоосвіти. Цікаво проходять виступу батьків перед учнями. Це може бути розповідь чи робітника інженера про працю людей на виробництві. Такі виступи готуються дуже ретельно. Зміст і форма повинні бути доступні дітям.

Залучення батьків до виконання доручень до щоденної доброзичливої допомоги школі - важлива, насущна задача в роботі вчителя, соціального педагога з родиною.

Формою роботи, що виправдала себе, з родителями, стало оформлення стендів, куточків для батьків. Такі куточки створюються в допомогу вчителю по здійсненню педагогічного всеобуча батьків, по підвищенню їхньої педагогічної культури, як виховної.

Добре, коли зміст матеріалів у куточках збігається з тією темою, з яким у даний момент знайомлять батьків. Це дозволяє розширити, поглибити знання, ще раз повернутися до сказаного, повторити, підкреслити необхідне. На стенді може бути розкрита і самостійна тема, тому соціальному педагогу необхідно контролювати, а також допомагати кожному вчителю початкових класів в оформленні такого куточка, допомагати підбирати теми і т.д.

У процесі індивідуальної роботи з родителями соціальному педагогу необхідно мати педагогічну бібліотеку, який можуть користатися батьки. Для цього можна завести читацькі картки. Щоб залучити батьків до читання педагогічної літератури соціальному педагогу можна відвідувати збори батьків у класі і робити оголошення про яку-небудь новинку. Якщо рекомендована книга була прочитана здебільшого батьківського колективу можна організувати обговорення, обмін думками.

Зразковий порядок проведення батьківських зборів:

§ повідомлення чи педагога члена батьківського комітету про випол- нении рішень попереднього зборів;

§ лекція, бесіда фахівця на педагогічну тему;

§ виступ батьків про досвід сімейного виховання по даному питанню;

§ узагальнення, обмін думками по викладеному питанню;

§ повідомлення чи вчителя соціального педагога про стан навчально-виховної роботи в чи школі в класі;

§ обговорення і рішення питань, що стосується життя класу і школи.

Соціальний педагог повинний скласти графіка проведення загальшкільних збор по початковій ланці, також графік відвідування класних збор учителів початкової ланки. Досвідчені педагоги вважають, що успіх зборів багато в чому забезпечується його підготовкою. Соціальний педагог починає заздалегідь збір різного матеріалу. По-перше, про зміст наступного зборів повідомляють батькам на попередньої зустрічі з ними. Батькам необхідно запропонувати питання над який потрібно подумати.

Іноді до зборів готують виставку учнівських робіт, виступу художньої самодіяльності дітей. Такі заходи оживляють батьків.

Збори не повинні затягуватися більш ніж на 1 годину - 1 година 30 хвилин. Початок повинний набудовувати батьків на діловий лад. Разом з тим невимушене, емоційно пофарбоване вступне слово чи вчителя члена батьківського комітету створює ту доброзичливу атмосферу доброзичливості.

Виходячи з планів роботи, індивідуальних бесід з родителями, відвідувань родини, підсумків роботи батьківських збор, соціальний педагог може проводити колективні консультації з родителями, по особливо хвилюючим їх проблемам.

Колективні консультації для батьків можуть бути планові і позапланові. Час і терміни проведення планових консультацій соціальний педагог намічає заздалегідь. Від теми майбутньої консультації залежить, чи всіх батьків можна запросити, поговорити по даному питанню, чи тільки тих, з ким необхідно поговорити по даному питанню. Для всіх батьків добре провести консультації юриста, працівника міліції, дитячої кімнати і т.д.

Позапланові консультації призначаються як з ініціативи вчителя, так і на прохання самих батьків.

Соціальному педагогу можна запропонувати і допомогти вчителям початкової ланки організувати чергування батьків. Під час чергувань батьки більш глибоко знайомляться з організацією життя класу, спостерігають, а іноді і практично беруть участь у навчально-виховному процесі. Звичайно, батьки дуже зайняті на сьогоднішній день. Але, у початковій ланці, це здійсненно, тому що деякі з батьків спеціально беруть відпустку для того, щоб у цей важкий перехідний період для своєї дитини бути поруч з ним.

Соціальному педагогу можна окремо працювати з членами батьківських комітетів кожних класів. Для цієї роботи можна проводити конференції батьків. Основною задачею батьківських конференцій є обмін досвідом сімейного виховання, поширення і впровадження кращого досвіду родини. Члени батьківського комітету разом із учителем готують доповіді, з якими виступають на конференціях. Такі конференції допоможуть більш сильно згуртувати вчителів і батьків, учителя можуть одержати з боку батьків велику інформацію і навпаки.

Також можна організувати педагогічні кружки, що можуть звістки і соціальний педагог, і вчителя початкових класів.

Для цього соціальний педагог складає графік проведення педагогічних кружків учителями. Допустимо, якщо в школі 13 початкових класів, те кожному вчителю не буде складати праці 1-2 рази за навчальний рік провести педагогічний кружок.

На педагогічному кружку можна розглядати наступні теми: як організувати читання дітей у родині, розучувати з ними вірші, слухати музику, розбирати важкі проблемні ситуації, як перебороти їх і т.д.

Організувати таку роботу соціальний педагог допоможе вчителям залучити більше батьків у навчально-виховний процес.

У план роботи соціального педагога входять такі види спільної діяльності школи і родини: організація екскурсій на різні підприємства за місцем роботи батьків; організація екскурсій і прогулянок по місту з метою знайомства дітей з підприємствами й установами міста, продукцією, що вони випускають; проведення бесід про професії і їхню користь для людей.

Форми і методи роботи з родителями різноманітні, але головне те,що педагогу необхідно робити правильний вибір, з огляду на всі особливості роботи вчителів з даним колективом батьків, особливості системи роботи школи в цілому.

6. Взаємодія школи і родини у вихованні

Батьки хочуть бачити своїх дітей гідними громадянами нашого суспільства. Без допомоги родини школа не може забезпечити високих результатів виховання. На відміну від соціальних інститутів родина впливає на дитину каждодневно, тому розташовує, майже, необмеженими можливостями у формуванні його особистісних якостей.

До факторів сімейного виховання соціологи відносять матеріальні умови життя родини, її структуру, освітній рівень, інтереси, духовні потреби, рівень культури. По характері взаємин батьків родини розділялися на три групи: живуть дружно, іноді сваряться, конфликтуют.

На основі отриманих даних простежили, яким образом характер взаємин батьків впливає на моральне формування особистості дитини, затвердилася думка, що в більшості родин, де існує розуміння між батьком і матір'ю, діти ростуть добрими чуйними. Це підтверджують даних учителів шкіл Вінницької області. Інше положення в родинах, де батьки сваряться, втягують у свої конфлікти дітей. У таких родинах діти в кращому випадку виховані задовільно, але частіше погано.

У дослідженнях соціологів розкриті фактори, що знижують виховний вплив родини: її нестабільність, наявність однієї дитини, недолік робочого часу в батьків для виховання дітей, відсутність належного контакту зі школою, недостача педагогічних знань і умінь.

Для успішної взаємодії школи і родини у вихованні потрібно, щоб батьки вміли аналізувати діяльність і поводження своїх дітей, їхня вихованість. А для цього необхідно:

§ розробити зміст і методику педагогічної освіти батьків з урахуванням підготовленості їх до морального виховання;

§ розбудити в батьків, як вихователів, інтерес до процесу самоосвіти в області спеціальних педагогічних і психологічних знань.

§ удосконалювати взаємини батьків з дітьми і класним керівником, розширювати сферу їхньої спільної діяльності і спілкування.

Тому соціальні педагоги Вінницької області склали конкретну методику аналізу вихованості дітей у родині, що допомогла б самім розібратися в результатах сімейного виховання, цілеспрямовано виховувати відповідні якості у своїх дітей.

Страницы: 1, 2, 3, 4