Кільцева піч

При технічному обслуговуванні барабанів їх очищають, протирають оглядають, перевіряють їх кріплення, стан підшипників, кришок, втулок та інших елементів збірних одиниць. Місцеві пошкодження нарізок барабану можуть бути виправлені на місці наплавленням. При зменшенні товщини стінки більше ніж на 20% від її початкового розміру барабан підлягає заміні.

Роботи по технічному нагляді канатів вміщують очистку, зовнішній огляд, промащення і перевірку кріплення. Зовнішній огляд стану канату проводять після очищення з особливою увагою, оглядаючи ділянки найбільшого зношення.

При технічний огляді колодкових гальм перевіряють посадки гальмівного шківа на валу, контроль змащування гальмівних колодок і поверхонь шківа, регулювання гальмівного моменту і відходу колодок, змащення шарнірів важелів. Зношення гальмівних колодок не повинно перевищувати 40% їх товщини на заклепках і 60% на клею.

При технічному огляді муфт постійному контролю підлягають: стан посадок напівмуфт на валах, рівень мастила в порожнинах зубчатих муфт. Зношення зубців не повинно перевищувати 30% від першо-початкових розмірів. В іншому випадку муфта підлягає заміні. Пружно пальцеві муфти з послабленою посадкою болтів, неповною їх кількістю, і пошкодженими їх еластичними кільцями до роботи не допускаються.

2.4 Карта змащення, розрахунок мастила на рік

Мастильні матеріали почали застосовувати ще в стародавності, до розвитку нафтопереробної промисловості , змазували вузли тертя рослинними й тваринними маслами.

У цей час ці масла використаються для виготовлення й додавання в мінеральні масла.

Мінеральні масла виготовляють із нафти шляхом його перегонки.

До сучасних мастильних матеріалів пред'являються наступні вимоги:

1 в'язкість;

2 температура загушення;

3 щільність масла;

4 корозійні властивості;

5 температура спалаху;

6 вспінювання.

Крім зазначених показників ураховують кольори, захід, кількість води, механічних домішок, зольність, сірчаність й ін.

Основні асортименти рідких масел: індустріальне масло, веретенне масло, машинне масло, трансформаторне, турбінне й ін.

Густі (консистентні) змащення одержують шляхом введення в мінеральне масло загущувачів; солі, жирних кислот, мило, парафін, графіт.

Основними асортиментами консистентних масел є: солідол, консталін, циатін, вазелін, змащення індустріальна.

Призначення змащення - скорочення витрати енергії на подолання сил тертя, відвід тепла від вузлів тертя, зменшення зношування тертьових поверхонь, продовження міжремонтного періоду.

На кільцевій печі в розвантажувальному пристрої є підшипники ковзання, які змазуються щомісяця, у зв'язку із працюй у тяжких умовах при більших температурних перепадах. Змащення застосовується густа, солідол, вазелін й ін.

2.5 Розрахунок потужності привода, вибір електродвигуна

Розрахунок привода розвантажувального пристрою печі

Дано

mк =1000 (Н) - сила ваги запірного конуса,

mт =600 (Н) - сила ваги тяги,

f=0.84 - коефіцієнт тертя конуса об кокс,

г=8000 Н/м3 - питома вага шихти.

1. Визначаємо силу тертя конуса об кокс

2. Визначаємо сумарну силу ваги частин, що піднімають

До установки приймаємо стандартний привод типу ПВМ 600Ч400 з тяговим зусиллям Р0=6000Н

Коефіцієнт запасу тягового зусилля

Розрахунок привода керування верхнім клапаном розвантажувального пристрою холодильника

Дано:

- сила ваги клапана

Клапан притискається до отвору в бункері приводом через колінчатий важіль АВС. На клапан діє тиск Р1 створюване силоміць ваги шихти, розташування в бункері.

Розрахункова схема механізму керування верхнім клапаном.

1. Визначаємо силу тиску Р1

де - гідравлічний радіус випускного отвору

F=0,16м2 - площа поперечного переріза випускного отвору

S=1,6м - периметр випускного отвору

- коефіцієнт тертя матеріалу об стінки тічки

- кут природного укосу шихти

К - коефіцієнт рухливості матеріалу

Тоді:

2. Визначаємо момент опору від сили ваги клапана в закритому стані

Для втримання клапана в закритому положенні, до кінця важеля необхідно прикласти зусилля Р2

До установки приймаємо стандартний гвинтовий моторний привод типу ПВМ 600Ч250-1 з тяговим зусиллям Р0=6000 (Н)

Коефіцієнт запасу по моменті

Розрахунок привода керування нижнім клапаном

Дано:

V0=1,5м3 - обсяг шихти в бункері

м2 - площа перетину випускного отвору

S= 2,44 м - периметр випускного отвору

- кут нахилу затвора до обрію

Н - сили ваги клапана.

Клапан притискається до отвору бункера приводом через важелі АВ і ВD. На клапан діє тиск Р1, створюване масою шихти, розташованої в бункері.

1. Визначаємо силу тиску Р1

Н

де - коефіцієнт тертя матеріалу об стінки бункера

ДО=0,21 - коефіцієнт рухливості матеріалу

- гідравлічний радіус випускного отвору

Тоді

Н

2. Визначаємо момент опору від сили ваги клапана в закритому положенні

НЧмм

3. Для втримання клапана в закритому стані прикладають

силу Р2

Н

До установки прийнятий стандартний гвинтовий моторний привод

ПВМ 600Ч250-1 з тяговим зусиллям Р0=6000 (Н)

Коефіцієнт запасу по моменті

Зіштовхуючий пристрій

Механізм пересування візка

Виходячи із граничних значень часу повного циклу й висоти шаруючи матеріалу на подині розрахунок часу по двох режимах роботи.

а) перший режим:

мін - мінімальний час циклу

мм - висота шаруючи шихти

б) другий режим:

година - максимальний час циклу

мм - висота шаруючи шихти

1. Визначаємо масу згрібного коксу

а) Н,

б) Н,

де V1=0,25 м3 - обсяг згрібного коксу

V2=1 м3 - обсяг згрібного коксу

Н

Н

2. Визначаємо зусилля, необхідне для зіштовхування коксу

Н

Н

де ДО=1,5 - коефіцієнт запасу

f=0,5 - коефіцієнт тертя

3. Визначаємо навантаження на ходові колеса візка

(Н)

де (Н) - сила ваги візка із шихтою

N=55300 (Н) - реакція труби

Н

4. Визначаємо зусилля, необхідне для пересування візка

а) (Н)

б) (Н)

де Wт - опір переміщення візка

Н

Тоді:

Н

Н

5. Визначаємо необхідну потужність електродвигуна для ІІ режиму

(кВт)

де: V=1 м/хв - швидкість переміщення візка

- К.К.Д. редуктора

- К.К.Д. ланцюгової передачі

Вт =24,7квт

Приймаємо до установки електродвигун МТКН 412-6: N=30квт;

n=935 об/хв; ПВ=40%

У приводі встановлений черв'ячний редуктор.

Механізм повороту шкребка

Дано:

Q=1000 (H) - сила ваги шкребка

Q2=325 мм - плече центра ваги шкребка

Rp=347 мм - радіус важеля

ДО1=0,15 - коефіцієнт враховуючі перекоси й тертя ковзання

1. Визначаємо момент опору шкребка при його повороті.

( НЧмм)

2. Для повороту шкребка необхідно до кінця важеля прикласти

зусилля Р1

Н

До установки прийнятий стандартний гвинтовий моторний привод типу

ПВМ 600Ч250-1 з тяговим зусиллям Р0=6000 (Н)

Коефіцієнт запасу на моменту

Кількість води, необхідне для охолодження штанги

Для подачі води прийнята труба діаметром

Нарізний діаметр 59мм

Внутрішній діаметр 44мм

Швидкість руху води на вході в штангу V=2 м/с

1. Визначаємо витрату води в трубі

(м3/с)

де: F - площа перетину труби

Тоді:

м3/з =11,52 м3/годину

2.6 Розрахунок параметрів роботи і аналіз роботи механізму

Визначаємо передавальне відношення

де: z1=18 - кількість зубців вал-шестерні;

z2=81 - кількість зубців зубчатого колеса;

z3= 19 - кількість зубців вал-шестерні;

z4= 81 - кількість зубців зубчатого колеса.

Тип редуктора циліндричний двохступінчатий редуктор ЦДИ-910.

Визначаємо обертовий момент на валах

де:

де: =0,96 ККД муфти;

=0,95 - ККД підшипників кочення;

=0,97 - ККД зубчатої передачі.

Визначаємо частоту обертання на валах

Визначаємо колову швидкість на валах

Визначаємо потужність на валах

2.7 Розрахунок і вибір стандартних вузлів механізму

Розрахунок і вибір гальма

Гальмо встановлюється на швидкохідному валу редуктора.

Визначаємо обертовий момент на валу електродвигуна

де: - кутова швидкість електродвигуна

=125кВт - потужність електродвигуна

Визначаємо гальмівний момент

де: К - коефіцієнт, що залежить від ПВ, ПВ=40% тоді К=2

Вибираємо гальмо ТКТГ-600, приймаємо:

гальмівний момент Тг=5000Нм;

діаметр гальмівного шківа Дш=600мм;

ширина гальмівного шківа В=230мм;

штовхач типу Т-160В;

розміри важільної системи а=475мм; b=950мм.

Визначаємо силу тертя між колодками та шківом

Визначаємо зусилля притискання гальмівних колодок до шківа

де: f - коефіцієнт тертя між гальмівними колодками і шківом f=0,42…0,48

Визначаємо загальне зусилля гальма

Визначаємо питомий тиск між гальмівною колодкою і шківом

де: - площа колодки;

де: Дш - діаметр гальмівного шківа;

B - ширина гальмівного шківа;

- кут обхвату шківа однією колодкою

; приймаємо ;

[q]=0,6Н/мм - допустимий питомий тиск

Розрахунок і вибір муфти

Визначаємо обертовий момент

де: =125кВт - потужність електродвигуна

n=585 об/хв. - частота обертання

Визначаємо розрахунковий момент

де: К - коефіцієнт, що залежить від ПВ, ПВ=40% тоді К=2

По ДОСТ 5006-584 приймаємо зубчату муфту МЗ-4 з наступною технічною характеристикою: приймаємо розрахунковий момент , параметри nmax=3350 хв-1; z=48; т=3.

2.8 Розрахунок на міцніть деталей та конструкцій

1 Визначаємо сили в зачеплені

Визначаємо силу в зачеплені

де: Т1=1806,9Нм - обертовий момент на валу редуктора;

d2=324мм - ділильний діаметр циліндричного колеса

Визначаємо радіальну силу в зачепленні

де: - сили в зачепленні на шестерні;

- сили в зачепленні на колесі.

Визначаємо консольну силу муфти на швидкохідному валу

Приймаємо:

2 Розраховуємо швидкохідний вал редуктора

Визначаємо реакції і підшипниках

1) Вертикальна площина

а) Визначаємо опорні реакції

Перевірка:

б) будуємо епюру згинальних моментів відносно вісі х в характерних перерізах 1…3

2) Горизонтальна площина

а) визначаємо опорні реакції

Перевірка:

б) будуємо епюру згинальних моментів відносно вісі y в характерних перерізах 1…4

де:

3 Будуємо епюру крутних моментів

4 Визначаємо сумарні радіальні реакції

5 Визначаємо сумарні згинальні моменти в найбільш навантажувальних перерізах

За ДОСТ 333-79 вибираємо роликовий конічний однорядний підшипник №7615 середньої широкої серії з наступними параметрами: d=75мм; Д=160мм; Т=58,5мм; b=55мм, c=46,5мм; r=3,5мм; r1=1,2мм; б=11?; Сr=280кН; Сor=255кН; l=0,301; Y=1,996; Y0=1,198.

3 ОХОРОНА ПРАЦІ І БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

3.1 Техніка безпеки при ремонті і експлуатації

Робота встаткування печі в автоматичному режимі.

Для ремонту й монтажу встаткування передбачене ремонтний пристрій, гідравлічний домкрат типу ДТО-50А. Всі проходи, сходи обгороджені поруччям, настил виконаний з рихльонного аркуша, є площадки для обслуговування встаткування.

Обертові частини встаткування закриті кожухами. Для запобігання запилення розвантажувальний пристрій (вікно) закрито кожухом, що має витяжну вентиляцію, а горловина бункера розвантажувального пристрою холодильника із трьох сторін перекрита стінками з еластичного матеріалу.

Основні несуче й конструкції, що обгороджують, передбачаються з вогнестійких матеріалів. Виробничі приміщення забезпечуються відповідними евакуаційними виходами. Проходи до виходів і відстань до них приймаються залежно від категорії виробництва по пожежній безпеці.

Всі протипожежні заходи приймаються у відповідності зі Сніп П-2-80 і Сніп П-М 2-72.

Всі виробничі приміщення обладнаються первинними засобами пожежогасіння . Передбачено установку вогнегасників.

Електроустаткування ізольоване й заземлене.

Передбачаються заходи щодо захисту будинків і споруджень від блискавки.

Як захисний захід від поразки електричним струмом при дотику до частин електроустановок нормально що не перебувають під напругою, застосовують заземлення.

Опір заземлюючого пристрою, використовуваного для заземлення електроустаткування, повинне бути не більше 4см. Для заземлення електродвигунів напругою 380В и пускової апаратур використається нульова жила, силових і резервна жила контрольних кабелів.

3.2 Протипожежна безпека

Для попередження пожежі або вибуху встановлюють вибухово-захисне електрообладнання. При проведені технологічних процесів і експлуатації обладнання утворення полум'я в середині апаратури можливо при зберіганні легкозаймистих рідин. Кожне робоче місце повинне бути оснащено засобами пожежогасіння, це може бути вода, вогнегасники, пісок. При ремонтних роботах ремонтний персонал повинен дотримуватися протипожежної безпеки, якщо робітники використовують електрозварювання і газозварювання то дроти не повинні перехрещуватися і т.д. При електрозварюванні держак повинен бути ізольований, усі кріплення повинні бути добре закріплені, поряд не повинні знаходитися горючі або змащувальні матеріали.

Зберігання речовин, які мають властивості загорання і вибухово-небезпечні регламентовано спеціальними правилами. Складські приміщення, призначені для зберігання таких речовин, які повинні бути сухими. Для зберігання сипучих вантажів застосовують силоси, бункера і т.д. Рідкі речовини зберігають в ємкостях, резервуарах, бочках, балонах. Кожний контейнер, бочка повинні мати підписи (ярлики, бірки).

Усі легкозаймисті рідини зберігають на складах в металевій тарі. Швидка ліквідація пожежі може бути забезпечена при правильному виборі засобів та способів тушіння. Для цього необхідно зважати на умови, які впливають на процес горіння. До найбільш важливих треба віднести: властивість горючої системи і характер (вид) процесу горіння; умови при яких протікає горіння; метеорологічні умови. При тушінні пожежі не можна використовувати речовини, які бурно реагують з горючим або окислювачем.

Велике значення в процесі тушіння пожежі має також доступ повітря до очагу горіння, сила і напрямок повітря та інші метеорологічні умови.

Крім вибору ефективного засобу тушіння, велике значення мають також спосіб і тактичні особливості подачі вогнегасильного складу. При цьому слід зважати інтенсивність, швидкість, напрямок подачі вогнегасильного складу і апаратуру яка для цього використовується.

По характеру дії стаціонарні установки тушіння пожеж можуть бути автоматичними з ручним пуском. Останні можуть бути з місцевим і дистанційним включенням. Автоматичні установки тушіння пожежі обов'язково включають автоматичну пожарну сигналізацію, датчики які видають команду на вмикання системи гасіння. Робочі та працюючі цеху повинні знати, де знаходиться стаціонарна установка гасіння пожежі, її призначення і устрій, порядок приведення в дію. Вимоги до технічного складу установок пожарної автоматики викладені в Типових правилах технічного складу установок пожарної автоматики.

Проведення робіт з застосуванням відкритого вогню при ремонті можливе тільки по письмовому дозволі, узгодженому з пожарною охороною. На місці проведення робіт необхідно підготувати первинні засоби пожежогасіння. По закінченню вогневих робіт необхідно забезпечити пильну перевірку місця проведення робіт на протязі 3-5 годин після їх закінчення.

При горінні для усунення горіння необхідно виконувати хоча б одну з цих умов:

1) ізоляцію очагу горіння від повітря або зниження концентрації кисню розведенням негорючими газами до значення, при якому не може відбуватися горіння;

2) охолодження очагу горіння нижче визначених температур;

3) інтенсивне гальмування (інгібірування) швидкості хімічної реакції в полум'ї;

4) механічний зрив полум'я сильною струєю газу або води;

5) створення вимог вогнеперегороджень, таких умов, при яких полум'я розповсюджується через вузькі канали.

Важливе значення для забезпечення пожарної безпеки мають чистота території, справність обладнання, шляхи евакуації працюючих. Головною та необхідною умовою для забезпечення пожарної безпеки є безумовне і точне виконання персоналом вимог по експлуатації обладнання, інструкції по технології і техніці безпеки, дотримання трудової дисципліни.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1 Азимов А.А., Машины и оборудование коксовых и пекококсовых батарей - М.: Металлургия, 1980.

2 Александров М.П. Подъёмно - транспортные машины: Учебник.- 2-е изд., перераб.-М.: Машиностроение, 1984.

3 Кружков В.А., Чиченев Н.А. Ремонт и монтаж металлургического оборудования: Учебник.- М.: Металлургия.

4 Майзлин , Ремонт оборудования коксохимических заводов: Учеб. пособие.- М.: Металлургия, 1978.

5 Ткачёв В.С., Остапенко М.А., Оборудование коксохимических заводов: Учеб. пособие - М.: Металлургия, 1983.

6 Устюгов И.И. Курсовое проектирование деталей машин: Учеб. пособие.- М.: Металлургия , 1988.

7 Финкель А.Ф. Монтаж оборудования металлургических и коксохимических заводов: Учеб. пособие.- 2-е изд., перераб. и доп.- М.: Вища школа, 1976.

8 Финкель А.Ф., Ипатов П.П. Технологическое оборудование заводов черной металлургии: Учебник.- 2-е изд., перераб. и доп.- М.: Металлургия, 1982.

9 Шейнблит А.Е. Курсовое проектирование деталей машин: Учеб.пособие.- М.: Вища школа, 1991.

10 Малащенко В.О., Янків В.В. Деталі машин. Курсове проектування: Навчальний посібник. - Львів: ”Новий Світ-2000”, 2004. -232с.

11 Макаров Г.Н. Производство кокса в кольцевых печах. “Металлургия”, 1972, с.320.

Страницы: 1, 2, 3