Дослідження технічного рівня та тенденцій розвитку розточувального інструменту з розробкою матеріалів заявки, комерціалізація прав на винахід 
· один із винаходів призначений для використання іншого (в іншому), наприклад, спосіб і речовина, яка призначена для використання в способі;
· винаходів однакового призначення, які забезпечують одержання одного й того технічного результату принципово одним і тим шляхом (варіанти).
Заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної моделі.
Вимога єдності корисної моделі визнається дотриманою, якщо: заявка стосується однієї корисної моделі, тобто одного пристрою; заявка стосується однієї корисної моделі, яка охарактеризована з розвитком або уточненням окремих конкретних варіантів її здійснення, що не супроводжується зміною чи вилученням окремих ознак, наведених в незалежному пункті формули.
Вимога єдності не визнається дотриманою, якщо заявка стосується винаходу (корисної моделі), який (яка) охарактеризований (охарактеризована) набором ознак, що не утворюють єдину сукупність і спрямовані на досягнення різних, самостійних технічних результатів [15].
3 РОЗРОБКА МАТЕРІАЛІВ ЗАЯВКИ
3.1 Зміст опису винаходу заявки на видачу патенту
3.1.1 Загальні вимоги до опису
Опис винаходу з формулою винаходу, що міститься в ньому, і гра-фічними матеріалами є основним документом за-явки (Додаток А). Без перебільшення можна сказати, що від ретельності, повноти і правильності опису винаходу залежить подальша доля заявки і самого винаходу. Приступаючи до складання опису винаходу, необхідно чітко уяв-ляти його значення в проведенні патентної експертизи, тобто у визна-ченні відповідності технічного рішення, що становляться, вимогам, що пред'являються до винаходу.
Згідно з Правилами, опис повинен підтверджувати обсяг правової охорони, визначений формулою винаходу (корисної моделі) і настільки ясно і повно розкривати суть винаходу (корисної моделі), щоб його міг здійснити фахівець у зазначеній галузі.
Опис починається із зазначення індексу рубрики діючої редакції міжнародна патентна класифікація (МПК), до якої належить винахід (корисна модель), назви винаходу і міс-тить такі розділи: галузь техніки, до якої належить винахід (корисна модель); рівень техніки; суть винаходу (корисної моделі); перелік фігур креслень (якщо на них є посилання в описі); відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу (корисної моделі).
Не допускається заміна розділу опису в цілому або його частини посиланням на інформаційне джерело, в якому є необхідні відомості.
Зміст усіх розділів опису необхідно надавати відповідно до вимог Правил, без будь-яких відступів.
Необхідність виконання цих вимог пов'язана з тим, що опис вина-ходу за своїм змістом є викладом доказу достовірності основної тези па-тентної експертизи винаходів: технічне вирішення, що описується в за-явці може бути визнане винаходом.
3.1.2. Індекс рубрики міжнародної патентної класифікації
Міжнародна патентна класифікація - результат міжнародної співпраці патентних відомств бага-тьох держав. Вона базується на Страсбурзькій угоді 1972 р., підготовле-ній Міжнародним Бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власно-сті (ВОІВ).
МПК дозволяє здійснити уніфіковану в міжнародному масштабі класифікацію патентів на винаходи (корисні моделі), включаючи опуб-ліковані заявки. На основі МПК індексується, комплектується і систе-матизується патентна документація більшості країн світу.
Щоб па кожному етапі свого застосування МПК відповідала існу-ючому рівню розвитку техніки, вона зазнає в рамках ВОІВ періодично-го перегляду (один раз па п'ять років). Перша редакція МПК діяла з 1 січня 1968 р. до 30 червня 1974 р. Нині діє восьма редакція. Незважаю-чи на те, що МПК періодично переглядається, її структура і принцип побудови незмінні: вона залишається ієрархічною класифікацією.
МПК охоплює усі галузі знань, об'єкти яких можуть мати правову охорону. Виходячи з цього, класифікаційна схема поділена на 8 роз-ділів, що містять приблизно 67 000 рубрик. Кожна рубрика визначаєть-ся індексом, який складається з літер латинського алфавіту та арабсь-ких цифр.
Розділи позначаються великими літерами латинського алфавіту:
А «Задоволення життєвих потреб людини»;
В «Різні технологічні про-цеси; транспортування»;
С «Хімія; металургія»;
D «Текстиль; папір»;
Е «Будівництво; гірнича справа»;
F «Механіка; освітлення, опалювання; двигуни і насоси; зброя і боєприпаси; вибухові роботи»;
G «Фізика»;
Н «Електрика».
Розділи, в свою чергу, поділяються на класи. Подальше подрібнен-ня здійснюється в напрямі диференціації тематики класу за принципом ієрархічного підпорядкування на підкласи, які позначаються також великими латинськими літерами. Підкласи в свою чергу складаються з груп та підгруп.
Повний класифікаційний індекс складається з комбінації симво-лів, що використовуються для позначення розділу, класу, підкласу і ос-новної групи або підгрупи.
Наприклад, індекс В 23 В 29/02 означає:
Розділ В - Різні технологічні процеси.
Клас В 23 - Металоріжучі станки; способи та пристрої для обробки металів, що не віднесене до других класів.
Підклас В 23 В - токарна обробка, свердління.
Група В 23 В 29/00 - ріжучі інструменти.
В 23 В 29/02 - борштанги.
МПК побудована на двох принципах: предметно-тематичному (га-лузевому) і функціональному. Функціональний підхід поділяє винахо-ди відповідно до їх суті, а галузевий - відповідно до можливої галузі їх застосування. Відсутність єдності в структурі МПК призводить до мож-ливих змін на всіх рівнях класифікації.
Індекс рубрики МПК, до якої належить винахід, визначається вна-слідок класифікації винаходу за правилами, встановленими Вступом до МПК. Основою для вибору рубрики МПК є формула винаходу. Як-що формула містить групу винаходів, що належать до різних рубрик МПК, встановлюються індекси всіх цих рубрик [16].
Правильна класифікація технічної суті винаходу може бути здій-снена тільки при реалізації системного підходу і виконанні наступних послідовних дій: вибір найбільш відповідного розділу, потім класу, під-класу і, нарешті, основної групи або в ЇЇ межах найбільш відповідної підгрупи, обсяг якої буде достатній, щоб охопити всі найважливіші осо-бливості технічної суті об'єкта, що розглядається.
Як альтернатива, група може бути знайдена за допомогою Алфа-вітно-предметного покажчика до Класифікації. У цьому випадку для підтвердження правильності знаходження групи необхідно уточнити обсяг рубрик, що стоять вище.
В Україні здійснений переклад з англійської мови на українську і виданий «Покажчик ключових термінів» («Catchword Index»), призна-чений для того, щоб вказати розділ (розділи), в якому(их) найбільш ймовірно знаходиться об'єкт винаходу, що заявляється.
Даний Покажчик ні в якому разі не замінює МПК і не вносить ніяких поправок до змісту будь-якого її розділу. Його завдання полягає в паданні додаткової допомоги під час використання МПК. Крім свого основного призначення, україномовний варіант Покажчика є одним з елементів української науково-технічної термінологічної бази, яка повин-на застосовуватися в матеріалах заявки і забезпечувати єдність терміно-логії в діловодстві відносно заявок на об'єкти промислової власності [17].
3.1.3. Назва винаходу
Назва винаходу (корисної моделі) характеризує його (її) призна-чення, відповідає суті винаходу (корисної моделі) і, як правило, близька до назви відповідної рубрики МПК.
Назву винаходу (корисної моделі) слід викладати в однині.
Винятки складають:
* назви, які не вживаються в однині;
* назви винаходів, що стосуються хімічних сполук, охоплених загальною структурною формулою.
Нарівні з нормативними вимогами потрібно враховувати напрацьовані практикою (які не суперечать нормативам) рекомендації до формулювання назви винаходу.
Назва повинна відповідати об'єкту винаходу (пристрій, спосіб, речовина) і бути родовою ознакою відносно до інших суттєвих ознак, що складають формулу винаходу.
Назва повинна відповідати прототипу винаходу (може бути використане узагальнене поняття).
Назва повинна відповідати суті винаходу. Це випливає з вимоги пропорційності. Зокрема, назва винаходу (поняття, що визначається) повинна відповідати змісту винаходу (визначальне поняття). У тому випадку, коли всі ознаки, що відрізняють винахід, стосуються тільки одного вузла, патент необхідно отримувати на цей вузол, називаючи винахід найменуванням цього вузла.
4. Назва винаходу не повинна містити:
вказівки на технічний результат, що утримується при використанні винаходу;
вказівки на явища, що відбуваються при його здійсненні, а також механізм процесу.
У назві винаходу повинна використовуватися оповідна, без інверсій, черговість слів.
Назва може бути виражена термінологічно або функціонально (описово).
а) Термінологічні назви. Назва у вигляді терміна, може бути використана, коли цей «термін» увійшов до словників понять і термінів, енциклопедичних словників, політехнічних словників, тлумачних словників (основні терміни) по окремих галузях. У разі використання широких, багатозначних термінів як назв (на-приклад, машина, комбайн, прилад, сепаратор, подрібнювач і т. ін.) - останні конкретизуються.
б) Описові (функціональні) назви. Описові назви застосовуються тоді, коли відсутня відповідна термінологічна назва або така назва є ма-ловживаною.
7. Назва винаходу повинна бути точною, конкретною і короткою. Точність назви винаходу означає, що вона повинна відповідати певному об'єкту винаходу (пристрій, спосіб, речовина і т. ін.).
Вимога конкретності назви винаходу означає, що в ній повинна міститися вказівка на найближчий вид тих об'єктів, до яких належить винахід. Тому не треба давати винаходу назви цілих галузей техніки.
З метою забезпечення одноманітності не заведено називати при- стрій - системою, спосіб - методом і т. ін., крім тих випадків, коли це необхідно відповідно до термінології, існуючої в певній галузі техніки.
Назва винаходу, що відноситься до застосування відомого об'єкта, є назвою об'єкта, що виражає нове призначення цього відомого об'єкта.
Розглядуємий винахід названо - борштанга, що співпадає з назвою розділу у МПК. Борштанга - це метало ріжучий інструмент який використовують в машинобудуванні для обробки циліндричних отворів розточуванням. Саме таким є запропонований винахід.
3.1.4 Галузь техніки, до якої належить винахід
У цьому розділі зазначають галузь техніки, до якої належить вина-хід, а також, у разі необхідності, галузь застосування винаходу (корис-ної моделі).
Призначення цього розділу полягає в тому, щоб разом з назвою винаходу давати достатню інформацію про галузь техніки того роду об'єктів, до якого належить винахід, що заявляється.
Допускається зазначення кількох галузей техніки, до яких нале-жить винахід. Однак не треба застосовувати зворот «і в інших галузях техніки», бо він не має певного значення.
При викладі розділу зазначаються лише ті галузі або об'єкти, в яких винахід дійсно може бути використаний. Підтвердженням служать конкретні дані про можливість використання або конкретні приклади виконання, наведені в розділі опису «Відомості, які підтверджують мож-ливість здійснення винаходу (корисної моделі)».
Доцільно звертати увагу па відповідність змісту даного розділу названим класифікаційним рубрикам МПК.
Стосовно борштанги галузь техніки запишемо наступним чино: “Винахід відноситься до машинобудування і може бути використаний для обробки різанням циліндричних отворів”.
3.1.5. Рівень техніки
Даний розділ опису обґрунтовує те твердження, що жодне з відо-мих джерел (патентних або інших) не містить засіб того ж призначення, що дозволяє отримати необхідний технічний результат.
У розділі «Рівень техніки» наводять дані про відомі заявнику ана-логи винаходу (корисної моделі) з виділенням серед них аналога, най-більш близького за сукупністю ознак до винаходу (корисної моделі), (прототипу).
Аналог винаходу (корисної моделі) - це засіб того ж призначення, який відомий з джерел, що стали загальнодоступними до дати пріорите-ту винаходу (корисної моделі) і характеризується сукупністю ознак, по-дібних до сукупності суттєвих ознак винаходу (корисної моделі).
Ознаки належать до суттєвих, якщо вони впливають на технічний результат, якого можна досягти, тобто перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із зазначеним результатом.
Для оцінки рівня техніки і знаходження аналогів винаходу бажано провести патентні дослідження згідно зі стандартом України ДСТУ 3575-97 «Патентні дослідження. Основні положення і порядок прове-дення» [8].
Для того, щоб дати повну характеристику стану тієї проблеми, на вирішення якої спрямований винахід, самому автору або патентознавцю необхідно виділити:
* галузь техніки;
* рівень техніки, з якого вибирається інформація про аналоги і найближчий аналог (прототип).
При визначенні рівня техніки загальнодоступними вважаються відомості, що містяться в джерелі інформації, з яким будь-яка особа мо-же ознайомитися сама або про зміст якого її може бути повідомлено за-конним шляхом до дати пріоритету винаходу. Через це до аналогів не можуть бути віднесені засоби, розкриті в заявці, поданій, наприклад, тим же заявником, але не опублікованій на дату пріоритету винаходу, що заявляється, або в інших джерелах інформації, що не підлягають від-критій публікації (звіт про науково-дослідну роботу або конструкторсь-ка документація, що не знаходиться в органах науково-технічної інфор-мації).
Необхідно ще раз підкреслити, що відомий засіб належить до ана-лога, якщо він має те саме призначення, що і винахід, який заявляється. Єдність призначення аналога і винаходу встановлюється виходячи з функції, що виконується ними з урахуванням галузі застосування вина-ходу, що заявляється. Оскільки суть аналогів одного призначення може бути різною, для опису відбираються лише об'єкти, подібні за сукупніс-тю суттєвих ознак винаходу. При цьому мається на увазі, що технічна суть аналога обумовлюється, зокрема, принципом роботи (дії) і визна-чається тією сукупністю технічних засобів (ознак), які використовують-ся для досягнення визначеного заявником технічного результату.
Для виявлення та обґрунтування причин, що перешкоджають при використанні найближчого аналога (прототипу) одержанню очікуваного технічного результату, необхідно проаналізувати технічні властивості прототипу, обумовлені його ознаками, характер виявлення цих власти-востей в умовах використання, для яких створюється винахід, і показа-ти неможливість досягнення цими властивостями очікуваного технічно-го результату. Це дозволить конкретизувати властивості заявленого об'єкта винаходу шляхом логічного зв'язку властивостей з ознаками, що характеризують об'єкт.
Характеристика прототипу, тобто аналога, найбільш близького до винаходу за сукупністю суттєвих ознак, включає наведення всіх сут-тєвих ознак, спільних з сукупністю суттєвих ознак винаходу. Після ха-рактеристики прототипу наводяться бібліографічні дані джерела інфор-мації, де він описаний.
В описі борштанги проаналізувавши об'єкти аналоги і прототип запишемо наступне. Відомі дворізцеві борштанги різці в яких зміщенні один щодо одного в осьовому напрямку на довжину що перевищує довжину оброблюваного отвору [18]. Це приводить до значного збільшення довжини борштанги і внаслідок цього до втрати жорсткості, виникнення вібрацій та погіршення якості розточування отворів. Відомі також дворізцеві борштанги в яких чорновий і чистовий різці встановлені під кутом 1800 один щодо іншого. Чорновий різець розташовується на 1-2 мм попереду чистового. Недоліком таких борштанг є взаємний вплив різців один на одного, так як в процесі різання на борштангу діє система сил одночасно від обох різців, що призводить до погіршення точності оброблюваного отвору.
Найбільш близьким аналогом борштанги, що заявляється, обраним як прототип, є борштанга, чорновий і чистовий різці якої зміщені в осьовому напрямку один відносного іншого на незначну відстань, і при цьому чистовий різець установлений під таким кутом до чорнового, при якому рівнодіюча зусиль і чорнового різця перпендикулярна площині, що проходить через вершину різця і вісь оброблюваного отвору [19]. З метою підвищення точності обробки і зниження впливу технологічної спадковості попередньої операції державка чистового різця виконана східчастою з вибірками на консольній частині і з прямокутним поперечним перерізом.
Недоліком відомої борштанги є те, що внаслідок зміни твердості оброблюваного матеріалу будуть змінюватися точність обробки отвору внаслідок підвищеної здатності чистового різця до пружної деформації. Максимальна подача інструмента обмежується висотою мікронерівностей, отриманих після обробки чистовим різцем.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
|
