Значення тестування у середній загальноосвітній школі

У процесі навчання іноземних мов застосовуються чотири види контролю:

§     Поточний

§     Тематичний

§     Рубіжний

§     Підсумковий

Відповідно до цих видів контролю виділяють і види тестового контролю, або види тестування:

§     Поточне тестування

§     Тематичне тестування

§     Рубіжне тестування

§     Підсумкове тестування

Розглянемо кожний вид тестового контролю. Поточний тестовий контроль відбувається систематично на заняттях з англійської мови у процесі навчання з метою отримання учителем інформації про засвоєння учнями іншомовного матеріалу та формування у них навичок та вмінь мовлення, а також інформації про доцільність застосування тих чи інших методів і прийомів навчання [1;4;6;3]. Завдяки результатам, які викладач отримує в ході поточного контролю, можна стежити за ефективністю навчання і своєчасно коригувати помилки і недоліки. Провідними функціями такого виду контролю є коригуюча функція та функція зворотного зв`язку. Поточний тестовий контроль проводиться за допомогою нестандартизованих тестів, які спрямовані на перевірку володіння учнями окремими навичками та вміннями. Стосовно писемного мовлення, перевірці можуть підлягати вміння писати адресу, вміння розпочати та закінчити лист, уміння послідовного оформлення даних в автобіографії тощо.

Специфіка поточного тестового контролю визначається тим, що:

-                     В тестах переважають завдання дискретного характеру, тобто вони спрямовані на перевірку окремого вміння чи навички, а відповіді здебільшого вибіркові

-                     Тести розробляються самим учителем

-                     Тести не проходять стандартизацію

-                     Тести можуть містити від 10 до 20 тестових завдань і не обов’язково пов’язані загальною структурою або комунікативною ситуацією

-                     Вчитель проводить тестування учнів і підраховує його результати

-                     Результати поточного тестування є неофіційними [6;3;1;3;2;1]

Тематичний тестовий контроль здійснюється після завершення роботи над конкретною темою. Завданням тематичного тестового контролю є перевірка рівня володіння учнями навичками та вміннями у межах теми, що вивчалась. Головними функціями тематичного контролю є контролююча та оцінююча функції. Тести для проведення тематичного контролю можуть розроблятися самим викладачем.

Специфіка тематичного контролю полягає в тому, що:

-                     Тест може містити від 20 до 50 завдань різних типів з усіх видів мовленнєвої діяльності

-                     Тестові завдання об’єднані загальною темою та розташовуються в певній послідовності

-                     Обов`язковою умовою якості тестування на цьому етапі є здійснення локальної стандартизації тесту

-                     За результатами тематичного тестування учням виставляється оцінка за роботу над темою

Рубіжний контроль здійснюється на певному часовому рубежі. Це може бути кінець семестру або року. Тест для здійснення рубіжного контролю може складатися групою вчителів, які працюють як команда експертів з відбору матеріалу, типів і видів тестових завдань, що включаються до тесту. Вони уточнюють структуру тесту, визначають час, що відводиться на виконання кожної частини тесту, розробляють шкалу оцінювання результатів тестування. Провідними функціями рубіжного контролю є оціночна та прогнозуюча. Мета рубіжного контролю – отримання об`єктивних і точних результатів навчальних досягнень учня за конкретний відрізок навчально-виховного процесу з англійської мови, які можуть бути офіційно оцінені із занесенням відповідної оцінки в офіційний документ (журнал) й служити підставою для переходу до наступної чверті. За результатами рубіжного тестування можна також прогнозувати подальшу успішність конкретного учня протягом наступного терміну навчання.

Специфіка рубіжного контролю полягає в тому, що :

-                     Тест має бути локально стандартизованим

-                     У тесті має бути представлений узагальнений матеріал з усіх тем, що вивчались учнями у визначений період навчання

-                     Тест збільшується за обсягом і містить від 50 до 60 завдань

-                     За структурою тести можуть включати субтести, які розрізняються за рівнем складності тестових завдань

-                     Тестові завдання спрямовані на перевірку інтегрованих умінь в різних видах мовленнєвої діяльності [6;3;1;3;2;1].

Підсумковий контроль здійснюється в кінці кожного року навчання у школі. Провідними функціями підсумкового контролю є оціночна й констатуюча. Підсумкове тестування спрямоване на визначення дійсного рівня навчальних досягнень в оволодінні мовленням за період навчання в певному класі відповідно до вимог чинної програми. Тому оцінка результатів підсумкового тестування може мати офіційний статус перевірочної або випускної.

Особливості підсумкового контролю полягають у тому, що:

-                     Тест має бути стандартизованим; тестові завдання складаються на вибірковому матеріалі, що вивчався на певному етапі

-                     Тест збільшується до обсягу 100 завдань, де тест з писемного мовлення є рівною складовою частиною і може містити субтести

-                     Всі частини тесту об`єднані однією комунікативною ситуацією так, що виконання всіх наступних тестових завдань неможливе без виконання попередніх

-                     Тест базується на матеріалі тематики, якою оволоділи учні протягом навчання на певному ступені

-                     Тест складається з чотирьох частин відповідно до видів мовленнєвої діяльності

-                     Тест включає тестові завдання лише інтегративного характеру[6;3;1;3;2;2].

2.Психологічні особливості учнів на середньому етапі навчання та їх психологічна готовність до виконання тестових завдань.

Особливої уваги вимагає сьогодні питання формування психологічної готовності учнів до виконання тестів. Зауважимо, що психологи ставляться до тестів неоднозначно. Вони не заперечують, що в цілому тестування допомагає визначити рівень знань людини. Однак застерігають, що чимало здібних і творчих людей можуть отримати низькі бали тільки тому, що не мають достатніх навичок складання тестів. Отже, повинна бути здійснена поступова, ґрунтовна підготовка до тестування як у предметному, так і у психологічному плані. Така підготовка не може бути швидкоогранізованою, короткотерміновою акцією, вона має носити системний характер, бути продуманою й вибудуваною впродовж кількох років, починаючи з початкових класів середньої школи. Психологічна готовність учнів розглядається як цілісна структура, яка об’єднує два рівні. Перший рівень передбачає підготовку до тестування в ході тривалого системного навчання , що включає ознайомлення зі структурою та вимогами тестів до часу, відведеного на їх виконання , технікою роботи над кожним розділом, а також виконання окремих, подібних до тестових, завдань. Другий рівень - це, власне, виконання завдань під час тестування. Психологічну готовність учнів до виконання тестів можна визначити як комплекс мотивів, знань, умінь і навичок, особистісних якостей, які забезпечують успішне здійснення цієї діяльності [13, 3].

Великий вплив на психологічну готовність учнів до виконання тестів мають вікові особливості тестованого. Під віковими особливостями в психології розуміють специфічні якості особистості індивіда, його психіки, які закономірно змінюються у процесі зміни вікових стадій розвитку. На відміну від індивідуальних особливостей вікові особливості відбивають ті зміни, які відбуваються у психіці більшості представників даної культури за приблизно однакових соціально – економічних умов. Відповідно до вікової періодизації дітей шкільного віку виділяють групи молодших школярів, підлітків (молодших та старших) і старшокласників. Отже тестованих можна розподілити згідно їхнього віку на три групи відповідно до трьох ступенів навчання:

-                     Початковий ступінь ( 5 - 6 класи) – «молодші підлітки»

-                     Середній ступінь ( 7 – 9 класи) – «старші підлітки»

-                     Старший ступінь ( 10 – 11 класи) – «старшокласники»

Кожній віковій групі тестованих притаманні свої психологічні особливості. Психологічні особливості учнів різних вікових груп по-різному впливають на успішність їх навчальної діяльності як під час навчання у звичайних навчальних умовах, так і в умовах проведення контролю. Вікові психологічні особливості тестованих конкретної вікової групи можна визначити шляхом аналізу особистості тестованого. З позицій теорії індивідуалізованого навчання іноземної мови [9;3] особистість тестованого може розглядатися в межах психологічної структури особистості, яка включає чотири підструктури: I підструктура – інтереси, мотиви тестованого; II підструктура – набутий попередній досвід тестованого; III підструктура – психічні якості і процеси тестованого; IV підструктура – типологічні властивості тестованого.

На підставі описаної психологічної структури особистості тестованого, Петращук О.П. виділяє ряд компонентів з метою їх подальшого врахування у тестуванні. Так, у межах I підструктури він виділяє такі компоненти як інтерес до оволодіння іноземною мовою, мотивація у виконанні тесту з іноземної мови; у II підструктурі – попередній досвід виконання тестів з іноземної мови; у III підструктурі виділяються психічні процеси, які забезпечують тестованому інтелектуальну спроможність успішно виконувати тестові завдання, а саме мнемічні процеси і продуктивність вербального мислення [9;3 посил. Oller], рівень сформованості яких змінюється протягом життя дитини; у IV підструктурі – темперамент і стать тестованого.

Так, як у даній курсовій роботі ми розглядаємо особливості тестування на середньому ступені навчання, то ми охарактеризуємо лише групу «старші підлітки» згідно поданої структури. За першою підструктурою психологічної структури особистості у віковій групі «старші підлітки» головною особливістю є спрямованість тестованих на самореалізацію, яка може виражатись і в результатах тестування. З цієї точки зору тестовані даної вікової групи мають інтерес до виконання тесту з іноземної мови. З іншого боку, така особливість як загальне зниження навчально-пізнавальної мотивації в поєднанні з певною деавтоматизацією набутих навичок і вмінь мовлення негативно впливатиме на збереження інтересу, мотивації до тестування. Отже, тестовані цієї вікової групи, згідно з характеристикою компонентів першої підструктури, можуть вважатися проблемними. Тому при розробці тестів для виконання на середньому ступені необхідно приділяти особливу увагу добору привабливих, з точки зору цих тестованих, тестових завдань, текстів, видів опор.

За другою підструктурою – «попередній досвід виконання подібних тестів з іноземної мови» - тестовані вікової групи «старші підлітки» мають достатній досвід виконання тестів з іноземної мови, оскільки передбачається, що вони набули цього досвіду, виконуючи тести протягом попередніх ступенів навчання.

За третьою підструктурою психологічної структури особистості учня у віковій групі «старші підлітки» мнемічні процеси та продуктивність мислення набувають інтенсивного розвитку, що забезпечує учням цієї групи достатню інтелектуальну спроможність успішно виконувати різноманітні тестові завдання з іноземної мови.

Що до четвертої підструктури, то ми можемо сказати, що втілити в розробку тестів і процедуру тестування теоретичні дані важко, але вони повинні враховуватися. Відповідно до віку та статі тестованого повинен відбиратися матеріал для тестування. Щодо темпераменту тестованих, то, на думку вчених, його неможливо врахувати при проведенні тестового контролю, оскільки це потребує модифікації розробленого тесту відповідно до особливостей темпераменту тестованих. У цьому випадку нехтується забезпечення тестованим рівних умов виконання тесту[9;4].

Вікові психологічні особливості учнів є суттєвим фактором успішності виконання тесту з іноземної мови, оскільки здійснення тестованими іншомовної мовленнєвої діяльності залежить від їх особистісних характеристик. Для практики тестування у процесі навчання іноземної мови у середній загальноосвітній школі цей факт набуває принципового значення, адже ступінь надійності отриманих у ході тестування результатів зумовлюється їх «чистотою», тобто незалежність від впливу з боку будь – яких чинників, які не мають прямого відношення до здатності тестованого здійснювати іншомовне спілкування.

3. Вимоги до тестових завдань з граматики їх класифікація

Тести з граматики створюються, щоб визначити рівень знань, умінь і навичок учнів у питаннях, що стосуються усього – від флексій (bottle – bottles, bake – baked) до синтаксису. Синтаксис включає відношення між словами у реченні, включаючи порядок слів, використання заперечних та питальних форм та сполучників [16, 34].

Звичайно, тестуючи граматику, ми не вимірюємо дійсну комунікацію, але ми можемо виміряти прогрес у питаннях, що стосуються граматики та продіагностувати потреби учнів у цій області знань.

Відповідно до діючої програми для загальноосвітніх навчальних закладів з іноземної (англійської) мови, учні на середньому ступені навчання повинні знати більшість часів англійської мови, пасивний стан, модальні дієслова та модальні вирази, вміти будувати складнопідрядні та складносурядні речення, а також перетворювати пряму мову в непряму.[12;62, 72, 83]

Для перевірки цих знань, умінь та навичок доцільно використовувати тестування.

Так як для тестування мовної та мовленнєвої компетенції використовуються лінгводидактичні тести, то потрібно дати визначення, що ж таке завдання лінгводидактичного тесту.

Одже, завданням лінгводидактичного тесту називається будь – який стимул, який має на меті збудження вимірюваних мовленнєвих дій тестованого, які дозволяють оцінити його/її лінгвістичну і/або комунікативну компетенцію. Кожна група (частина, субтест) однотипних завдань зазвичай має заголовок, інструкцію та приклад виконання завдання.

Коккота В.А. виділяє такі вимоги до завдань лінгводидактичних тестів:

-                     Відповідність форми і характеру завдань тесту цілям та об`єктам тестування, а також пройденому мовному матеріалу для забезпечення максимально можливої валідності тесту;

-                     Доступна форма та зміст, а також посильність завдань для даного контингенту тестованих;

-                     Впевнена та стабільна диференціація більш сильної та більш слабкої частин контингенту за результатом даних завдань для забезпечення надійності тесту;

-                     Збереження в мовних тестах наступного принципу: в одному завданні – лише одна трудність – та, яка перевіряється у даному завданні;

Страницы: 1, 2, 3