Застосування технічних засобів навчання на заняттях кулінарії

Для учня, який зрозумів сутність двигуна внутрішнього згоряння, наочними будуть, крім самого конкретного поршня і циліндра (до речі, неоднакових у різних типів двигунів), і узагальнююча схема, і абстрактні формули, і символічні зображення, що відображають найістотніше в ньому — першопричину його.

Досвід педагогів-новаторів також переконує, що навчання на основі таких теоретичних моделей дає високі результати не тільки у нормальних, а й у важких умовах навчання, коли учні недосить підготовлені до ньо-го.що, на жаль, ще часто зустрічається в профтехучилищі.

4. Полісенсорність використання засобів наочності. Чотири століття тому «батько» принципу наочності Я.А. Коменський наголошував, що все, що можна бачити, слід показувати, що чути — подати слуховим, що має смак — смаковим, що має запах — нюховим органом, а що можна відчути кількома органами — треба сприймати всіма відчуттями (полісснсорио). Але принцип все ж був названий за найсильнішим з них— наочним. З роками забувалась ідея полісенсорності. Народне прислів'я «краще один раз побачити, ніж сто разів почути» бездумно переносилось у школу, хоч в навчанні ще краще — побачити і почути або ще далі: побачити, почути і розповісти комусь про це, до того ж записати або намалювати чи створити своїми руками щось подібне. Деякі вчені-педагоги, спираючись на дослідження фізіологів, запевнюють, що людина понад 90 % інформації сприймає зором, а тому головна — зорова навчальна наочність. Але шкільна, наукова, теоретична інформація переважно сприймається через слово і практичні дії учня. Тому треба враховувати різні відчуття учнів у навчанні, особливо найвживаніші і найефективніші — зорові, слухові, мовнорухові (промовляння вголос), тактильно-моторні (практичні дії).

Експерименти і дослідна практика педагогів-новаторів підтверджують високу ефективність навчання, коли всі учні постійно розповідають один одному засвоєний ними навчальний матеріал, аналізуючи при цьому наочні зображення і спираючись на базальні моделі, в яких схематично зафіксоване головне, або виконуючи певні практичні вправи.

Особливо доцільне таке поєднання різних відчуттів у слабопідготовлених групах профтехучилища: за короткий строк вдається сформувати основні знання і вміння у найслабших учнів, коли вони одноразово бачать, чують, промовляють вголос вивчене і практично застосовують його у виробничих діях.

5. Забезпечення зворотного зв'язку, стимулювання (заохочення) і корекція наочного навчання. Часи, коли навчання базувалось лише на авторитарному викладанні та виконанні вказівок педагога учнями, відходять у минуле. Дослідження фізіологів, психологів і педагогів переконують, що результативне навчання можливе лише тоді, коли педагог знатиме, як засвоєно учнем кожний етап («крок») навчання, а учень, діставши схвалення за успішний крок вперед, відчуватиме задоволення від своєї маленької перемоги над незнанням або невмінням. Якщо ж цього педагог не досяг, потрібно йому поліпшити, змінити на краще (скоригувати) процес навчання.

Найлегше цього досягти шляхом наочного навчання, коли учні самостійно аналізують наочний посібник, обговорюють динамічну демонстрацію (наприклад, кіно- чи відеофільм професійного змісту), або шляхом показу майстром певної виробничої операції. Забезпечити правильне розуміння кожним учнем того, що, як і чому саме так -треба здійснити,— це важливий крок до свідомого формування у нього вміння, а потім і навичок.

Для цього майстрові треба розбити майбутні дії учня на окремі кроки, створивши правильні наочні зображення кожного і демонструючи їх після виконання учнем певної дії (наприклад, через кодоскоп чи діапроектор). Тоді буде виконуватись психологічне правило: «дія учня-иіере-вірка її правильності у порівнянні з наочним еталоном нова дія тощо».

Найкраще таке навчання здійснювати за допомогою тренажерів (про що йтиметься далі), але при відсутності цих дорогих пристроїв можна перевірити правильність дії на плакаті-схемі, в якому закриваються певні частини непрозорими накладками з написаним на одному боці знаком запитання (?), а на другому — неправильне розв'язання проблеми, що поставлена перед учнем.

Наочні прилади допомагають краще засвоїти матеріал, підтримувати увага й інтерес в учнів на уроці. Однак зайва кількість наочних посібників відволікає учнів, притупляє їх увагу. Тому, готуючись до уроку, варто відібрати всі наочні приладдя але даній темі, а потім вибрати з них ті, без яких дійсно важко обійтися.

Не слід розвішувати перед уроком відразу всі плакати і розкладати наочні приладдя на демонстраційному столі. Це може відволікати учнів. Виставляти для огляду і демонструвати посібника випливає строго по ходу викладу. Для цього плакати підбирають у потрібній послідовності і вивішують на одному кронштейні.

Після використання верхній плакат знімають і демонструють наступний і т.д. Об'ємні наочні приладдя зберігають на полку під демонстраційним столом і дістають у міру потреби.

Точно так само не випливає на стінах кабінету вивішувати відразу велика кількість наочних приладдя по різних темах. Щоб уникнути цього, можна демонстраційний стенд обладнати змінними експозиціями (креслення такого стенда показаний на мал. 4). На основній дошці, що кріпиться до стіни, підвішені на шарнірах і петлях поворотні планшети, які можна розкривати, як сторінки книги. На основній дошці й одній стороні поворотних планшетів розташовуються малюнки по першій темі (позначені цифрою 1), другий (цифра 2) і третій (цифра 3). Якщо розкрити поворотні планшети на 180°, то буде видна перша експозиція, наприклад по темі "Обробка овочів" (мал. 4, А).

Стенд кулінарного кабінету

Рис. 4. Чотирипозиційний щит кулінарного кабінету: А - перша позиція; Б - друга позиція; В - третя позиція

Рис. 5. Конструкція поворотного пристрою чотири позиційного щита кулінарного кабінету

Рис. 6. Підставка для демонстрації муляжів

Якщо поворотні планшети повернути на 180° вправо, то буде відкрита друга експозиція, наприклад по темі „Обробка м`яса” (мал. 4, Б), а якщо них повернути вліво, з'явиться третя експозиція - "Обробка риби" (мал. 4, В). Така конструкція дозволяє виставляти в кулінарному кабінеті плакати по темах. Ця система дуже зручна і дозволяє заощаджувати місце.

Конструкція поворотного пристрою показана на мал. 5. До пристенному стенда кріпиться на шарнірах і кронштейнах планка. До неї за допомогою петель кріпляться поворотні стенди. Поворот двох парних стендів в одну сторону здійснюється поворотом рейки на осях шарнірів, а розкривати них у різні сторони дозволяють петлі, якими вони кріпляться до рейки. Зберігати плакати зручно в шухлядах-касетах, розділених на секції по числу тим.

При демонстрації муляжів і натуральних блюд дуже зручно користуватися спеціальною підставкою (мал. 6) з похилим дзеркалом, що закріплюють на шарнірах. Це дозволяє змінювати його нахил. Такі підвісні похилі дзеркала над демонстраційною плитою протягом багатьох років з успіхом використовуються в кулінарних училищах.

2.2 Експериментальна перевірка ефективності застосування технічних засобів навчання у навчально-виховному процесі при вивченні дисципліни «Кулінарія»

Для перевірки результативності засвоєння знань студентами Чернігівського комерційного технікуму з використанням на заняттях технічних засобів навчання були розроблені тестові завдання.

Експеримент проводився в паралельних групах Чернігівського комерційного технікуму. Учням контрольного та експериментального класів були роздані однакові тестові завдання.

В результаті перевірки тестових завдань, були отримані наступні результати. Із 30 учнів кожного класу, тестові завдання виконали всі учні. Учні отримали наступні оцінки:

Таблиця 1 Результати тестування

Кількість правильно виконаних тестів	20	17	15	12	10	5
Контрольний клас	8	5	10	2	3	2
Експериментальний клас	10	7	9	2	2	0

Графічно результати дослідження представлені на діаграмі (рис. 7).

Рисунок 7. Результати тестування серед студентів Чернігівського комерційного технікуму

Проведене дослідження дало такі результати:

Серед учнів експериментального класу, в якому використовувалися технічні засоби навчання під час проведення занять було виявлено вищий рівень знань.

Отже проведене дослідження дає можливість стверджувати, що використання технічних засобів навчання сприяє більш ефективному запам`ятовуванню вивченого матеріалу.

ВИСНОВКИ

1. Отже, використання технічних засобів навчання в навчальному процесі в ПТНЗ значно поліпшує якість знань учнів та спрощує сприйняття навчального матеріалу. Це є необхідною умовою навчального процесу. Адже принцип доступності та наочності є основними принципами навчання.

2. Технічні засоби навчання (ТЗН) — необхідний чинник засвоєння знань. До них належать: дидактична техніка (кіно-, діапроектори, телевізори, відеомаг-нітофони, електрофони), аудіовізуальні засоби; екранні посібники статичної проекції (діафільми, діапозитиви, транспаранти, дидактичні матеріали для епіпроекції), окремі посібники динамічної проекції (кінофільми, кінофрагмен-ти та ін.), фонопосібники (грам- і магнітофонні записи), відеозаписи, радіо- і телевізійні передачі.

3. Психологічним механізмом формування чуттєвого досвіду є сприяння на відчуття дійсності: сприйняття, увага та відтворення. Формування чуттєвого досвіду здійснюється за допомогою спирання на наочність.

4. Для формування наукових узагальнень (систем понять) недостатньо тільки показувати наочний матеріал. Необхідно так організовувати учбову діяльність, щоб були створені умови для самостійного розподілу та узагальнення учнем суттєвих і несуттєвих ознак. Використання технічних засобів навчання це конкретний шлях до моделювання, організація сприйняття визначається утримуванням засвоєння де у школярів формуються знання про властивості конкретних об'єктів, більш ефективними являються наочні зображення.

5. Проведене педагогічне дослідження показало ефективність використання технічних засобів навчання в процесі вивчення кулінарії, а саме рівень знань учнів в експериментальному класі виявився вищим,ніж у контрольному.

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ – це дисципліна, яка впливає на формування світогляду дитини.

МАЛЮНКИ - це об'ємнмі зображення

ДИДАКТИЧНИЙ ПРИНЦИП НАОЧНОСТІ - лише доступність, виразність, ілюстративність зображення.

ОСНОВНІ НАОЧНІ ПРИЛАДДЯ І ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ - це плакати, графічна наочність, натуральні наочні приладдя, моделі і макети.

ГРАФІЧНА НАОЧНІСТЬ — один з видів наочності, застосовуваний при вивченні різних агрегатів та машин.

МАКЕТ — це об'ємний чи площинний посібник, він має деталі, рухається.

НАВЧАЛЬНИЙ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИЙ ПРОЕКТ — це спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп'ютерної телекомунікації, яка має загальну мету, узгоджені способи діяльності й спрямована на досягнення її загального результату.

ТЕЛЕКОНФЕРЕНЦІЇ — це обмін думками за допомогою електронних листів з тих чи інших питань, що проводиться із застосуванням однієї або кількох телекомунікацій (телебачення, відеотелефон, комп'ютерні телекомунікації тощо).

ЕЛЕКТРОННІ КОНФЕРЕНЦІЇ — це різновид електронної дошки оголошень, на якій кожен, хто зацікавився певною темою обговорення, може читати повідомлення, відправлені іншим користувачем, або відповідати на них.

ВМІННЯ - це оволодіння способами (прийомами) використовувати засвоєні знання на практиці.

НАВИЧКИ - вдосконалені шляхом багаторазового вправляння компоненти вмінь, що виявляються в автоматизованому виконанні дій.

ДИДАКТИЧНІ ПРИНЦИПИ — це керівні положення, на основі яких будується навчальний процесу школі.

НАВЧАННЯ - це впорядкована взаємодія педагога з учнями, спрямована на досягнення визначеної мети.

ПРИЙОМ НАВЧАННЯ - це елемент методу, його складова частина, разова дія, окремий крок у реалізації методу або модифікація методу в тому випадку, коли метод невеликий або простий за структурою.

РОЗПОВІДЬ УЧИТЕЛЯ - це опис подій і предметів, .жива й образна форма монологічного викладу інформації; використовується в усіх класах; містить у собі переважно фактичні відомості.

НАОЧНІ МЕТОДИ – методи навчання, які передбачають показ та демонстрування учням наочного матеріалу.

МЕТОД ІЛЮСТРАЦІЇ - показ учням ілюстрованих посібників: плакатів, карт, малюнків на дошці, картин, портретів учених.

МЕТОД ДЕМОНСТРАЦІЙ - демонстрацію приладів, дослідів, технічних установок, різноманітних препаратів, показ фільмів і діафільмів.

ПРАКТИЧНІ МЕТОДИ - письмові вправи (мова, математика, іноземні мови), коментування вправ, лабораторні досліди, навчальні практикуми, виконання трудових завдань в майстернях, навчально-виробничих цехах, учнівських бригадах.

ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ – частина навчального процесу, що супроводжується процесом виконання вправ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Афонина Г.М. Педагогика. Курс лекций и семинарских занятий / Под ред. Абдуллиной О. А. Второе издание. – Ростов н/Д: "Феникс", 2002. – 515 с.

2. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник. – К.: Вид. центр „Академія”, 2001. – 576 с.

3. Графіка. // Сучасна українська мова. - К.: Либідь, 2005. - С.36-41.

4. Дидактика производственного обучения. /Под ред. О. Ф. Федоровой. — М.: Высшая школа, 1973. — 418 с.

5. Дорошенко Ю.О. Комп'ютерна графіка в старших класах. / Ю. О. Дорошенко. - Тернопіль: "Підручники і посібники", 2005. – 128 с.

6. Доцяк В.С. Українська кухня - Львів. Видавництво « Оріяна-нова » 1998р. с. 126-127

7. ДСТУ 2. (ДСТУ 2939-94) Комп'ютерна графіка: Терміни та визначення/ 2. ДСТУ. - Видання офіційне. - К.: Держстандарт України, 1995. – 35 с.

8. Загальна психологія: Підруч. для студентів вищ. навч. закладів/ За загальн. ред. акад. С.Д. Максименка. — К: Форум, 2002.

9. Зайченко І.В. Педагогіка: Навч. посібник. – Чернігів, 2003. – 528 с.

10. Інженерна графіка: креслення, комп'ютерна графіка: Навч. посібник. / А. П. Верхола, Б. Д. Коваленко, В. М. Богданов, В. М. Нігора. - К.: Каравела, 2005. - 304с.

11. Інженерна та комп'ютерна графіка: Навч. посібник, для студ. вузів / В. Є. Михайленко, В. М. Найдиш, А. М. Підкоритов, І. А. Скидан. - К.: Вища школа, 2000. – 342 с.

12. Ковальский М. И. Производственное обучение учащихся средней школы. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1963.

13. Конаржевський Ю.А. Аналіз уроку, - X.: Видавництво « Ранок » 2008р, с. 35-54

14. Концепция информатизации образования // Информатика и образование. – 1988. – №6. – С. 3 – 31.

15. Кравченко Т., Коберник О.Використання інтерактивних методик на уроках трудового навчання. // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2003. - № 2. – С. 28 – 32.

16. Левитов Н. Д. О психологических компонентах технической деятельности. — Вопросы психологии, 1958, № 6, с. 181 — 190.

17. Масик В. І. Живопис. Графіка : Альбом / В. І. Масик. - К.: Мистецтво, 1990. – 80 с.

18. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За ред. О.М. Пєхоти. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 255 с.

19. Психология и педагогіка: Учебное пособие / Под ред. А.А.Радугина. – М.: Изд-во „Центр”, 1997. – 255 с.

20. Сепрученко В. Г. Використання комп'ютерної графіки при вивченні дисципліни "інженерна графіка" / В. Г. Сепрученко. - С. 73.

21. Сидоренко О., Коломієць Т. Використання комп`ютерних технологій для стилізації малюнків під різні види художньо-творчих робіт. // Трудова підготовка в закладах освіти. - № 3. – 2004. – С. 33 – 35.

22. Старовойт Л.Я., Косовенко М.С., Смирнова Ж.М. Кулінарія. - Київ «Вища школа» 1991 р. с. 44-45, с. 46-51.

23. Страхов И. С. Психология труда. - М.: Учпедгиз, 1963. - 240 с.

24. Тхоржевський В.С. Методика трудового навчання: Навч. посібник. – К., 1995. – 280 с.

25. Тхоржевський В.С. Методика трудового навчання: Навч. посібник. – К., 1995. – 280 с.

26. Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посібник. – К.: Вид-во „Академія”, 2000. – 544 с.

27. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник. Видання 2-ге, виправлене, доповнене. – К.: "Академвидав", 2005. – 560 с.

28. Форми навчання в школі: Книга для вчителя / За ред. Ю.І.Мальованого. – К.: Освіта, 1992. – 160 с.

29. Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб. пособие. – М.: Юристь, 1997. – 512 с.

30. Чебышвва В. В. Психология трудового обучения. — М.: Просвещение, 1969. - 303 с.

31. Шалыгина И.В. Современный мультимедийный урок.

32. Шведов А. Активизация учащихся на уроках производственного обучения. - Профессионально-техническое образование, 1965, №2, С. 8 - 10.

33. Шевчук С.С., Сілаєва І.Є. Сучасний урок в педагогічній та організаційно-методичній діяльності керівних кадрів ПТНЗ ( методичні рекомендації ). - Донецьк, ДІПО ІПП, 2003р. с 8-9, с. 15-20.

34. Якиманская И. С. Формирование интеллектуальных умений в процессе производственного обучения. — М.: Высшая школа, 1979. — 88 с.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Розробка заняття

Тема: Технологія приготування напівфабрикатів з м'яса, птиці, субпродуктів. Тема уроку: Технологія приготування порційних напівфабрикатів для тушкування.

Мета заняття: оволодіння глибокими і усвідомленими знаннями з технології приготування порційних напівфабрикатів для тушкування.

- міцне та усвідомлене засвоєння обсягу спеціальних знань з теми;

- формування в учнів раціонального мислення; - виховання поваги до обраної професії.

Тип уроку - комбінований з використанням інформаційних технологій.

Матеріально-технічне оснащення: технічні засоби навчання: інтерактивна дошка, ноутбук, мультимедійний проектор; дидактичні матеріали для роботи учнів: добірка слайдів з приготування напівфабрикатів.

І. Організаційний етап

1. Привітання, визначення відсутніх.

2. Перевірка готовності учнів до роботи.

3. Перевірка готовності класного приміщення до уроку.

4. Організація уваги.

II етап. Перевірка домашнього завдання.

Бліц-опитування:

1. Назвіть з яких частин складається передня четвертина яловичої туші.

2. Назвіть з яких частин складається задня четвертина яловичої туші

3. Яке кулінарне використання вирізки?

4. Яке кулінарне призначення товстого і тонкого країв?

5. Яке кулінарне призначення зовнішня і бокова частини?

6. Як нарізують м'ясні напівфабрикати?

7. Як і чим шпигують м'ясо?

8. З якою метою панірують м'ясні напівфабрикати?

9. Як організувати робоче місце кухаря м'ясного цеху по приготуванню порційних напівфабрикатів?

10. Назвіть вимоги безпеки при роботі в м'ясному цеху.

III етап. Підготовка учнів до активного і свідомого засвоєння нового матеріалу: Повідомляю тему вивчення нового матеріалу.

IV етап. Засвоєння нових знань.

Перелік питань для вивчення нового матеріалу:

1. Технологія приготування порційних напівфабрикатів для тушкування: яловичина в кисло-солодкому соусі, битки українські, крученики відбивні, крученики волинські, крученики ялтинські, завиванці, вертуни.

2. Вимоги до якості.

Перелік питань для вивчення нового матеріалу:

2. Вимоги до якості.

Питання і асортимент напівфабрикатів висвітлюється на дошці.

Викладач нагадує учням, що на їх робочих столах знаходяться показові т'аблиці по приготуванню порційних напівфабрикатів для тушкування, де перераховано асортимент напівфабрикатів які будуть вивчатися. У першому стовпчику вказано асортимент н/ф. У другому - частини м'яса, з яких виготовляють той чи інший н/ф. У третьому - начинка, яка використовується. У четвертому - маса н/ф.

Показова таблиця. Порційні напівфабрикати для тушкування

Назва н/ф	Частини м'яса	Начинка	Маса н/ф
1	2	3	4
Яловичина в кисло-солодкому соусі
Битки українські
Крученики відбиви
Крученики волинські
Крученики ялтинські
Завиванці
Вертуни

Ваше завдання заповнити цю таблицю в процесі вивчення нового матеріалу.

Перш ніж перейдемо до вивчення нового матеріалу, давайте нагадагмо організацію робочого місця кухаря м'ясного цеху по приготуванню порційних н/ф для тушкування.

На дошці з'являється слайд по організації робочого місця кухаря м'ясного цеху.

V етап. Закріплення нових знань.

Перелік питань для з'ясування вивченого матеріалу:

1. Які частини свинини використовують для нарізання битків українських?

2. Яке м'ясо використовують для напівфабрикату яловичина в кисло-солодкому соусі?

3. Які частини м'яса використовують для нарізування напівфабрикатів крученики відбивні?

4. Які частини м'яса використовують для нарізування напівфабрикату крученики волинські?

5. Яку начинку використовують для напівфабрикату крученики волинські?

6. Яку начинку використовують для напівфабрикату крученики ялтинські?

7. Яку начинку використовують для напівфабрикату завиванець?

8. Які частини м'яса використовують для напівфабрикату вертуни?

9. Назвіть вимоги до якості напівфабрикатів.

10. Назвіть терміни реалізації напівфабрикатів.

VI етап. Інформування учнів про домашнє завдання, інструктування з його виконання.

1. Підведення підсумку уроку: як працював клас, хто з учнів працював особливо старанно, про що нове довідалися учні.

2. Вдома Вам необхідно скласти таблицю:

Частини м'яса	Види напівфабрикатів для тушкування	Начинки

Вивчити по підручнику В.С. Доцяк «Українська кухня» матеріал на стор. 126,129-131.

Додаток 2

1. Відзначте буквою "С" санітарно-гігієнічні вимоги, а буквою "Т" правила безпечних прийомів роботи при обробці харчових продуктів:

(....) руки мийте з милом;

(....) перевірте справність шнура перед включенням електроприладу;

(....) одягніть фартух;

(....) заберіть волосся під головний убір;

(....) включайте і виключайте електроприлад сухими руками.

2. Вітамін А міститься в:

А) молоці

Б) яєчному білку

В) яєчному жовтку

Г) печінки тварин

Д) печінки тріски

3. Як розпушувачі тесту застосовуються:

А) цукор

Б) желатин

В) дріжджі

Г) маргарин

Д) харчова сода

4. Предметами загального користування в сервіровці столу є:

А) тарілки

Б) ложки

В) хлібниця

Г) скатертина

Д) сільничка

5. Щоб зменшити стукіт приладів і тарілок по столу, під скатертину кладуть:

А) тонкий поролон

Б) клейонку

В) тонкий папір

Г) шовкову тканину

Д) важку м'яку тканину

6. Перед готуванням рис:

А) промивають

Б) обсмажують

В) сушать

Г) перебирають

Д) перевіряють на наявність шкідників

7. Салат зі свіжих овочів прикрашають:

А) зеленню

Б) штучними квітами

В) майонезом

Г) фігурною нарізкою

8. З дріжджового тесту можна приготувати:

А) пироги

Б) печиво

В) торт

Г) оладки

Д) паски

9. Речовинами, що використовуються, при заготівлі продуктів є:

А) сіль

Б) харчова сода

В) цукор

Г) оцтова кислота

Д) лимонна кислота

10. Для максимального збереження мінеральних солей в овочах їх:

А) варять у воді

Б) варять у шкірці

В) варять на пару

Г) запікають у духово шафі

Д) жарять

11. Серветку на коліна кладуть:

А) цілком розгорнутою

Б) складеною вдвічі зі зрівняними краями

В) складеною вдвічі з верхньою частиною коротше нижньої

Г) складеною вдвічі з верхньою частиною длиннее нижньої

Д) складеною по діагоналі

12. Святковий стіл прикрашають:

А) невисокими букетами в низьких вазах

Б) квітами з довгими стеблами у високих вазах

В) квітами з різким запахом

Г) з гірляндами з живих квітів.

13. Для приготування желе застосовуються желуючі речовини:

А) крохмаль

Б) ваніль

В) агар

Г) желатин

Д) цукор

11.Загущувач для червоних соусівА - крохмаль;

Б - борошно;

В - желатин.

12.Похідний соусу білогоА - паровий;

Б - цибульний;

В - цукровий.

13.Назвіть соус по запропонованому наборі продуктів: рослинна олія, оцет, сіль, цукор, перець.

А - польський;

Б - майонез;

В - заправлення салатна.

14.Температура подачі соусу майонезА - +14;

Б - +65;

В - +25.

15.Для готування яких соусів використовують коричневий бульйон?

А - червоних;

Б - білих;

В - зметаних.

16.Похідний соусу червоногоА - цибульний;

Б - голландський;

В - томатний.

17.Соус, що рекомендується для подачі капусти кольоровий отварной

А - молочний солодкий;

Б - сухарний;

В - маринад овочевої.

18.Назвіть соус по запропонованому наборі продуктів

А - білий основний;

Б - паровий;

В - молочний.

19.Які соуси "защипують цукром"?А - молочний солодкий;

Б - солодкий;

В - червоний кисло-солодкий.

20.Температура пасерування борошна для готування білого жирового пасерування

А - 120 градусів;

Б - 200 градусів;

В - 300 градусів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5

Меню