Вивчення морфемної будови слова у початковій школі
Префікс
Префікса можливості безмежні.
Пари слів, що змістом протилежні,
Префікс може в значеннях зрівняти.
Але що нам довго мізкувати?
Префікса до слів додаймо з вами -
Різні стануть означать те саме [26,
с.60].
У 1-4 класах учні одержують тільки
початкове уявлення про префікс і не вивчають усієї багатогранності цієї
морфеми. Однак спостереження за роллю префіксів є засобом усвідомлення їх
словотворчої ролі, бо учні мають змогу переконатися в тому, що префікси не
механічно приєднуються до слова, а впливають на його лексичне значення.
Усвідомленню такого значення
префіксів сприяють вправи, спрямовані на порівняння і добір однокореневих слів,
різниця у значенні яких зумовлена наявністю префікса, на утворення за допомогою
префіксів нових слів. Це можуть бути такі вправи:
- порівняйте слова їхати-приїхати,
співати-проспівати, поясніть, що в них спільного і чим вони
відрізняються;
- доберіть кілька слів з
одним і тим же префіксом (ви-, за_ та ін.);
- виділіть префікси у словах:
припинити, прийти, присісти, поясніть значення слів;
- доберіть антоніми до слів: вийти,
занести [24,
с. 157].
- спишіть прислів’я
виділяючи у словах префікси.
- Думка най хуткіша, земля
найситніша, сон наймиліший.
- Прислів’я
сказав - дорогу показав.
- Прислів’я
нам допомагають, хоч інколи гіркі бувають.
- до поданих слів доберіть
антоніми з префіксом з- (с-). Префікси виділіть.
Відвертий - (скритний)
Віддалення - (зближення)
Зменшити - (збільшити)
Загублений - (знайдений)
З’являтися
- (зникати)
Увечері - (зранку)
Ззаду - (спереду)
Підвищений - (зниження) [26,
с.62, 63].
Вивчення префіксів у початкових
класах має суто практичне значення - навчання учнів правильного вживання
префіксів у мовленні [24,
с. 157].
Вивчення суфікса
Мета вивчення суфікса в початкових
класах - розкрити роль суфіксів у слові. Учні мають усвідомити, що:
Су3фікс - це частина слова, з
допомогою якої утворюються нові слова;
Суфікс - це частина слова, яка надає
слову іншого смислового відтінку (вказує на ступінь розміру предмета, міру
якості, передає ставлення до предмета);
суфікс завжди стоїть між коренем і
закінченням, якщо ж у слові нульове закінчення, що суфікс стоїть після кореня;
у слові може бути не один суфікс, а
й два чи три.
У початкових класах діти
знайомляться тільки з суфіксами із значенням пестливості, суфіксами, за
допомогою яких утворюються назви людей за родом заняття, та суфіксами, з
допомогою яких утворюються назви найуживаніших предметів побуту.
Робота над засвоєнням поняття
,,суфікс”
починається із з’ясування
значення зменшено-пестливих суфіксів.
При першому знайомстві з поняттям
,,суфікс”
учитель спирається на конкретні уявлення дітей. Демонструючи предметну
наочність або малюнки, вчитель спрямовує школярів від порівняння предметів у
дійсності до порівняння слів - назв цих предметів. Наприклад, учитель показує
зображення великого прапора і дитячого прапорця, великого гриба і маленького.
Діти роблять висновок, що поняття ,,малий”
може передати не тільки слово малий, а й частинка слова:
-ець (прапор - прапорець), -ок
(гриб - грибок).Школярі усвідомлюють, що нові слова (прапорець,
грибок) утворилися саме за допомогою суфікса, приєднаного до кореня.
З терміном ,.суфікс”
і його схематичним зображенням школярів знайомить учитель.
Подальша робота націлена на
поглиблення уявлення учнів про словотворчу роль суфіксів. Так, діти на основі
порівняння однокореневих слів (сир - сирник, чай - чайник, трактор -
тракторист) переконуються в тому, що за допомогою суфіксів утворюються слова-назви
предметів побуту чи занять людей. При цьому слід звертати увагу на те, що нове
слово утворилося від іншого за допомогою суфікса, який завжди стоїть після
кореня.
Усвідомити роль суфікса в слові
допомагає дітям порівняння його з префіксом. Аналіз за будовою слів типу друг
- дружок, і друг - недруг дає змогу зробити такий висновок: і префікс,
і суфікс служать для утворення слів, але префікс стоїть перед коренем, а суфікс
- після нього.
Зрозуміти роль суфікса в слові
допоможе його порівняння з закінченням. І суфікс, і закінчення можуть стояти
після кореня, але суфікс змінює значення слова (машина, машиніст), а
закінчення змінює тільки форму слова: машина, машини, машиною, значення
ж слова при цьому не міняється.
У початкових класах вивчення будови
слова має на меті не тільки ознайомлення із значенням морфем, а й забезпечує
правильне користування ними в усному й писемному мовленні, зокрема сприяє
практичному засвоєнню самого процесу словотворення. Цій меті підпорядковуються
такі типи вправ:
І. На
спостереження за роллю морфем у слові:
· розберіть подані слова за
будовою, поясніть, яка частина другого слова змінила його значення ( дуб
- дубок, літати - перелітати);
· порівняйте слова вчитель
- вчителька, поясніть, як утворилося друге слово;
· поясніть, від якої
частини мови утворилося друге слово, якою частиною мови воно є, як утворилося (
ліс - лісовий, синій - синька).
ІІ. На
зміну морфем у слові:
· у поданих словах замініть
суфікс -ик суфіксом -ищ (котик, хвостик, вовчик).
Яке значення мають утворені вами слова?
· У словах вийти,
роз’єднати
замініть префікс іншим, щоб вийшло
слово з протилежним значенням.
ІІІ. На
добір слів:
· Доберіть слова за поданими
схемами:
· Доберіть до слова білизна
однокореневі слова, які б належали до різних частин мови, поясніть, як
вони утворилися;
· У слові книжка
знайдіть суфікс, доберіть ще кілька слів із цим самим суфіксом,
поясніть значення утворених слів;
· У слові перебігти
визначте префікс, доберіть ще кілька слів із цим самим префіксом,
поясніть значення утворених слів.
ІV.
На утворення слів:
· Утворіть від поданих іменників
прикметники (вчитель, трактор, рука);
· Утворіть від
поданих іменників прикметники (слива, яблука, машина);
· Утворіть від
поданих дієслів іменники за зразком читати - читання ( малювати - …, лежати
-…);
· Утворіть дієслова,
ставлячи замість крапок дібрані префікси
Пере
. . . ходити
. . .
. . .
Вивчення морфемної будови слова
сприяє усвідомленню учнями зв’язку, який існує в мові між лексичним значенням
слова і його морфемним складом.[24, с.157 - 165]
1.2 Зміст програмових вимог з
розділу ,,Будова слова”
Програма з української мови для
початкових класів передбачає вивчення важливого розділу ,.Будова слова”.
Вже у першому класі учні знайомляться зі спорідненими словами, практично
вчаться знаходити в них спільну частину.
У другому класі вивчення розділу
,.Слово”
завершується практичним ознайомленням учнів зі спорідненими словами, зі
спільною частиною споріднених слів - коренем. Для формування у другокласників
уявлення про слова ,.родичі”, тобто спільнокореневі слова, у підручнику
відібрано гнізда найбільш уживаних і доступних для учнів спільнокореневих слів:
хата, голуб, город, ліс, земля, риба, липа, сонце, мороз, лікар, коса,
гриб, річка, вода, барабан. Вивчення теми ,.Споріднені слова”
має яскраво виражене практичне спрямування. Його основне завдання - звернути
увагу учнів на лексичну спорідненість слів, які належать до різних частин мови,
за практичними зразками вчити виконувати елементарні вправи на словотворення,
спостерігаючи при цьому за змінами в лексичних значеннях слів. У цілому ця тема
спрямована на збагачення, уточнення й активізацію словникового запасу школярів,
на вдумливе вживання слів у власному мовленні: [47].
Учні у другому класі спостерігають
за значенням спільнокореневих слів; виділяють корені в поданих словах.
Добирають спільнокореневі слова з найуживанішими в мовленні школярів коренів.
Складають речення із
спільнокореневими словами з метою усвідомлення
значення
кореня. Спостерігають за словами з омонімічними коренями.
У третьому класі поглиблюють свої
знання про закінчення й основу слова. Вивчають:
- роль закінчення як частини
слова, за допомогою якої замінюється форма слова (на прикладах з різних частин
мови);
- закінчення як засіб зв’язку
слів у реченні.
Визначають закінчення зміною слів за
питаннями. Частиною слова є: корінь, префікс, суфікс.
Розрізняють спільнокореневі слова і
форми слова, близькі за значенням; слова, що однаково звучать, але різні за
значенням (моя мати - мати книжку; гостра коса -
дівоча коса); добір до кожного з них спільнокореневих ( у
сполученні з іншими словами).
Спостерігають за чергуванням
голосних [о],
[е
]
з
[і]
та приголосних [г
],
[к],
[х]
→[ж],
[ч],
[ш]
→[з],
[ц],
[с]
у коренях слів.
Вивчають вимову і правопис слів з
ненаголошеними [е],
[и]
в
корені слова, які перевіряються наголосом, та вимову і правопис слів з
ненаголошеними [е],
[и]
в корені слова, що не перевіряються наголосом. Проводиться робота з
орфографічним словником.
Опрацьовують вимову і правопис слів
з дзвінкими приголосними в кінці та середині слів перед глухими. Правило
перевірки правопису слів типу просьба, боротьба, кігті, нігті, що
піддаються асиміляції (про [зь] ба, моло [дь] ба,
кі [х] ті, ні [х] ті).
Спостерігають за словотворчою роллю
префіксів; творенням слів з найуживанішими префіксами, складають з ними
словосполучення і речення.
З’ясовують
значення слів з різними префіксами.
Вивчають правопис префіксів роз-,
без-, (співзвучними з прийменниками типу без сорому - безсоромний,
на письмі - написаний).
Спостерігають за збігом однакових
приголосних звуків на межі префікса і кореня (беззубий, роззувати,
роззиратися). Виконують практичне написання
префіксів
з- (с-).
Вивчають правила: написання
апострофа після префіксів я, ю, є, ї; переносу слів з префіксами.
Спостерігають за роллю суфіксів на
прикладі спільнокореневих слів, які належать до однієї і тієї самої частини
мови (ручка, рученька, ручище).
Практикують творення слів з
найуживанішими суфіксами, введення їх у речення, в текст. Спостерігають за
збігом однакових приголосних на межі кореня і суфікса (сонний, денний,
осінній). Поділ таких слів для переносу.
Хоча в 4 класі учні не вивчають
окремий розділ ,.Будова слова”, однак у ході опрацювання частин мови відомості,
здобуті ними в попередніх класах зі згаданих розділів, стають предметом
удосконалення, узагальнення і закріплюються на новому мовному і мовленнєвому
матеріалі.
Отже, опановуючи розділ ,.Будова
слова”, учні початкових класів одержують практичне уявлення про основу і
закінчення, вчаться виділяти в основі корінь, суфікс, префікс. Разом з тим
школярі спостерігають за роллю суфіксів і префіксів у творенні нових слів,
дізнаються про джерело поповнення нашої мови новими словами.
РОЗДІЛ 2. Система роботи над
вивченням морфемної будови слова та елементів словотворення у початкових класах
2.1 Підготовка першокласників до
вивчення теми «Будова слова»
Вивчення
теми "Будова слова" треба починати з першого класу.
Для
збагачення і розширення активного словника молодших школярів треба навчити їх
набувати вміння добирати спорідненні слова. У вирішенні цього питання значне
місце відводиться вправам, виконання яких забезпечує розвиток активного
мислення дітей у період навчання грамоти, розвиток добирати слова -
"родичі". Виконуючи такі вправи пі; її змушені будуть зосередитись,
виявити вміння [, узагальнювати, користуватися прийомами синтезу, робити
висновки].
Організація
такої навчальної діяльності потребує подолання певних труднощів, зате
позитивний результат її приносить учням радість і почуттяпропедевтичних вправ
на вміння добирати споріднені (слова - "родичі") і виділяти в них
частинку, яка їх "ріднить", не лише учнів до свідомої роботи над
темою "Будова слова" у 2-4 класах, а й інтерес до уроків навчання
грамоти, спонукає до навчально-пізнавальної, викликає бажання вивчати рідну мову.
При опрацюванні сторінок Букваря доцільно проводити роботу за сторінками (4-5)
Букваря проводить з дії одним словом можна назвати зображені предмети на
звороті? (Іграшки). назву іграшкам, які є у малят. (Літак, трактор). - Що роблять діти
на майданчику з іграшками? (Діти граються).
У що
вони граються? (В різноманітні ігри).
Яка
спільна частина "ріднить" слова ігри, іграшки?(Ігр-). Можна слово граються
назвати "родичем" слів ігри, іграшки? бо таку дію виконують діти з
іграшками), ічення з цими словами за поданими схемами:
І
іграшки. ( У малят є іграшки ).
І
граються. ( Вони весело граються).
І - _ ігри. ( Діти
граються в різні ігри ).
Учитель
розповідає дітям уривки з відомих казок, завдання: "Згадайте назву відомих
вам казок".
-
"... Узяв дід ріпку за зелений чуб, тягне руками, упирається ногами,
добуває сил усіх, сопе, мов ковальський міх, - мучився. Потів а ріпка сидить у
землі, як пень..." собі коза з козенятами. Пішла коза у ліс їсти шовкову, пити водицю
струмкову. А козенята залишились самі, зачинили двері і нікуди не виходили.
Повернулася коза заспівала..."
Вчитель
проводить бесіду:
·
Звідки ці уривки? (Це
уривки з казок "Ріпка" та "Казка про козу і семеро козенят" ).
·
А хто складає казки? (
Народ і окремі люди. Яких називають
·
Незвичайні мрії людей
перевтілювали у казку. Яким іншим словом можна назвати незвичайні мрії? (
Казкові).
Отже, у
слова казка є "братик" - це слово казкар і "сестричка" -
казкова (пісня). А яка частина їх ріднить? ( Спільна частина казк-). Пригадайте
ще казки, складені казкарями. пропонує дітям вивчити напам'ять віршик. Шкільний
дзвінок уже лунає, До школи школярів скликає. Потім дає завдання: у віршику
слова, які "родичаються" між собою (шкільний, школи, школярів). їх у речення за такими
схемами:
шкільний.
(Лунає шкільний дзвінок).
_
школи. (Школярі йдуть до школи).
Сторінки
10-11. пропонує послухати вірш. Вересень
Звозить
вересень в комори Кавуни і помідори, Спілих яблук, груш і слив Цілі гори
натрусив. І вантажить гарбузи На машини і вози.
Постановкою
запитання ("На які дві групи можна поділити врожай вересня?") учитель
готує дітей до виконання логічної вправи ("Фрукти,
-
Назвіть окремо слова на позначення фруктів і овочів.
Фрукти:Овочі:
Яблука Помідори
ГрушіГарбузи
СливиКавуни
ВиноградОгірки
-Доповніть
ці рядки словами, які ви ще знаєте (персики, абрикоси, капуста, буряки, морква).
Далі
вчитель продовжує бесіду:
·
Як називається сад, де
вирощують яблука, груші, сливи?( Фруктовий).
·
Як називають магазин, де
продають зібраний урожай? (Овочевий).
-У які
дві групи можна об'єднати слова: фрукти, овочі, фруктовий, овочевий? Чому?
(1
група: фрукти. Фруктовий;т2 група: Овочі, овочевий. Це будуть слова -
"родичі". їх об'єднує спільна частинка фрукт-, овоч-).
Сторінки
12-13. Учитель дає учням
завдання:
-Розгляньте
малюнки. До поданих слів додайте назви на позначення маленьких тварин,
птахів, щоб можна було довідатись. Хто є в кого:
корова
- теля коза -... кінь -... качка -... курка-...
-Виберіть
з пар слів ті, у яких є спільна частинка, яка їх ріднить ( коза - козенятко, качка -
каченятко, курка - курчатко ).
-Послухайте
загадку. Відгадавши ї, ви довідаєтесь про той продукт харчування, який ми
одержуємо від корови.
Біле, а
не сніг, рідке, а не вода, солодке, а не цукор. (Молоко).
·
Згадайте народну казку
"Гуси -лебеді". Вздовж якої річки бігла дівчинка, б визволити свого брата?
( Молочної ).
·
Який предмет, зображений
на сторінці Букваря, є "родичем" до слів-відгадок?
(Молоковоз).
-Придумайте
речення. До складу яких увійдуть слова - "родичі".
(Тече
молочна річечка з кисіль ними берегами. Молоковоз - це машина).
Сторінки
14-15.
Вчитель
пропонує дітям послухати уважно прислів'я: Де руки й охота, там добра робота.
Тяжко тому жити, хто не хоче робити. Роботящі руки гори вернуть. Можна
поставити завдання на матеріалі прислів'я:
-Знайдіть
у прислів'ях слова - "родичі". (Робота, робить, роботящі).
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
|