Використання нетрадиційних методів та засобів навчання на уроках фізичної культури 
Із усього наведеною можна зробити аналіз структури педагогічних
інновацій, які включають:
• мотиви, що спонукають до діяльності;
• мету-результати, на досягнення яких спрямована діяльність;
• засоби, за допомогою яких діяльність здійснюється.
В основі ідеї, народженій учителем, виникає досвід вирішення
будь-якого педагогічного завдання. Ідея стає засобом зміни навчального процесу,
а методи пошуку ідеї та засоби її втілення з урахуванням специфіки конкретної
школи, класу послужать перетворенню навчального процесу.
Найчастіше дидактичні інновації в загальноосвітній школі
виникають під впливом змін, що відбуваються в змісті, організації та технології
навчання. Такі зміни можливі у двох варіантах: традиційному та інноваційному. Перший
означає активне нарощування позитивних змін, рівномірне накопичення їх
кількості, а другий — інновації, що періодично впроваджуються, якісно змінюючи
стан та рівень.
Інновація (відновлення, новинка, зміна) — система або елемент
педагогічної системи, що дає змогу ефективно вирішувати поставлені завдання,
які відповідають прогресивним тенденціям розвитку суспільства.
Інноваційна діяльність учителя спрямована на перетворення
існуючих форм і методів виховання, створення нових цілей і засобів її
реалізації, тому вона є одним з видів продуктивної, творчої діяльності людей.
Ми розглянули технологію навчання та виховання в сучасній
школі, але це недоцільно розглядати як окремий процес, тому що основною формою
організації навчально-виховного процесу є і залишається урок.
Класифікація уроків раціональна і дає змогу чіткіше визначити
цілі та завдання, структуру кожного уроку, мобілізацію учнів для успішного
вирішення поставлених завдань.
Інноваційний педагогічний процес — цілісний
навчально-виховний процес, що відображає єдність і взаємозв'язок виховання та
навчання, який характеризує спільну діяльність співпрацею та спільною творчістю
його суб'єктів, сприяючи найбільш повному розвитку і самореалізації особистості
учня.
Загальні вимоги до сучасного уроку:
• озброювати учнів свідомими, глибокими, міцними знаннями;
• формувати в учнів міцні навички та вміння, що сприяють
підготовці їх до життя;
• підвищувати виховний ефект навчання на уроці, формувати в
учнів у процесі навчання риси особистості;
• здійснювати всебічний розвиток учнів, розвивати їхні
загальні та індивідуальні особливості;
• формувати в учнів самостійність, творчу активність,
ініціативу як стійкі особливості особистості, вміння творчо вирішувати
завдання, які трапляються в житті;
• вироблення вміння самостійно вчитися, отримувати та
поглиблювати чи поповнювати знання, оволодівати навичками та вміннями і творчо
застосовувати їх на практиці;
• формувати в учнів позитивні мотиви навчальної діяльності,
пізнавальний інтерес, бажання вчитися, потребу в розширенні й отриманні знань,
позитивне ставлення до навчання.
Майстерність учителя на уроці проявляється головним чином у
вдалому володінні методикою навчання і виховання, творчому застосуванні
новітніх досягнень педагогіки та передового педагогічного досвіду,
раціональному керівництві пізнавально-практичної діяльності учнів, їхнім
інтелектуальним розвитком [16, 55].
Сюжетно-рольові уроки
«Мандрівка до світу казок», «Спартакіади», гра «Похід» тощо,
їх можна проводити на контрольних уроках, після вивчення окремих тем і цілих
розділів навчальної програми. Перевірити рівень засвоювання учнями навчальної
програми, їх умінь га навичок, застосування цих умінь і навичок в сучасних
умовах. Сюжет надає уроку емоційності, зацікавлює учнів.
Заключна частина уроку — метод аутогенного тренування. Таке
проведення заключної частини уроку подобається дітям, вносить різноманітність,
а головне — сприяє досягненню його основної мети — зниженню навантаження,
відновлення організму.
Такі уроки потрібні, бо вони нові, незвичайні. Учні на таких
уроках займаються з ентузіазмом, в них підвищується тонус, бажання,
настрій/Загалом — вищою є віддача і результати уроку.
Фізична культура — цілком особливий предмет, який зачіпає
біологічну, психологічну і соціальну сутність школяра. Запропоновані форми
фізичної культури не тільки розкривають рухові можливості, а й гармонізують
особистість.
Національна доктрина розвитку освіти в Україні від 17 квітня
2002 р. № 347/2002 визначила стратегії та основні напрями подальшого розвитку
освіти в Україні. В загальних положеннях як на першочергові завдання
звертається особлива увага на здійснення комп'ютеризації навчальних закладів,
впровадження інформаційних технологій, запровадження нових економічних та
управлінських механізмів розвитку освіти.
У результаті процесу інтеграції комп'ютерних технологій у
систему освіти сучасні інформаційні та телекомунікаційні технології дедалі
ширше використовуються як засіб інтенсифікації навчального процесу, зокрема
фізичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах. Технічний розвиток
як програмного, так і апаратного забезпечення надає дуже широкі можливості
застосуванню комп'ютерів для численних навчальних робіт: тестування,
викладацької діяльності, підготовки і зберігання робочої документації вчителя
фізичного виховання, тренера та ін.
Як джерело новітніх засобів, що сприяють підвищенню
ефективності педагогічного процесу, комп'ютерні технології можуть перетворити
навчальний процес з фізичного виховання на високопродуктивний, мотивований та
інноваційний процес.
Незважаючи на труднощі перехідного періоду, застосування
телекомунікаційних технологій розпочинається у 1960-х роках інтенсивним
розвитком одного з найперспективніших напрямів сучасної освіти — програмованим
навчанням.
Зацікавленість цим напрямом не була постійною; вона час від
часу то зростала, то спадала внаслідок причин як зовнішніх (економічних), так і
внутрішніх, що спричинювалися різкими змінами комп'ютерних технологій. У
зв'язку з цим змінювалися також погляди на роль і місце програмованого навчання
у навчально-виховному процесі і на функціональні характеристики комп'ютерного
дидактичного матеріалу. Навчальні програми кінця 80 — 90-х років в основному
являють собою тренувальні програми до певних підручників чи курсів з різними за
обсягом довідковими системами допомоги. Але вже в цей час розробляються
автономні комп'ютерні підручники та посібники, які містять такі навчальні
етапи, як презентація, тренування та контроль [27, 40].
Методика фізичного виховання була тим середовищем, де
зароджувалися і перевірялися на практиці різні методи, засоби та форми
використання програмованого навчання у навчально-тренувальному процесі. Ця
дисципліна є комплексною по суті і тому вимагає використання комплексу
вербальних та невербальних, аудіо- та відеозасобів. Як жодна інша, вона мала
нагальну потребу в технології мультимедіа. Водночас практична спрямованість завжди
присутня у викладанні фізичного виховання, особливо навчально-тренувального
процесу футболістів, все більше стимулювала методистів, котрі працювали у
галузі комп'ютерних навчальних технологій, розробки оптимальних тренувальних
систем. А саме це місце у навчальному процесі завжди відводилося усім технічним
засобам освіти (ТЗО) та комп'ютеру як найдосконалішому з них. Епоха ж
мультимедіа сприяла створенню нового виду комп'ютерного дидактичного матеріалу
— електронного гіпертексту, де теоретичний матеріал підкріплюється
ілюстрованим, який включає малюнки, таблиці, анімацію та відео.
У зарубіжній літературі питання забезпечення інноваційними
інформаційними телекомунікаціями висвітлені в працях Крейнак Д., Хейбрекен
[2000 р.], Аувегіои, Каззіоз І [2000 р.]) та інших. У вітчизняній педагогічній літератур: останнім часом
посилилася увага до забезпечення інноваційними та інформаційними системами
освітніх закладів.
Нині в Україні відбувається становлення нової системи освіти,
зорієнтованої на входження в єдиний світовий освітній та інформаційний простір.
З появою мультимедійних комп'ютерів, що можуть представити не
тільки текстову інформацію, а й комп'ютерну графіку, анімацію, широкий спектр
аудіо- і відеоінформашї, можна впроваджувати і використовувати комп'ютерну
техніку в навчальному процесі з предмета «Основи здоров'я і фізична культура».
Уже підготовлено посібник «Футбол — джерело здоров'я», який рекомендується
учителям фізичного виховання і учням загальноосвітніх шкіл.
Мультимедійна програма має поліфункціональне призначення і в процесі навчання
може виконувати різноманітні дидактичні функції:
• виступати в ролі одного з основних джерел навчальної
інформації;
• сприяти проведенню самостійної роботи учнів;
• використовувати додаткове джерело через відображення, конкретизацію,
доповнення навчального матеріалу, подавати його в новій інтерпретації, а також
систематизувати здобуті знання, уміння і навички з техніки і тактики футболу;
• використовувати на різних етапах навчальної діяльності як
спосіб контролю і самоконтролю знань визначення рівня індивідуальної
компетенції учня.
Мультимедійна програма надає можливість:
• Ефективно опановувати технікою футболу.
• Формувати активну мотивацію для уважного ставлення до
власного здоров'я, удосконалювання активної мотивації фізичного, соціального,
психічного і духовного здоров'я особистості.
• Засвоювати учням знання, уміння і звички особистої гігієни,
профілактики захворювань і травматизму на тренуваннях.
• Ознайомити з впливом рухової активності і загартовуванням
організму, раціонального харчування, режиму дня на здоров'я і розвиток
учнівської молоді.
• Попереджати порушення постави, зору, плоскостопості,
розладу органів почуттів.
• Використання комп'ютерів у процесі навчання з предмета
«Основи здоров'я і фізична культура», наприклад, вивчення розділу «Футбол»,
збагачують складові уроку і полегшують процес реєстрації індивідуальних
результатів учнів з техніки футболу й обов'язкових комплексних тестів.
Вперше в Україні почали впроваджувати новітні технології для педагогічних спостережень за
навчально-тренувальним процесом, проводити педагогічний контроль за фізичною,
техніко-тактичною, психо-фізіологічною підготовленістю та змагальною діяльністю
висококваліфікованих футболістів [28, 85].
Інтерес до можливостей широкого впровадження
комп'ютеризованого керування навчально-тренувальним процесом останнім часом
суттєво зріс у всьому світі.
Питанням ролі технології у системі освіти XXI століття та
майбутнього цього напряму цікавляться все більше людей. Нині переважна
більшість навчальних закладів мають лімітовану кількість комп'ютерів через
фінансові труднощі. Це свідчить проте, що ми вже вступили в нову інформаційну
еру, в якій зв'язки між технологією та навчальним процесом налагоджуються.
На початку 90-х років запровадження у загальноосвітніх
навчальних закладах комп'ютерів помітно вплинуло на систему освіти, що
передусім відбилося на конкретних завданнях на уроках, на змозі вчителя
фізичного виховання чи тренера готуватися до занять. Саме використання
Інтернету спричинило революційні зміни у викладанні, зокрема навчальні
матеріали, запропоновані в Інтернеті, ставали дедалі достовірнішими та
авторитетнішими. Інтернет — це низка таких технологій, як мережі персональних
комп'ютерів, гіпертекст та гіпермедіа, всесвітня комп'ютерна мережа та інші,
котрі за останні декілька років почали здійснювати великий вплив на підходи, що
застосовуються учнями та викладачами у процесі навчання та викладання.
Існує дуже тісний зв'язок між структурами та процесами, які
пропонуються Інтернетом, з одного боку, та основними структурами і процесами
системи викладання та програмованого навчання загальноосвітніх навчальних
закладів, — з іншого. Подібний зв'язок ніколи не простежувався і такими явищами, як радіо, кіно чи
телебачення, та саме це у багатьох відношеннях відіграє вирішальну роль у
виборі методів навчання.
Цей зв'язок полягає у можливості самостійного додаткового
продовження та розширення учнями навчального процесу за допомогою ресурсів
Інтернету, користуючись такими ж методами, що перекликаються з традиційними
методами програмованого навчання у класах, на семінарах, у бібліотеці, в рамках
неформальних дискусійних груп. Так, наприклад, Інтернет забезпечує доступ до
практично необмежених ресурсів інформації, котрі інколи важко отримати з інших
джерел. Припустимо, що більшість технічних та інших проблем пов'язаних з
Інтернетом, вирішено: існують процедури контролю якості інформації, створено
ефективні методи пошуку необхідної інформації для користувачів та більш
ефективний зв'язок між різноманітними видами знань. На такому етапі відповідні
ресурси Інтернет та створені на основі цієї мережі технології матимуть ознаки
масивної бібліотечної системи, де кожен зможе використовувати електронні
еквіваленти книжкових полиць, вишукуючи необхідні книги чи інші матеріали і
отримувати допомогу від електронних еквівалентів бібліотечних консультантів.
Широкі можливості Інтернет відкриває, наприклад, у таких
сферах:
• інформація для вчителів фізичного виховання та учнів;
• організація бібліотечної праці;
• організація участі в міжнародних змаганнях;
• проведення дистанційних курсів, семінарів;
• підвищення кваліфікації вчителів фізичного виховання;
• можливість знаходження та збереження корисних комп'ютерних
програм в країні та за кордоном;
• ширша дослідницька робота.
Непрості фінансові умови і практично повна відсутність
будь-якої підтримки для простих загальноосвітніх навчальних закладів ззовні
значно гальмують розвиток можливостей застосування Інтернету в
загальноосвітньому середовищі України. Тому вкрай бажаним є формулювання в
цьому напрямі чіткої державної політики, здійснення фінансової підтримки
досліджень, спільних програм і проектів із залученням Федерації футболу України
не тільки в допомозі обласним федераціям футболу в створенні комп'ютерної
мережі, а й для загальноосвітніх шкіл. Термінове науково обґрунтоване
впровадження у систему загальної освіти інформаційних і телекомунікаційних
технологій є нині необхідною умовою для прискорення процесу переходу України до
інформаційного суспільства та здобуття гідного місця в освітянському просторі
світового рівня [1, 104].
Під час реалізації проектів використання інформаційних і
телекомунікаційних технологій як засобу підвищення ефективності навчального
процесу, зокрема програмованого навчання з фізичного виховання, виникають
труднощі організаційного і технічного плану, як, наприклад, відсутність
відповідних методичних та навчальних матеріалів, недостатній досвід роботи з
комп'ютером, мережею Інтернет та електронною поштою у викладацького складу,
труднощі з включенням такого плану занять до навчального плану та інше, тобто
ті проблеми, що їх слід невідкладно вирішити.
Зміни на всіх
рівнях технології та суспільства вимагають нових підходів у галузі освіти.
Телекомунікаційні технології, володіючи потенціалом глобальної інтерактивності
навчання у процесі спільної діяльності та необмеженої можливості і продовження
навчання протягом усього життя, є частиною нової структури освіти. Така
структура освіти надає великого значення міжнародній співпраці, відкриває нош
можливості роботи, навчання та вирішення різноманітних проблем.
До життєво важливих проблем усього людства належить і
здоров'я людей. Екологічна, соціально-економічна та демографічна кризи в
Україні призвели до значного зниження рівня здоров'я населення, особливо дітей
та підлітків. Основними причинами зниження можна вважати недбале ставлення до
власного здоров'я, поширення шкідливих звичок, санітар-но-гігієнічне
безкультур'я та невігластво значної частини населення, гіподинамія, неправильне
харчування, недотримання режиму дня, погані Матеріально-побутові умови тощо.
Все більше занепокоєння викликає стан здоров'я, фізичного
розвитку та підготовки маленьких українців. Згідно з даними статистики, в
дошкільному віці 15 —20 % дітей мають певні хронічні патології, які з віком
лише збільшуються. У багатьох регіонах до яких входить і Донецька область)
група дітей, що часто хворіють, серед дошкільнят сягає 60-70%.
Практично здоровими можна вважати лише 35 % дітей, що йдуть
до 1 класу шкіл і 11 % випускників загальноосвітніх навчальних закладів. Однією
з головних причин такого становища, на думку багатьох дослідників, є низь кий
рівень рухової активності школярів.
Тому з метою поліпшення такого становища треба застосовувати
різноманітні оздоровчі системи, серед яких значне місце займають фізичні
тренування, спрямовані на профілактику та виправлення недоліків на різних
стадіях змін в організмі. Для своєчасного виявлення несприятливих змін в
організмі використовують лікарсько-педагогічні спостереження,
лікарсько-педагогічний контроль, валеодіагностичні методи контрольного
вимірювання стану здоров'я.
Сучасна валеологічна наука нині володіє цілою системою
валеодіагностичних методів оцінки стану здоров'я та резервних можливостей
людини, які дають змогу в умовах сучасної школи спланувати роботу зі зміцнення
здоров'я.
Так, Л. А. Попова пропонує оцінювати здоров'я людини з
позицій системного підходу, тобто внутрішній стан людини може бути оцінено за
ступенями гармонійності системи, тобто внутрішньо-системного порядку. При
визначенні здоров'я ключовими словами є лише «міцність» та «гармонія».
М. М. Амосов (1987) звернув увагу на те, що здоров'я
організму визначається його кількістю. Оцінити здоров'я можна максимальною
продуктивністю органів при збереженні кількісних меж їхніх функцій.
Страницы: 1, 2, 3, 4
|
