Шляхи розвитку у молодших школярів бережливого ставлення до природи

Зміст ігрових завдань має коректувати ставлення до деяких природних об'єктів, що внаслідок дії природних релізерів виступають для дітей у ролі «піддослідних» (жаби, мурахи). Причиною такого ставлення є відсутність емоційного потягу до природного об'єкта та природна допитливість дітей. «Піддослідними» найчастіше виступають ті об'єкти, що викликають негативні емоції та до яких у дітей склалося байдуже чи негативне ставлення в результаті попереднього досвіду спілкування з ними. Таке ставлення викликане емоціями огиди, гніву, презирства, що становлять комплекс ворожості, та характеризується проявами агресії. Тому ігрові завдання повинні стимулювати сприйняття дітьми природних об'єктів як таких, що належать до сфери «людського», рівного їм у своїй самоцінності. Природні об'єкти мають виступати в іграх як повноправні партнери зі спілкування та діяльності.

Емоційний тон відчуття та емоційна оцінка, що виникають у результаті дії природних психологічних релізерів, сприяють виникненню в учнів потягу до природних об'єктів.

Розділ 3. Методична розробка уроку

Земля - наш дім (Природознавство, 2 клас)

Тема. Охорона природи.

Мета. Узагальнити знання учнів про природу рідного краю. Підвести дітей до усвідомлення необхідності зберігати і примножувати природні багатства, раціонально їх використовувати.

Ознайомити школярів із заходами щодо відтворення і збереження природи.

Збагачувати словниковий запас учнів, розширювати кругозір. Розвивати пізнавальний інтерес, мислення, уміння працювати групами, колективно і самостійно.

Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Обладнання: карта, глобус, ілюстрації, енциклопедія, платівка "Голоси лісу", кросворд, індивідуальні картки, прилади для дослідів.

Тип уроку. Конференція.

I. Організація класу. Привітання.

II. Актуалізація опорних знань. Вступна частина.

Казка (розповідає вчитель).

— Жили були у Всесвіті дев'ять сестер, дев'ять красунь. Та одна з них була найчарівніша. Милувала вона своїми чистими блакитними очима-озерцями, дзвінким життєрадісним голосом, що розливався пташиним щебетом, линув перегуками лісових жителів та видзвонював крихітними цвіркунами. Розвівалося на вітрах її розкішне зелене волосся з переплетеного березового та вербового гілля. А ще красуня мала чарівну вдачу. Ступить крок — і заллється все навколо бузковими кольорами, засміється і розсиплеться пролісковий цвіт, притихне в задумі і видніється рожевий обрій...

— Чи впізнали ви цю красуню? Як звуть її? (Земля).

— Так, це планета Земля, наша домівка у Всесвіті, яку ми порівнюємо з чарівною дівчиною.

... Та минав час. Почали тьмяніти і міліти її очі-озерця, рідшати волосся, затихати голос...

— У мою душу закрадається тривога, а у вашу? Адже Земля — це наша домівка. (Так).

— Що саме непокоїть і тривожить вас? (Міліють і забруднюються ріки, вирубуються ліси, зникають деякі рослини, люди часто винищують тварин і птахів).

— Ось скільки проблем ви назвали. А що роблять з найдорожчим у світі, коли йому боляче, коли воно хворіє? (Його лікують, оберігають, підживлюють, охороняють).

— Що ж повинні робити ми, люди, знаючи, що в біді Земля, наш прихисток, наш дім? (Бережливо ставитися до неї, охороняти...).

III. Робота за темою уроку.

Це і буде темою для нашої сьогоднішньої дорослої серйозної розмови.

Представляю вам уже відому групу інформаторів, а також групу експертів та лаборантів Отож урок наш побудуємо у формі конференції, на якому ми опрацюємо багато інформаційного матеріалу. Крім того, нам у пригоді може стати цікава література нашого маленького читального залу. Секретарем буде Катя К. Вона фіксуватиме найцінніші наші думки, вислови на табло.

1. Охорона повітря.

— До речі, щодо інформації. Чи завжди вона буває правдивою? Нещодавно я почула, що є п'ять океанів. Кілька разів перевіряла себе — знаю тільки чотири. А ви? (Чотири: Тихий, індійський, Атлантичний і Північно-Льодовитий).

— Постривайте, відносно п'ятого океану говорилось, що він:

Не прісний, не солоний,

Хоча блакитний і прозорий,

Без берегів і без води,

Пливем у ньому я і ти,

І легкокрилі літаки.

— То що ж це за океан? (Повітряний океан).

— Ці два слова дають нам мізерну інформацію про цей океан, а я впевнена, що ви знаєте набагато більше

Групи експертів і лаборантів можуть працювати над першим завданням, а ми послухаємо інформаторів а) Інтелектуальна атака. (Проводить група інформаторів).

— Повітря необхідне живим організмам. Для чого? (Щоб дихати, а, значить, жити).— Повітря не має кольору. (Так, воно прозоре, але товстий шар повітря має блакитний колір).

— Повітря нерухоме. (Ні, воно весь час рухається. Це і є вітер, який ми відчуваємо).

— Чи є повітря в твердих речовинах, наприклад, ґрунті, крейді? (Так. У цьому ми переконалися, коли робили дослід з крейдою).

— Повітря, яким ми дихаємо, насичене вуглекислим газом. (Ні. Повітря на одну п'яту складається з кисню, а решта — інші гази).

— Чи може повітря мати запах бузку? (Ні, запах бузку має тільки бузок, а повітря без запаху).

— Отже, природа дає нам повітря без кольору, запаху, насичене вдосталь киснем — таким, яким воно необхідне людині. Та людина часом недбало ставиться до цього безцінного дару. Слово просять наші лаборанти, що приготували дослід.

б) Дослід №1 з блюдцем і свічкою.

(Учні спостерігають, як під час горіння виділяється кіптява, в результаті чого дно блюдця стає чорним).

— Це дуже просто спостерігати ось тут у класі — блюдце, свічка... А як у масштабах Землі? Слово експертам.

в) Аналіз негативного впливу діяльності людини

(Трупа експертів робить висновки за кількома опрацьованими в індивідуальному порядку текстами).

Наприклад, картка №1: "Поряд парк. Там згребли торішнє листя і запалили багаття. І вулиця, і перехожі потопають у великих сизуватих клубах диму.

Завдання: зроби висновок.

Картки №№ 2, 3, 4 відповідно про зловживання отрутохімікатами на полях, про викиди відпрацьованих газів з фабрик, заводів, про забруднення повітря транспортом.

— Аж страшно подумати, яким брудним повітрям ми дихаємо. Невже нічого не можна зробити?

(Не спалювати листя, заводи і фабрики повинні бути безвідходними або очищати викидні гази, більше користуватись тролейбусами, трамваями).

— Нашого секретаря прошу заповнити табло. (Поміщає стрічки з написами):

Не спалювати опале листя

Очищувати відпрацьовані гази

2. Охорона водойм.

— А цей предмет вам знайомий? (Це глобус, модель Землі).

— Якого кольору наша планета (прокручую глобус)? (Блакитного) .

— Чому? (Бо на земній кулі води вдвічі більше, ніж суші).

— Про воду, думаю, ви теж багато знаєте і розповісте у своїх інтерв'ю. Кореспондентом буде представник групи інформаторів.

Тим часом лаборанти і експерти розпочнуть виконувати друге завдання.

— Чи не забагато на Землі води? (Ні, якраз стільки, щоб вона не замерзла, бо вода обігріває нашу Землю взимку, віддаючи їй тепло, що взяла від сонечка влітку).

— Яке значення для живої природи має вода? (Основне. Її п'ють люди, тварини, рослини. Без їжі людина може прожити 9 діб, без води — 2. Вода — основа всіх живих організмів).

— Чи правильне твердження, що вода нас годує? (Так. Без води не приготувати їжі. Водойми дають нам продукти харчування — рибу, морську капусту та ін.).

— Кажуть, що вода — найширший шлях. Доведіть це. (Жодна дорога не може мати розмірів моря, океану чи навіть річки. Там легко розминутися багатьом кораблям).

— Як пов'язані електричний струм з водою? (За допомогою води працюють гідроелектростанціі).

— Для чого ще потрібна вода? (Різні відповіді).

— Ви самі довели, що вода — справжнє диво природи. Але часто люди не вміють цінувати його. Можливо, тому, що на перший погляд води у нас дуже багато.

Послухаємо експертів.

б) Розповіді за ілюстраціями про негативний вплив людини на водойми.

— Катастрофи на морях;

— вилив стічних вод із заводів, фабрик;

— засмічування водойм;

— заростання і замулювання дрібних водойм і багато ін.

— І в результаті світовий океан матиме більше ось такої мутної, брудної води і менше цієї чистої, природної, здорової. Лаборанти готові продемонструвати дослід.

в) Дослід №2. Фільтрування води.

— Цей елементарний дослід показав, що будь-яку забруднену воду можна очистити. У нас у класі за допомогою звичайного фільтру, а на заводах, фабриках за допомогою складних фільтрів, а також очисних споруд. І люди повинні дбати про це.

Секретаря просимо виконати завдання. (На табло помішуються написи).

Фільтрувати використану воду

Розчищати дрібні водойми

Не засмічувати річки

3. Охорона ґрунтів.

а) Звучить фонограма "Голос Землі".

"..Важко мені, діти мої, кровиночки мої. Чи ж не я вас породила, чи не я вам сили даю? Лелію для вас кожний кущик, травиночку кожну. Всі свої багатства віддаю вам до останку. Прихищаю братів ваших менших — тваринок, жуків...

За що раните мене, діти мої, чом не шануєте? Зриті надра мої ранами гоїтимуться тисячі років, споєні отрутою поля перестануть колосити пшениці.

Не брудніть мене, не засмічуйте, бо я — ваша мати, і що ви без мене?"

Діти, хто звертається до нас зі своїми болями і тривогами? (Земля).

б) — Якими б ви хотіли бачити себе відносно неї, якою хотіли б бачити її? Запишіть одним реченням. (Діти пишуть).

— Чи не могли 6 ви поділитися своїми найпотаємнішими бажаннями? (Зачитують).

— Хай ці думки і бажання залишаться на табло нашими рішеннями, а у ваших серцях — як закони, як правила дітей Землі.

(Секретар помішує на табло написи):

Уникати обробітку полів отрутохімікатами

Вивозити сміття на сміттєсховища

Насаджувати дерева і кущі

4. Охорона живої природи.

а) Слухання грамзапису "Голоси лісу".

— Діти, запрошую вас на лісову галявину. Черговий залишиться у класі і попрацює зі словником. (Завдання: відшукати слово екологія і пояснити його значення). А ми всі спробуємо вловити пахощі весняного лісу. Відчули? Ну то вмощуйтесь зручніше. (Діти сідають на килимок).

б) Бесіда-опитування:

— Дуже люблю ліс

І чому мені так легко дихається тут?

(Бо у лісі багато дерев і повітря насичене киснем).

— У парку теж багато дерев. Чому його не називають лісом? (Бо парк — штучно створене природне середовище з місцями відпочинку).

— Ліс — неначе багатоповерховий будинок Які поверхи є у ньому? (Мохи — перший поверх, трави і квіти— другий, кущі — третій, а кроті дерев — четвертий).

— Торік ось під тим кущиком зустріла довговухого, косоокого звірка. Не підкажете, як його звуть? (Заєць).

— А ще кого можна тут зустріти? (Білку, дику козу, їжака...).

— А ось на цьому пеньку знайшла силу-силенну грибів. Та не пригадую, як вони називаються? (Опеньки).

— А квіти лісові любите? Ото вже нарвемо до класу цілі оберемки... (Ні, бо серед лісових квітів багато лікарських і занесених до Червоної книги. Їх рвати заборонено).

— Он як. Ти так любиш ліс, піклуєшся про нього, то ми оберемо тебе лісовичком. Ти попрацюєш з літературними джерелами, розповіси нам про деяких тварин і рослини, занесені до Червоної книги України. (Учень працює над завданням).

— Яку ще користь дає ліс? (Деревину, з якої виготовляють папір, меблі; лікарські рослини, ягоди, гриби; прихисток птахам і звірам; духовну насолоду).

— Мені здається, час підводитись. Нумо приберемо після себе галявину, зберемо сміття, обгородимо мурашник. А з багаттям що зробимо? (Загасимо).

— Ой, мабуть, зараз буде дощ. (Фізкультхвилинка "Насунула чорна хмара ").

в) Розповідь " Сторінками Червоної книги". (Розповідає "лісовичок").

— Зникнення одного виду тварин чи рослин обов'язково призводить до якоїсь іншої біди в природі. Маринка підготувала оповідання з книжки "Чомучка?" (В оповіданні розповідається про те, як отрутохімікатами знищували гусінь у лісі. Від цього загинули птахи, звірі...).

— А мультик про джмелів пам'ятаєте? Як все досконало побудовано в природі, як все взаємопов'язане. Ці зв'язки в природі вивчає спеціальна наука. Яка? Про це розповість черговий. (Зачитуються дані з енциклопедичного словника).

— Крім того, що є спеціальна наука, покликана вивчати, охороняти, примножувати природу, у світі існують багато організацій, товариств, яким теж не байдужа доля планети. Наприклад, міжнародний рух "Грін Піс", обласне дитяче екологічне об'єднання "Паросток", районний гурток екологів "Лотос", наш шкільний екологічний клуб "Бумеранг". Крім цього, у світі працюють заповідники, заказники, де створено умови, наближені до природних, щоб наші менші брати почувалися там вільно і безпечно.

(Школярі показують на карті найвідоміші заповідники).

г) Кросворд.

— А зараз спробуйте уявити себе мешканцями лісу. Це допоможе вам упоратися з цікавими завданнями кросворду. А коли ми його розв'яжемо, то довідаємося про скарб — найдорожчий і найцінніший у світі.

1. Це весняний ранній птах. Називають його...

(шПак).

2. За вікном сніжок, піднялася віхола.

Та не страшно пташці, що сидить під стріхою. (гоРобець).

3. Хитра кума сліди замела.

(лисИця).

4. Вправні будівельники майструють дашок З соснових голок.

(муРахи).

5. Я найперша квітка в гаю

Синім цвітом зацвітаю.

(прОлісок).

6. Влітку наїдається, взимку відсипається.

7. Білі дзвіночки висять, гойдаються. Як вони називаються?

(конвАлія).

— То який найдорожчий скарб у світі? (Природа).

— Але ви ще дуже малі і охороняти природу не можете. Мабуть, це справа тільки дорослих? (Ні Ми хоч і малі, але вже багато можемо зробити для збереження природи).

— Ну, тоді секретаря прошу доповнити табло своїми особистими висновками:

Не зривати квітів

Не руйнувати гнізда і мурашники

Не ламати гілок

Не знущатися над живими істотами

— А ми продовжимо розмову про скарб, який щойно відшукали. Як ставляться до скарбу? Покажіть. Візьміть у свої долоньки те, часточкою чого є ми самі.

І як це не дивно, не дико, люди іноді виступають ворогом природі, не задумуючись над тим, що в першу чергу стають ворогом собі. 1 тоді трапляється біда. Найстрашніша трапилась навесні 1986 року. Це була Чорнобильська трагедія — страшне свідчення того, до якої біди можуть призвести людська недбалість, безвідповідальність, байдужість. Під час цієї катастрофи загинуло багато синів і дочок України. Ті, хто загинув, віддали своє життя, рятуючи все живе від радіації. Сьогодні ми запалимо свічку пам'яті і вшануємо їх хвилиною мовчання.

ІV. Підсумок уроку.

— Секретар протягом уроку фіксував найбільш цінні наші думки на табло. Перечитайте їх. Що вони вам нагадують? (Правила, закони...)

— Отже, ми склали пам'ятку, правила, а мовою дорослих — закони чи рішення, за якими б мали жити ми і спонукати до цього інших. Не всі з цих рішень можемо виконати ми, другокласники, але ми можемо насаджувати дерева, розчищати джерела, не засмічувати їх, економити папір і та.

На уроці української мови ми запишемо ці правила і вивчимо ще й такі слова-заклик:

На землі, у домі вселюдському — Протиріч і негараздів тьма. Будьте, люди, обережні в ньому! Іншої домівки в нас нема!

Висновки

Таким чином, аналіз психолого-педагогічної літератури з даної проблеми, ознайомлення з досвідом роботи сучасних вихователів, вчителів дає можливість зробити висновок, що проблема, яка нами розглядається, завжди була актуальною, а її теоретичне й практичне осмислення залежить від конкретних соціально-економічних, культурних потреб суспільства на даному етапі його розвитку.

Природоохоронну роботу доцільно проводити безперервно на всіх рівнях організації навчально-виховного процесу, з усіх предметів, базуючись на принципах нероздільного зв'язку теорії з практикою, науковості, міжпредметності та індивідуального підходу. Для підготовки вчителів з природоохоронної освіти і виховання учнів необхідно підготувати та підібрати наукові, історичні, політичні, нормативні матеріали, тісно пов'язані з проблемами екології в цілому і, зокрема, в нашій державі і рідному краї. Роботу вчителів слід спрямувати на з'ясування наукових основ охорони навколишнього середовища, роз'яснення ролі наукових знань як продуктивної сили суспільства, стимулювання навчальної діяльності учнів, на формування в них переконання, що прогрес суспільства в цілому неможливий без екологічної свідомості кожної людини на Землі.

Досить ефективним підходом щодо формування бережливого ставлення до природи молодших школярів на уроках природознавства є використання народних традицій та елементів ігрової діяльності.

Список літератури

1.                 Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: Методические основы. — М., 1982. — 192 с.

2.                 Баррон Ф. Личность как функция проектирования человеком самого себя // Вопр. психол. 1990. № 2.

3.                 Бурлака Я. І., Вихрущ В. О. Про форми організації навчальної діяльності школярів. // Рад. школа. — 1984. — № 5. — С. 39 — 44.

4.                 Вишневський О. І. Сучасне українське виховання. Львів, 1996. Вишневський О. І. та ін. Теоретичні основи педагогіки. - Дрогобич, 2001.

5.                 Дерябо С.Д., Ясвин В.А. Экологическая педагогика и психология.- Ростов-на-Дону: И-во «Феникс», 1996.-480с.

6.                 Дьяченко В. К. Общие формы организации процесса обучения. — Красноярск, 1984. — 184 с.

7.                 Екологічне виховання в початковій школі. / Упоряд.: І.Васильченко, О.Кондратюк. – К., 2005. – 128 с.

8.                 Екологічні ігри на природі // Хімія.Біологія. – грудень, 2004. - №68, 72

9.                 Зайчекно І.В. Педагогіка: Навч. посібник. – Чернігів, 2003. – 528 с.

10.            Иванов С. П. Ребенок как субъект жизни в пространстве образования современного мира //Мир психологии. 2002. № 1.

11.            Колесник М.О., Грубінко В.В. Екологічне виховання учнів на засадах „глибинної екології”/ Методичні рекомендації для студентів педагогічних навчальних закладів та вчителів. – Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім.. В.Гнатюка, 2002. – 52с.

12.            Кононко О. Л. Плекаємо у дитини життєдайне самоставлення // Дошкільне виховання. 2002. № 2.

13.            Костюк В. В. Творче самовиявлення особистості школяра у навчально-виховному процесі. - Запоріжжя, 2000.

14.            Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К., 1989.

15.            Кремень В. Г. Національна освіта як соціокультурне явище // Учитель. 1999. № 11-12.

16.            Освітні технології: Навч.-метод, посіб. — К.: А.С.К., 2001. - 256 с.

17.            Островерхова Н. М. Аналіз уроку: концепції, методика, технології. — К.: Фірма «ІНКОС», 2003. — 352 с.

18.            ПетровскийА. В. Деятельность: Коллектив. - М.: Политиздат, 1982. - 255 с.

19.            Поддъяков Н. Н. Основное противоречие развивающейся психики ребенка. - М., 1997.

20.            Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ.пед.вузов:в 2 кн. – М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 1999. – Кн.1: Общие основы. Процесс обучения. – 576с.

21.            Пометун О. І. Основні теорії виховання. К., 2000.

22.            Різник Л. Народні традиції ставлення до природи як метод екологічного виховання. // Початкова школа. – 1998. - № 6. – С. 23 – 25.

23.            Русак Т.М. Форми і методи екологічного виховання в школі // Хімія. Біологія. – травень, 2003. - №28

24.            Сиротенко Г.О. Сучасний урок: інтегративні технології навчання. – Х.: Основа, 2003. – 80 с.

25.            Соловейчик С. Педагогика для всех. М., 1989.

26.            Стелшахович М. Г. Українська родинна педагогіка. К, 1996.

27.            Сухомлинська О. В. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Шлях освіти. 2002 №3.

28.            Ткаченко О. Виховання естетичної чуйності до природи у процесі гри.// Початкова школа. – 1998. - № 4. – С. 53 – 54.

29.            Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посібник. – К.: Вид-во „Академія”, 2000. – 544 с.

30.            Химинець О. Психолого-педагогічні основи екологічного виховання. // Початкова школа. – 1998. - № 7. – С. 31 – 33.

31.            Цінності освіти і виховання / За ред. О. В. Сухомлинської. К., 1997.

32.            Ярошенко О. Г. Проблеми групової навчальної діяльності школярів: дидактико-методичний аспект. — К: CTAHІЦА, 1999. - 245 с.

Страницы: 1, 2, 3, 4