Нетрадиційні інструменти (есе, портфоліо тощо) оцінювання навчальних результатів 
Нетрадиційні інструменти (есе, портфоліо тощо) оцінювання навчальних результатів
Національна академія державного
управління
при Президентові України
Кафедра управління освітою
Наукова
робота на тему
Нетрадиційні інструменти (есе,
портфоліо тощо) оцінювання навчальних результатів: сутність,
особливості застосування, переваги та недоліки
Виконав
аспірант
денної форми
Лисенко
Богдана Валеріївна
КИЇВ – 2007
ВСТУП
Актуальність
теми полягає
в тому, що сьогодні у світі росте розуміння того, що стандартна процедура
іспиту, що опирається, як правило, на тестування, не дозволяє відбити багато
вмінь і навички, які необхідно формувати в учнів для забезпечення їх успішних
життєвих і професійних стратегій після закінчення школи. Найбільше часто
використовувані, стандартизовані тести не можуть оцінити як «просунуті навички»
учнів, так й їхнього вміння виконувати завдання в реальній життєвій ситуації.
Широке застосування тестів як арбітрів багатьох шкільних і вузівських рішень є
обмеженням для розвитку найважливіших поведінкових навичок і ключових
компетенцій, які сьогодні затребувані в професійному утворенні, на більшості
робочих місць й у повсякденному цивільному житті. І, звичайно, найменше вони
настроєні на виявлення індивідуальних можливостей і схильностей учнів. Аналіз
закордонного досвіду й російської практики показують, що важливим інструментом
рішення подібних освітніх завдань є портфель індивідуальних освітніх досягнень
(“портфоліо”) школяра.
Пропонований реферат
присвячений аналізу ідеї портфоліо в шкільному навчанні з погляду нових
вимог до сучасної школи.
Метою реферату - показати, що ідея
портфоліо та есе виходить далеко за рамки простого альтернативного способу
оцінювання навчальних досягнень і може з'явитися важливим елементом у
модернізації й російської школи. Однак, умовою цього може бути тільки більш
глибокий дидактико-методологічний аналіз нових цілей навчання й так званих "портфоліо
- процесів", які дозволяють досягати цих цілей, тобто всього комплексу
ідей, які лежать в основі застосування портфоліо в навчальному процесі сучасної
школи.
Об’єктом
дослідження
є портфоліо і есе, як нетрадиційні інструменти оцінювання навчальних результатів
учнів.
Предметом
дослідження
є організаційні, економічні, правові та психологічні механізми впровадження
нетрадиційних інструментів як метод оцінки знань та умінь учнів набутих в
навчальному процесі та їх реалізація в подальшому професійному житті.
Гіпотеза базується на припущенні, що
в сучасних соціально–економічних умовах запровадження нетрадиційних
інструментів оцінювання результатів у навчальному процесі учнів потребує
проведення поглибленого аналізу сучасної практики проведення оцінювання та впровадження
запропонованих теоретичних положень і практичних рекомендацій, розроблених в
процесі дослідження, забезпечить більш раціональний до оцінювання набутих
навичок учнів для їх подальшого професійного життя.
1. Метод портфоліо - щось більше, ніж просто
альтернативний спосіб оцінки
1.1 Мета і сутність портфоліо
Огляд сучасної
закордонної літератури, присвяченої портфоліо в навчанні, показує, що
прихильники портфоліо бачать у ньому щось набагато більше, ніж просто
альтернативний спосіб оцінювання або збори робіт. За цією ідеєю коштує ціла
освітня філософія. Ідея портфоліо зв'язується з новим розумінням суті
навчального процесу, з новими цілями утворення. Самим головним тут є не
портфоліо, як таке, а так званий "портфоліо - процес" - сукупність
процесів навчання й навчання, що вибудовується у зв'язку з портфоліо. Саме ж
портфоліо виходить, як побічний продукт цього процесу[1]. У літературі ми
можемо знайти різні визначення портфоліо: "Портфоліо - це набір робіт
учнів, що зв'язує окремі аспекти їхньої діяльності в більше повну картину,
"Портфоліо - щось більше, ніж просто папка робіт учнів; це спланована
заздалегідь індивідуальна добірка досягнень учнів"1.
Портфоліо нині
широко застосовується в закордонній практиці, причому діапазон його
застосування постійно розширюється: від початкової до вищої школи й на ринку
праці. Активно використаються нові форми портфоліо, засновані на застосуванні
сучасних інформаційних технологій - "електронний портфоліо", а також
форми, орієнтовані на нові освітні цілі - "паспорт компетенцій і
кваліфікацій". Характерним явищем, що лежить у руслі Болонського процесу,
стало створення єдиних європейських зразків портфоліо, таких як прийнятий Радою
Європи "Європейський язиковий портфоліо"[25].
Доктор філософії
С.Дж. Пейп і доктор педагогічних наук Мурат Чошанов, визнані фахівці в області
філософії педагогіки, уважають, що "педагогічна ідея навчального портфоліо
як форми оцінки припускає:
ü
зсув
акценту з того, що учень не знає й не вміє, на те, що він знає й уміє по даній
темі й даному предметі;
ü
інтеграцію
кількісної і якісної оцінок;
ü
перенос
педагогічного наголосу з оцінки на самооцінку".
Портфоліо одночасно й форма подання, і процес організації, і технологія
роботи з різноманітними об'єктами пізнавальної діяльності учнів, що трохи
утрудняє формалізацію оцінювання, але дозволяє синкретично з'єднувати
запам'ятовування, розуміння, застосування, аналіз, синтез й оцінювання - всі
шість рівнів когнітивних цілей1.
Про метод
"Портфоліо" у педагогіці є значна література. Портфоліо - це спосіб
фіксування, нагромадження, оцінки й самооцінки індивідуальних досягнень за
якийсь період часу. Він ставиться до "автентичних", тобто до щирих,
найбільш наближеним до реального оцінювання[12]. Його основний зміст - показати
всі, на що здатен фахівця. Цей метод дозволяє самостійно проаналізувати свої
досягнення (задовільні й не дуже) для того, щоб зробити висновки й крокувати
далі. Визначаючи портфоліо як одну з технологій професійного навчання, ми не
зводимо роботу студентів над портфоліо до формального "нагромадженню"
матеріалу. Ми розділяємо точку зору И.О. Загашаева й С.И. Заїр-Бека про те, що
даний вид діяльності сприяє розвитку вмінь планувати свій розвиток, аналізувати
зібрану інформацію [5, С.265]. Разом із цим у системі підготовки студентів до
виховання толерантності в дітей ми використаємо портфоліо й для рішення
завдання по розвитку мотивації майбутніх педагогів до самостійного дослідження,
пробудженню в них інтересу до організації позначеного виду діяльності в
особистій педагогічній практиці. Тематичне портфоліо як одна з технологій
навчання виконує ряд найважливіших функцій: освітньо-формуючу - сприяє
придбанню нових знань, умінь (насамперед дослідницьких й умінь по творчій
переробці матеріалу); діагностичну - дозволяє побачити рівень готовності до
самостійної організації педагогічної діяльності (є засобом оцінювання);
рефлексивну - надає студентам можливість придбати досвід по організації
рефлексії; мотиваційно–презентаційну - дозволяє студентові надати результати
власного осмислення проблеми, підвищує мотивацію до її вивчення[18].
С.И. Заїр-Бек, И.О.
Загашев у монографії "Критичне мислення: технологія розвитку. Перспективи
для вищого утворення" відзначають, що в сучасній педагогічній практиці
розрізняють портфоліо різних видів:
o
практико-орієнтовані
(в основі аналіз практичної діяльності);
o
проблемно-орієнтовані
( в основі рішення проблеми);
o
тематичні
(в основі аналіз різних аспектів теми) [6, с. 266].
Використання
портфоліо:
·
як
можливість для рефлексії студентами власної роботи;
·
для
підготовки й обґрунтування цілей майбутньої роботи;
·
як
документ, у якому відбитий розвиток студента, його системи відносин і
результати його самовираження;
·
як
демонстрація стилів навчання, властивих студентові, сторін його інтелекту й
особливостей його культури;
·
як можливість
для студентів самим визначити теми для портфоліо;
·
як
можливість для студентів рефлексії u1089 власних змін;
·
як
можливість для учнів самим установити зв'язку між попереднім знанням і новим
знанням.
Метою
використання портфоліо є методична скарбничка, самооцінка та наочність процесу
навчання.
Типи портфоліо:
§
Портфоліо
- Досягнень: особистий вибір робіт учнем за певний період часу (Легкий тип, з
його варто починати. Сприяє формуванню незалежного учня). Форма вільна.
§
Портфоліо
- Звіт: містить індивідуальні поточні роботи. Щоденник для зовнішнього
користувача. Ціль - показати, що учень упорався із програмою. План й одиниця
збору задається вчителем. Форма задана.
§
Портфоліо
- Самооцінка: містить як роботи учня, так і зауваження вчителі. Демонструє
"плюси" й "мінуси" учня. Служить прогнозу й корекції.
Напіввільна форма.
Компоненти
портфоліо: методичні
матеріали; власна творчість.
Розділи
портфоліо: Портрет:
Розкриває особистість учня. Фотографії, дипломи, свідчення, що характеризують
його інтереси й улюблені заняття. Колектор: "файл", куди
збираються матеріали уроку, вступники від учителя, підручника (графи-схеми,
таблиці, конспекти). Робочі матеріали: зареєстровані етапи роботи над
завданням модель, і зразок, інструкцію, чернетки). Досягнення: Закінчена
робота або перекладається в розділ "досягнення", або залишається в
робочих матеріалах (по розсуду учня). Процедура захисту портфоліо. Виставка
портфоліо. Конференція1.
Формування
високого рівня інформаційної культури учнів - одна з основних цілей вивчення
курсу інформатики в школі й у вузі. Поняття "Інформаційна культура"
розвивається. Найбільш актуальним на сьогоднішній день нам здається визначення,
у якому інформаційна культура представляється як "властивість особистості,
що дозволяє, з одного боку, адекватно реагувати на процес інформатизації
суспільства з метою саморозвитку, а з іншого боку - впливати на процес
формування інформаційної культури суспільства, як гуманістичної основи
інформатизації"[20]. Вивчаючи роботи сучасних філософів, соціологів,
педагогів, психологів можна помітити, що всі вони, використовуючи різну
термінологію, виділяють взагалі ж ті самі елементи інформаційної культури
особистості:
·
володіння
певними знаннями, уміннями й навичками для успішного оперування інформацією;
·
володіння
якостями, що дозволяють удосконалювати ці знання, уміння й навички відповідно
до сучасним інформаційним технологіям;
·
світогляд
інформаційного суспільства.
Слід зазначити,
що саме ці елементи інформаційної культури визначають якість особистості
випускника школи, з погляду його готовності до адекватного
"відповідям" на "виклики" (по термінології А. Тойнбі)
сучасного інформаційного суспільства, а вимірниками рівня інформаційної
культури можуть виступати ключові з [22]:
1.
Компетентність
у сфері інформаційно-аналітичної діяльності.
2.
Компетентність
у сфері пізнавальної діяльності.
3.
Компетентність
у сфері комунікативної діяльності.
4.
Технологічна
компетентність.
5.
Технічна
компетентність.
6.
Компетентність
у сфері соціальної діяльності.
Одним з інструментів
формування й оцінки перерахованих вище якостей особистості, не претендуючи на
остаточне рішення цієї проблеми, може бути портфоліо учня. Метод портфоліо
порівняно новий у російській педагогіці. Мало вивчені аспекти впливу портфоліо,
як одного з активних методів навчання, на формування інформаційної культури
учнів, а так само відсутній механізм створення й використання портфоліо по
конкретних предметах. Опираючись на дослідження фахівців у даній області [14] і
власний досвід [13] можна запропонувати формувати портфоліо учня з 3-х частин:
"Офіційні
документи"
здійснює моніторинг освітнього процесу, описуючи індивідуальний розвиток,
творчу активність, навчальний стиль й інтереси кожного учня. У цей розділ
можуть входити результати олімпіад, сертифікати учасників і призерів різних
заходів: наукових конференцій, конкурсів, різного роду практик.
"Практичні
завдання й творчі роботи". У даному розділі представлені дослідницькі й
творчі роботи учня, виконані їм, як у ході освоєння основного курсу, так і
додаткових елективних курсів. Даний розділ портфоліо дає подання про
спрямованість інтересів учня й доповнює результати підсумкової атестації.
"Відкликання, рекомендації й самозвіти" можуть бути представлені в
наступній формі: відкликання на творчі роботи, самоаналіз і самооцінка учня,
його рефлексія на власну діяльність, починаючи з навчальної й закінчуючи
хобі[8].
Дворічний досвід
роботи з використання портфоліо по інформатиці в старших класах школи, дозволяє
зробити висновок, що дана методика допомагає в рішенні таких важливих
педагогічних завдань, як:
§
сприяння
індивідуалізації утворення школярів;
§
заохочення
активності й самостійності учнів, розширення можливості навчання й
самонавчання;
§
формування
вміння вчитися - ставити мети, планувати й організовувати власну навчальну
діяльність;
§
розвиток
навичок рефлексивної й оцінної діяльності учнів.
Виходячи із цього
можна припустити, що ведення індивідуального комплексного портфоліо учнем
допомагає у формуванні перерахованих вище елементів інформаційної культури
особистості й може бути механізмом оцінки рівня ключових компетенцій.
Портфоліо є формою автентичного оцінювання освітніх результатів по
продукту, створеному учнем в процесі навчання, творчої, соціальної й іншого
видів діяльності. таким чином, портфоліо відповідає цілям, завданням й
ідеології практико-орієнтованого навчання. Істотне значення портфоліо надає
плануванню й оцінюванню учнем своїх освітніх результатів. Портфоліо - набір
інструментів для документування й оцінювання язикових можливостей учня. Він
дозволяє власникові ставити індивідуальні цілі, вести запис вивчення їм мови й
самостійно оцінювати свій рівень за допомогою таблиць[19].
Традиційним портфоліо
є добірка, колекція робіт, метою якої є демонстрація освітніх досягнень учня.
Будучи, по суті, альтернативним способом оцінювання стосовно традиційних форм
(тест, іспит), портфоліо дозволяє вирішити два основні завдання:
1.
Простежити
індивідуальний прогрес навчання, досягнутий учнем у процесі одержання освіти,
причому понад прямого порівняння з досягненнями інших учнів.
2.
Оцінити
його освітні досягнення й доповнити (замінити) результати тестування й інших
традиційних форм контролю. У цьому випадку підсумковий документ портфоліо може
розглядатися як аналог атестата, свідчення про результати тестування (або бути
на одному рівні з ними).
Відповідно до різних
завдань використання портфоліо, будується система його оцінювання. Однією
тенденцією є неформальне оцінювання (експертне), що включає колективну оцінку
педагогів, батьків й однокласників. Іншою - формалізація й стандартизація
критеріїв оцінювання, погоджених із загальноприйнятими навчальними показниками,
наприклад такими основними навчальними вміннями (компетенціями) як рішення
проблем, комунікативні й розумові вміння, інформаційно-комп'ютерна грамотність
й ін.[35].
Портфоліо не
тільки є сучасною ефективною формою оцінювання, але й допомагає вирішувати
наступні важливі педагогічні завдання:
q
підтримувати
й стимулювати навчальну мотивацію школярів;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
|
