Методика підготовки і проведення лекції на тему: "Особливості обліку інших зовнішньоекономічних операцій"

Слід зазначити також про доцільність надання переваг вітчизняним програмним продуктам з метою уникнення правових протиріч із законодавством України щодо визнання авторських прав на інтелектуальну власність.

На сьогоднішньому етапі розвитку суспільних та економічних відносин інформаційно-комунікаційні технології в повній мірі можна вважати невід’ємною частиною навчального процесу. Комп’ютер поступово перетворюється на своєрідний вимірювач ефективності обраних навчальних стратегій. Оскільки вже сьогодні певний базовий рівень інформаційної культури вимагається від кожного члена суспільства, то вміння використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій набуває виняткового значення щодо політехнізації навчання та загальної підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності.

Впровадження комп’ютера у навчальний процес вищого навчального закладу не повинне спрямовуватись на поступове обмеження впливу й ролі викладача, його місця і значення у підготовці висококваліфікованих педагогічних кадрів. Педагог був і залишається ключовою ланкою навчально-педагогічного процесу, і останній завжди буде йому підпорядкованим і ним керованим.

3. Методика підготовки лекційного заняття по темі “Особливості обліку інших зовнішньоекономічних операцій”

Питання про те, як готуватися до лекцій, включає в себе ряд вимог, про які корисно постійно нагадувати, особливо початківцям. Ці вимоги стосуються вміння правильно “робити” лекцію, тобто певної культури в роботі.

Форми і методи підготовки до виступу різноманітні. Тут багато залежить від особливостей пам’яті, досвіду, складу розуму лектора, характеру виступу, особливостей аудиторії. Однак про загальні моменти підготовчого процесу, загальних методичних положеннях говорити можна.

Підготовку до лекції можна умовно розділити на три етапи:

1.                 Попередня робота. Перший етап – дослідницький процес. Лектор визначає проблему майбутнього виступу, її актуальність, практичну значимість теми, встановлює коло питань, вивчає джерела, котрі в подальшому стануть основою змісту майбутньої лекції. Відвідує консультації, лекції на аналогічні теми і т.п. На цьому етапі лектор накопичує знання [ 8, 63 ].

Проблематика лекції є висвітлення студентам інформації про організацію обліку інших зовнішньоекономічних операцій, їх типи та нормативні документи, що використовуються в їх оформленні.

Актуальність теми лекції пояснюється тим, що зовнішньоекономічна діяльність всіх підприємств і установ є невід’ємною частиною робочого процесу, і вивчення таких операцій як лізинг, консигнація, реекспорт, реімпорт, що розглядаються в даній лекції, э обов’язковим для майбутнього фахівця бухгалтерської справи.

Джерела, які використовувались при складанні лекції: "Закон України про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991р., "Облік ЗЕД" – навч. посібник Гордієнко Н.І. Карпушенко Н.Ю., "Облік ЗЕД" – навч. посібник Небильцова В.М. Небильцова О.В., "Облік ЗЕД" Бутинець Ф.Ф. 2001р., "Облік ЗЕД" Кадурина Л.О. 2004р., "Упроавління ЗЕД" - навч.посібник Кредісова А.І. 2002р.

2.                 Розробка змісту майбутньої лекції. Підготовка теоретичної частини виступу, відбір фактів, їх аналіз та узагальнення, вибудова логічної системи аргументації, складання плану – це другий етап підготовки лекції. Він завершується створенням “макету” майбутньої лекції – тексту. На цьому етапі лектор визначає об’єм відомостей, котрі він повідомить слухачам, але текст – це матеріал, необхідний лише для самого лектора [ 10, 38 ].

Тема: Особливості обліку інших зовнішьоекономічних операцій

План

1. Облік лізингових операцій.

2. Облік консигнаційних операцій.

3. Облік компенсаційних операцій.

4. Облік реекспортних та реімпортних

1. Облік лізингових операцій

Лізинг - одна з найпоширеніших форм надання послуг у зовнішньоекономічній діяльності.

Лізинг - різновид підприємницької діяльності, що спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виняткове користування на визначений термін лізингоодержувачу майна, яке є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Таким чином, лізингова операція передбачає передачу права користування окремими інвентарними об'єктами основних засобів іншому суб'єкту на платній основі та на визначений строк. Лізингові операції на даний момент є одним з найвигідніших способів залучення основних засобів.

У лізингових операціях беруть участь суб'єкти лізингу: лізингодавець, лізингоодержувач та продавець лізингового майна і ними займаються великі фірми, банки і спеціалізовані лізингові компанії.

Лізингодавець - суб'єкт підприємницької діяльності (зокрема банківська або небанківська фінансова установа), який передає в користування об'єкти за договором лізингу.

Лізингоодержувач - суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти за договором лізингу.

Продавець лізингового майна - суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно, яке є об'єктом лізингу.

Об'єктами лізингу є будь-яке рухоме і нерухоме майно, яке відноситься до основних засобів і не забороняється до вільного обігу на ринку.

Лізингові операції здійснюються на підставі контрактів, що укладаються між суб'єктами лізингу. Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі та відповідати вимогам законодавства України. У ньому вказується:

• найменування сторін;

• об'єкт лізингу, умови та терміни його поставки;

• розмір лізингового платежу;

• умови страхування майна; сплата пов'язаних з ним податків;

• умови переоцінки вартості об'єкта лізингу згідно з законодавством України;

• утримання обладнання в належному стані відповідно до правил експлуатації, здійснення ремонту, придбання запасних частин тощо;

• повернення обладнання, отриманого в лізинг, у нормальному стані з урахуванням зносу по закінченні строку лізингу;

• умови дострокового розірвання договору лізингу;

• відповідність сторін;

• дата і місце укладання договору. Лізингові договори можуть містити й інші умови.

Найпоширенішими видами лізингу за терміном угоди є фінансовий та оперативний.

Фінансовий лізинг - договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків від вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору.

Оперативний лізинг - це договір, у результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 відсотків від вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору.

За формою виділяють зворотний, пайовий та міжнародний лізинг.

Міжнародний лізинг - це договір лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.

Для міжнародного виду лізингу особливо важливі:

• вибір валюти контракту;

• оцінка ризику зміни курсу валюти;

• митний режим лізингоодержувача;

• податки на лізингодавця;

• захист права власності іноземного лізингодавця в країні лізингоодержувача.

Лізингоодержувач за користування об'єктом лізингу вносить платежі, передбачені умовами договору.

Розрахунки по операціях з міжнародного лізингу проводяться в іноземній валюті лише через уповноважені банківські установи.

Основними формами розрахунків з лізингових операцій є акредитив і банківський переказ.

Бухгалтерський облік в умовах фінансового лізингу у лізингоодержувача та лізингодавця розглянемо в табл.22. 

Таблиця 22.

Облік операцій фінансового лізингу

Облік лізингових платежів розглянуто на прикладі І.

Приклад 1

Тов. "Поділля" за договором фінансового лізингу згідно з графіком 30 червня ц.р. нарахувало лізинговий платіж, який необхідно сплатити іноземному лізингодавцю у розмірі 12000 євро, зокрема 9000 євро - відшкодування вартості об'єкта лізингу, 3000 євро - винагорода (лізинговий відсоток). Податок на репатріацію доходів складає 15 % від суми винагороди. Його сплату було здійснено 8 липня ц.р.

Об'єкт лізингу використовується у господарській діяльності лізингоодержувача.

Курс НБУ на дату здійснення операцій

2. Облік консигнаційних операцій

Консигнація є різновидом комісійної торгівлі.

Консигнація (від лат. соп8і§паііоп - письмовий доказ) - різновид агентської комісійної угоди, відповідно до якої товари, що поставляються на експорт, після перетину кордону країни експортера поміщаються на склад тимчасового зберігання та поступово, в міру реалізації чергової партії, розмитнюються агентом-комісіонером та реалізуються на внутрішньому ринку країни імпортера.

Учасниками консигнаційних операцій є консигнант та консигнатор.

Консигнант - принципал, який віддає агенту (консигнатору) свої товари на консигнацію для реалізації за кордоном.

Консигнатор - особа, що одержує від консигнанта товари, продає їх зі свого складу, від свого імені за винагороду, яку консигнант сплачує консигнатору за договором консигнації.

Консигнатор може бути оптовим покупцем або промисловим агентом.

Оптовий покупець є представником тільки покупців, за дорученням яких на комісійній основі він купує товари у виробників або у їх представників.

Промисловий агент займається збутом на певній території товарів декількох підприємств-виробників, що не конкурують між собою.

Завданням промислового агента є одержання замовлень.

Розміщення ввезених на територію України консигнаційних товарів проводиться на спеціальні митні ліцензійні склади.

Митний ліцензійний склад - це митний режим, при якому ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без сплати мита та інших податків і без застосування заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем з моменту початку їх митного оформлення митними органами України до фактичного вивезення за межі митної території України.

Консигнаційна операція здійснюється на підставі договору консигнації.

Договір консигнації - це такий договір, за яким одна сторона (консигнатор) зобов'язується протягом певного часу (строку договору консигнації) за обумовлену винагороду продати від свого імені та за рахунок консигнанта доставлені на склад в країні консигнатора товари.

Обов'язковою нормою консигнаційної угоди є точне визначення номенклатури та кількості товару, який надходитиме за договором консигнації.

У консигнаційній угоді слід визначити термін консигнаційного продажу певної партії товару, а також термін виконання контракту, умови повернення консигнанту нереалізованого товару, порядок погашення збитків, пов'язаних з поверненням.

За консигнантом право власності на товар залишається до моменту його збуту.

Резидент України в консигнаційному договорі може виступати як у ролі консигнанта, так і в ролі консигнатора.

У консигнанта відвантажені товари за договором консигнації обліковуються на балансі до моменту їх реалізації і відображаються на рахунку 28 "Товари", субрахунку 283 "Товари на комісії".

Передача товарів на консигнацію оформляється записом: дебет 283 і кредит 281.

При одержанні повідомлення від консигнатора про продаж товарів вартість їх в обліку консигнанта відображається за цінами продажу по кредиту рахунка 702 "Дохід від реалізації товарів" і дебету 362 "Розрахунки з іноземними покупцями". Одночасно первісна вартість товарів списується по кредиту рахунка 283 і дебету рахунка 902 "Собівартість реалізованих товарів". Отримана виручка консигнатором перераховується на рахунок консигнанта і зараховується в дебет субрахунка 312 "Поточний рахунок в іноземній валюті" з одночасним відображенням по кредиту субрахунка 362.

У консигнатора товари, що надійшли від постачальника, обліковуються на позабалансовому рахунку 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні".

При реалізації товарів вони списуються з кредита позабалансового рахунка 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні".

В обліку консигнатора вартість реалізованих товарів списується за цінами продажу в кредит рахунка 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг". Та частина виручки, що належить консигнанту - нерезиденту відображається по дебету субрахунка 703 і кредиту субрахунки 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками".

Витрати, пов'язані з наданням послуг з реалізації токарі н консигнатора збираються на рахунку 903 "Собівартість виконаних робіт, послуг".

Дохід консигнатора зменшується на суму нараховано митних зборів, акцизного збору.

3. Облік компенсаційних операцій

Компенсаційна угода - форма зустрічної торг умов якої зарубіжний партнер поставляє машини, обладнання та технології, іноді комплектні заводи в обмін сировини та напівфабрикатів, що виготовлені обладнанні.

Поставки по компенсаційних здійснюватись поставками узгоджених напівфабрикатів, а частково – оплатою грошових коштів.

Страницы: 1, 2, 3, 4