Методика ознайомлення молодших школярів з правами та обов'язками громадянина України на уроках "Я і Україна. Громадянська освіта"

Матеріал курсової можна використати на уроках «Я і Україна. Громадянська освіта» при вивчені таких тем: «Права та обов’язки громадянина України», «Основні правопорушення серед дітей», «Ознайомлення з правами громадян, окремими правами дитини, її обов’язками, з правопорушеннями, що поширені серед дітей, відповідальністю за них.», «Ознайомлення з деякими статтями Конституції України, які гарантують захист прав людини, з Конвенцією про права дитини». Уроки громадянська освіта повинні стати цікавими та доступними для дітей початкової школи, викладати матеріал потрібно, спираючись на життєвий досвід дітей, використовувати життєві ситуації, які пов’язані з вивченням цієї теми. Такі уроки можна проводити у формі бесіди, влаштувати конкурсну програму по знаннях прав дитини, провести вікторину між командами. Якщо робота з громадянської освіти не буде поєднана з позакласною, гуртковою, то вона не дасть очікуваних результатів. Потрібно не лише дізнатися про існування прав та обов’язків дитини, але й запам’ятати їх і використовувати у повсякденному житті.

Кожна людина є особистістю настільки, наскільки вона пізнала і розуміє права та обов’язки суспільства, в якому вона живе.

Література

1.  Р. А. Арцишевський, Т. В. Бакка, У. М. Гейко «Громадянська освіта».

2.  В. А. Оршинський «Основи права України».

3.  Ю. М. Тюдик, А. В. Жуковський «Конституційне право України».

4.  М. Настюк «Правознавство».

5.  Г. Федоров «Історія держави і права».

6.  Н. В. Діптан, А. А. Назаренко «Плани конспектів уроків «Я і Україна» 4 клас».

7.  А. Й. Рогожина «Історія держави і права».

8.  Н. В. Борисова «Пишаємось Вітчизною своєю».

9.  В. Г. Буткевич «Міжнародне право основні галузі».

Додаткова література

Тема: Права й обов'язки громадянина.

Мета: формувати уявлення про права й обов'язки громадянина України; коротко ознайомити з Декларацією прав дитини і Законом України «Про охорону дитинства»; показати цінність прав,та необхідність їх дотримування; учити поважати права особистості; виховувати громадянські почуття та повагу до законів України.

Обладнання: таблиця з переліком прав дитини; малюнки із символами світової книги прав дитини.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

1.      Фронтальне опитування.

— Яку мову ми називаємо рідною?

— Яка мова є державною в нашій країні?

— Поміркуйте, чому кожен громадянин нашої країни має знати українську мову.

— З яким прислів'ям ви працювали вдома?

— Як ви розумієте вислів «Мова — це віконце, через яке людина бачить світ»?

— Для чого люди прагнуть знати декілька мов?

— Яку мову слід добре знати і завжди пам'ятати? Чому?

— Дайте характеристику рідній мові.

— Хто з вас зміг розшукати і вивчити напам'ять вірші про рідну мову, рідне слово? Прочитайте їх.

2.      Заслуховування віршів, підготовлених дітьми.

 — Як називають поети нашу рідну мову?

3.      Продовження опитування.

— Чому кожна людина, кожний народ має плекати свою, мову?

— Що казав про українську мову письменник Панас Мирний?

— Як ви розумієте слова «схованка людського духу», «багата скарбниця»?

— Що говорять про українську мову іноземні вчені?

— Які поради залишив майбутнім поколінням І. Огієнко у своїй роботі «Наука про рідномовні обов'язки»?

— Чи згодні ви з цими порадами?

— Які власні поради ви б додали до цього переліку?

II. Повідомлення теми і завдань уроку.

— Ми живемо з вами у чудовій країні, у чудовий час. Зростає наша молода незалежна суверенна держава, зростаємо з нею і ми. Наша країна, ставши незалежною, демократичною державою, постійно навчається жити в новому політичному устрої. А ми разом з нею навчаємось високих громадянських чеснот.

— А що означає — бути громадянином України?

Як кожний справжній громадянин, ви повинні знати свої права й обов'язки. Сьогодні наш урок буде присвячений правам і обов'язкам кожного громадянина нашої країни. Ми не тільки дізнаємося про свої права й обов'язки, а і зрозуміємо значущість таких важливих документів, як Декларація прав дитини та Конвенції про права дитини. Дізнаємося про те, які закони захищають дітей у різних країнах світу та які закони охороняють дитинство в нашій країні.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда.

— Ми з вами вже зустрічалися з поняттями право, обов'язок. Як ви розумієте значення цих слів?

— Про які права вам вже доводилось чути?

— Чим право відрізняється від обов'язку?

— Які обов'язки виконують ваші батьки на роботі, в сім'ї, перед державою?

— Які права є у вас? А обов'язки?

— 

IV. Первинне сприйняття і усвідомлення нового матеріалу.

1.     Розповідь учителя з елементами бесіди.

—Як ви гадаєте, для чого людині потрібні права?

Отже, людина — це найцінніший скарб матінки Природи. І кожен із нас є неповторною особистістю. Щоб усвідомити неповторність кожної особистості, людству знадобилося не одне тисячоліття. Нам пощастило жити в той час, коли на Землі діють закони, які оберігають людину, її життя та індивідуальність. 10 грудня 1948 р. Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй проголосила один із найважливіших правозахисних документів. Загальну декларацію прав людини. Декларація — це латинське слово, що у перекладі означає: заява, оголошення. Цей документ визнав гідність і цінність усіх людей, визначив основні права кожної людини. Минуло більше 11 років після прийняття Загальної декларації, і у 1959 р. Генеральна Асамблея ООН проголосила Декларацію прав дитини, яка визнавала необхідність спеціальної охорони дитини. Якщо ми зазирнемо в давні часи, то побачимо, що протягом багатьох віків люди не знали, що дитинство — це дуже важливий період у житті, що має свої неповторні особливості.

Важко жилося дітям. Тільки діти заможних батьків мали всі умови для всебічного розвитку. А діти ж простих трударів були приречені на нестатки і тяжку працю з раннього дитинства.

Лише наприкінці XIX — на початку XX століття були прийняті перші закони, які забороняли використовувати працю дітей. Однак у більшості країн ті закони ігнорувалися.

Довгі роки найрозумніші та найдобріші люди боролися за безпеку дітей самотужки, і нарешті у 1924 р. вони вперше зібралися разом у місті Женеві, де була прийнята перша Декларація прав дитини. А у 1959 р. була розроблена й утілена в життя нова Декларація прав дитини, яку визнали у Загальній Декларації прав людини.

У 1989 р. у Нью-Йорку всі прогресивні країни світу підписали Конвенцію про права дитини. Конвенція (з латинської) — це угода, міжнародний договір із певних питань. У даному випадку — з питань прав дитини.

Ми з вами — громадяни України. У нашій країни людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Так записано у Конституції України — Основному Законі нашої країни.

1991 р., коли Україна стала суверенною і незалежною державою, Президент нашої країни від імені України підписав міжнародний договір — Конвенцію про права дитини. Приєднавшись до Конвенції, Україна зобов'язалася створити умови, засоби і заходи, за допомогою яких забезпечити права і свободи дитини. Згідно з Конвенцією у 2001 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про охорону дитинства».

Сьогодні ми з вами розглянемо деякі права людини. Людина не може вважатися освіченою, якщо не знає своїх прав і обов'язків, законів своєї країни. Також слід запам'ятати, що ці права стосуються не тільки дорослих — їх повинні дотримуватися і діти.

Примітка. Учитель демонструє таблицю з коротким переліком прав дитини, зафіксованим у Конвенції: право на життя; право на освіту; право на відпочинок і дозвілля; право житиму сім'ї разом з батьками; право на особливий захист і допомогу держави; право на користування різними інформаційними джерелами; право на охорону здоров'я. Під час обговорення кожного права не слід добиватися точного їх знання і розуміння. Учні повинні отримати тільки загальне уявлення про правові документи, спрямовані на захист їх прав.

—Прочитайте, про які права піде мова.

—Як ви розумієте кожне право?

Учитель доповнює та узагальнює відповіді учнів.

Розробляли права людини науковці різних галузей: економісти, юристи, медики, психологи, учителі, історики. Усі вони вважали, що дитина повинна бути повністю підготовлена до самостійного життя в суспільстві й вихована в дусі усвідомлення та сприйняття вищих гуманістичних ідеалів, вищих моральних цінностей.

Одним із найважливіших прав дитини є право на життя.

Народження дитини в кожній сім'ї — радісна подія. Діти — це майбутнє країни. Наша держава, як і інші держави, що підписали Конвенцію, визнає право кожної дитини на життя з моменту її народження, гарантує їй право на охорону здоров'я, кваліфіковану медичну допомогу, сприяє створенню умов для здорового розвитку.

Також з моменту свого народження кожна дитина має право на індивідуальність — власне ім'я й отримання громадянства. У дуже давні часи дитині давали постійне ім'я, тільки коли вона дорослішала, а до цього часу називали її як кому заманеться. У Законі України «Про охорону дитинства» записано, що кожна дитина відразу після народження має право на індивідуальність — власне ім'я й отримання громадянства. Для цього немовля реєструють, тобто записують у державних документах його прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, імена батьків, місце, де дитина народилася. Дитина стає справжнім громадянином, а на підтвердження цього отримує свідоцтво про народження.

Кожна людина мріє жити поряд з рідними, близькими людьми. Кожній дитині надається право жити у сім'ї разом із батьками.

Діти та батьки не повинні розлучатися проти їхнього бажання, про це говорить Закон України. Тільки у випадку, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною, не піклуються-про неї, суд може змусити їх проживати окремо від дитини.

На жаль, іноді дорослі не можуть зберегти сім'ю. Хоча це й погано, але життєві обставини іноді складаються так, що мама й тато живуть окремо. Закон України стверджує, що сім'я є природним середовищем для всебічного розвитку дитини. Кожна дитина має право проживати разом з батьками або тільки з мамою, або з татом. Батьки мають рівні права й обов'язки щодо своїх дітей і несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини незалежно від того, живуть вони разом або окремо.

Добре, коли дитина перебуває у повноцінному сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові та розуміння. Мабуть, тому особливу увагу наша держава приділяє дітям, які втратили батьків.

Закон України надає право на особливий захист і допомогу дітям, які тимчасово або назавжди втратили своє сімейне оточення і залишилися без батьківського піклування.

Таких безпритульних дітей тимчасово розміщують у притулках і надають їм правову, психологічну, медичну та іншу допомогу. Водночас розшукують їхні сім'ї. Якщо це не вдається зробити, дитину передають до дитячого будинку або інтернату.

Ми з вами вже не раз говорили про те, що людина повинна зростати освіченою, грамотною, вона має вміти правильно висловлювати особисті думки, формувати власні погляди, брати активну участь у житті суспільства. А для цього треба знати якомога більше. Чим більше людина отримує інформації, тим більше буде у неї знань.

—      Звідки ви можете отримати інформацію?

Так, звичайно, із книжок, журналів, газет, програм телебачення і радіо, з уроків у школі, від дорослих людей, з Інтернету. Шляхів дуже багато — вибирай який завгодно. Забезпечує ваше право на отримання і користування інформацією наша держава. У Законі «Про охорону дитинства» записано: держава сприяє поширенню матеріалів, корисних для розвитку дитини, заохочує випуск і розповсюдження дитячої літератури, приділяє особливу увагу мовним потребам дитини, що належить до групи меншин або до корінного населення країни.

Отже, одержуючи корисну інформацію, ви зможете розвиватися, обмінюватися своїми поглядами й думками з іншими людьми, зростати освіченими громадянами.

До речі, давайте розглянемо ще одне найважливіше право — право на освіту.

Для того щоб усі діти могли навчатися, наша держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти. Держава забезпечує доступність освіти для всіх дітей — освіта є безкоштовною, а в разі потреби надається грошова допомога.

Діти нашої країни також мають право на охорону здоров'я і медичну допомогу.

—      Як ви розумієте це право?

Так, наша держава гарантує дитині право на охорону здоров'я, безкоштовну кваліфіковану медичну допомогу в державних закладах охорони здоров'я, сприяє створенню безпечних умов для життя

і здорового розвитку дитини, для її раціонального харчування, сприяє формуванню навичок здорового способу життя.

—      Як це право виконується в нашій школі? Кожного року діти проходять медичний огляд, усім обов'язково

роблять щеплення. На уроках і позакласних закладах розповідають про здоровий спосіб життя. ,

—      Дуже важливі та складні питання ми розглядаємо сьогодні на уроці. Отже, бачу — ви трішки стомилися. Мабуть, час відпочити, тим паче ви маєте і таке право. Держави — учасниці Конвенції визнають право дитини на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх і розвагах, відповідних її вікові, брати участь у культурному житті й займатися мистецтвом.

2.     Хвилинка відпочинку (за вибором учителя).

3.        Узагальнююча бесіда.

—З якими правами дитини ми ознайомились на уроці?

—Назвіть основні документи про права дитини.

—Чи потрібна в наші дні охорона прав дитини?

—Що означає право дитини на індивідуальність?

—Які права має дитина, батьки якої розлучені?

—Як держава піклується про дітей, які залишились без батьківського піклування?

— 

V. Закріплення та осмислення знань.

1.      Робота з підручником (с. 59).

—Які права дитини ви вважаєте найважливішими? Як би ви проілюстрували одне з них?

2.      Творче завдання. Робота в групах.

—Намалюйте емблему, що відтворює ідеї виконання прав дитини.

VI. Узагальнення та систематизація знань. Розв'язання правових ситуацій.

•        У відомому кінофільмі «Опудало» розповідається про те, як цілий клас об'єднався проти однієї дівчинки. Над нею знущалися, її ображали, доводили до відчаю. Очолювала цькування учениця на прізвисько «Залізна Кнопка». А решта підкорялася їй. Хтось просто не замислюючись, а хтось — бажаючи розважитися. Граючи на слабкості своїх однокласників, «Залізна Кнопка» отримала величезну владу над дівчинкою. А вчителі, на жаль, нічого не помічали і вважали, що в їхній школі все гаразд.

—Які права дівчинки були порушені?

—Як можна було захистити свої права в ситуації, у якій опинилася нещасна дівчинка?

•        На автобусній зупинці молода жінка гримала на хлопчика і штовхала його. Малий плакав, намагаючись вивернутися. Перехожі втрутились, вимагаючи припинити знущання. Молода жінка відповіла: «Це мій син, і я виховую його, як вважаю за потрібне!»

—      Хто правий?

VII. Підсумок уроку.

Бесіда.

—Про що йшлося на уроці?

—Для чого людина повинна знати свої права?

—Якби вам довелося обирати для себе три головних права, на чому б ви зупинилися? Поясніть свій вибір.

VIІІ. Домашнє завдання.

1. Розкажіть батькам, з якими правами ви познайомились на уроці.

2. Разом із батьками підготуйте розповідь про обов'язки, що стосуються опрацьованих прав.

3. Розкрийте зміст виразу « Стався до людей так, як ти хочеш, щоб вони ставились до тебе ».

4. Виконати завдання зошита на с. 18.

Тема заняття: Наші права – щасливе дитинство.

Мета: розповісти учням про їхні права й свободи, визначені Конвенцією про права дитини; навчити правильно реалізовувати свої права,- виховувати в учнів поважне ставлення до власної особистості та інших.

Обладнання: аудіо запис пісні «Ми маленькі діти» із кінофільму «Пригоди Електроніка», плакат «Календар правових дат», роздруковані пам'ятки «Знати потрібно дорослим і дітям» (Додаток 7), великі картки, на яких написані основні права дитини, визначені відповідною Конвенцією.

Коментар: для проведення виховного заходу організатори складають «Календар правових дат»: XXI століття — Століття дитини.

2001—2010 рр. — Міжнародне десятиріччя миру і не насилля

в інтересах дітей усієї планети.

1 червня — Міжнародний день захисту дитини.

28 червня — День Конституції України.

20 листопада — Всесвітній день прав дитини.

10 грудня — День прав людини.

За кілька днів до проведення заходу учитель знайомить учнів з основними пунктами міжнародної Конвенції про права дитини.

Виховний захід відбувається у класі або шкільній бібліотеці. Угорі на видному місці прилаштовано плакат із назвою заходу, під ним — «Календар правових дат». Звучить пісня «Ми маленькі діти», наперед виходять ведучі.

Ведуча. Доброго дня, друзі! Ми зібрались сьогодні для того, щоб договорити про права дітей, тобто про ваші права.

Як ви гадаєте, коли й як наші пращури дійшли до розуміння того, що права людини слід захищати?

Учні висловлюють власні думки щодо запитання. Ведучий доповнює й узагальнює відповіді.

Ведучий. Давним-давно, ще у стародавні часи, у людей виникла необхідність відстоювати свої права. Спочатку це робили силою. Слабка людина не мала жодних прав, якщо в неї не було сильного покровителя, що бажав би допомогти їй у вирішенні спорів.

Тривалий час діяв неписаний закон «Хто сильний, той і правий». Але коли виникли перші держави, правителі яких прагнули встановити загальний справедливий порядок і норми життя для усіх громадян, у людське суспільство прийшов закон права. Тепер держава ставала на захисті й сильного, й слабкого. Головним критерієм права стала справедливість, а не сила.

Ведуча. З тих пір минуло чимало століть. Держави створювалися, розросталися, процвітали або гинули. Чому? Як свідчить історія, правителі й уряд не завжди піклувалися про свій народ. Так, оголошуючи сусідній країні війну чи приймаючи яке-небудь політичне рішення, правитель прагнув задовольнити лише свої інтереси й зовсім не замислювався над долею простих людей. Отже, людству потрібно було щось придумати, знайти такого захисника, який міг би примусити державу поступитися своїми інтересами заради інтересів своїх громадян і постійно піклуватися про них.

Ведучий. Місію такого захисника взяла на себе міжнародна організація ООН.

Що ви знаєте про цю організацію?

Учні відповідають на запитання, ведучі доповнюють і узагальнюють відповіді. Наперед виходять учні-читці.

1-й учень. 1945 року, після закінчення Другої світової війни — найжахливішої і найжорстокішої війни за всю історію людства — народи багатьох країн вирішили, що задля збереження миру їм слід об'єднатися. Навіщо? Для того, щоб будь-які конфлікти та суперечки між країнами в подальшому вирішувались не воєнним шляхом, а мирним, за столом переговорів. Саме з цією метою 1945 року була створена Організація Об'єднаних Націй (ООН). До речі, одним із її засновників була Україна.

2-й учень. А 1948 року держави, що увійшли до ООН, підписали Загальну декларацію прав людини — документ, у якому вони пообіцяли одна одній і своїм народам забезпечити громадянські права й свободи, рівність усіх перед законом, особисту недоторканність, свободу совісті, можливість дотримуватись своєї релігії й багато іншого.

Ведуча. Загальна декларація прав людини — важливий і корисний документ. Але в ньому говориться про людей загалом — і жодного слова про дітей. Але ж діти потребують особливої уваги й захисту з боку держави.

3-й учень. Саме тому 1989 року ООН прийняла окремий документ під назвою «Конвенція про права дитини». Конвенція — це міжнародна угода. У ній держави беруть зобов'язання дотримуватись прав кожної дитини. І наша держава також підписалася під цим документом, а значить — пообіцяла світові піклуватися про своїх маленьких громадян.

4-й учень

Найбільше я хочу, Щоб мир був на світі, Як небо — у зорях, А сад наш — у цвіті.

5-й учень

Найбільше я хочу, Щоб сонце щоранку Зі мною віталось, Присівши на ґанку.

6-й учень

Найбільше я хочу, Щоб рідна матуся Всміхнулась мені, Коли я усміхнуся.

Ведуча. Давайте пригадаємо, про які права дітей ідеться у Конвенції, на що кожен із вас має незаперечне право?

На столах у вас лежать роздруковані аркуші, на яких перелічені основні права дітей — основні статті цієї Конвенції.

Ведучі пропонують учням по черзі прочитати по одній статті Конвенції і своїми словами коротенько пояснити її

зміст.

Учні виконують завдання.

Ведучий. Дякуємо, друзі. Ви дуже добре процитували й пояснили статті Конвенції про права дитини. Але нам би хотілося дізнатися, чи добре ви знаєтесь на своїх правах і чи вмієте їх правильно реалізовувати?

Ведуча. Давайте проведемо «Казкову правову вікторину» і на прикладі героїв відомих вам казок спробуємо роз'яснити статті Конвенції про права дитини.

Ведучі проводять вікторину. «Казкова правова вікторина» Ведучі по черзі описують негативні ситуації, у які потрапив той чи інший казковий герой. Учні мають визначити, яке право, визначене Конвенцією про права дитини, було порушено стосовно цього героя.

Ситуація 1

Мачуха з ранку до вечора примушує Попелюшку працювати. Бідній дівчинці заборонено брати участь в іграх та забавках сестер.

Яке право порушено стосовно Попелюшки?

(Право дитини на відпочинок і розваги, право брати участь

у розважальних заходах, що відповідають її віку.)

Ситуація 2

За часи письменника Марка Твена в Америці дружба дітей із різних соціальних пластів не схвалювалась і навіть вважалась іноді порушенням суспільної моралі. Чи має право Том Сойєр товаришувати з таким хлопчиком, як Гекльберрі

Фін?

(Так, адже Конвенція про права дитини визнає право на свободу асоціацій та свободу мирних зібрань.)

Ситуація З

Мауглі майже з народження жив у тваринному середовищі. Чи можна вважати, що він має рівні права зі звичайною дитиною?

(Так, Конвенція визначає, що дитиною вважається кожна людська істота, що не досягла вісімнадцяти років.)

Ситуація 4

Мауглі не вміє говорити людською мовою — лише видавати незрозумілі, з точки зору людей, звірячі звуки. Чи мають право люди, що знайшли Мауглі в лісі, замкнути його в клітці та поводитися з ним, як із твариною? Які права хлопчика порушено?

(Ні в якому разі. Мауглі може бути визнаний неповноцінною дитиною, і в цьому випадку згідно з Конвенцією йому мають забезпечити гідні умови зростання і виховання. Крім того, Конвенцією суворо заборонено будь-яке жорстоке поводження з дитиною, що принижує її гідність та шкодить фізичному й психічному здоров'ю.)

Ситуація 5

Опікун Гаррі Поттера перехоплює і читає листи, що надходять хлопчику зі школи чарівників Ходвадсу. Яке право Гаррі порушено?

(Право на приватне життя, недоторканність житла й таємницю кореспонденції.)

Ситуація 6

Баба Яга викрадає Івасика Телесика й відносить його за тридев'ять земель у тридесяте царство. Які права дитини порушила злодійка?

(Згідно з Конвенцією дитина має право не розлучатися з батьками всупереч її бажання (окрім випадків, визначених законодавством), крім того, Конвенцією забороняється незаконне переміщення дітей і неповернення їх із-за кордону.)

Ведучі відзначають учнів, які брали активну участь в обговоренні ситуацій вікторини.

Ведучий. «Я маю право!», «Чому ви порушуєте мої права?» — ці слова, на жаль, часто використовує людина в ситуаціях, коли сама неправа. Зазвичай, заява про особисті права слугує виправданням пасивності, лінощів, прагненням отримати щось, нічого не даючи взамін.

Зараз, друзі, перед вами будуть розіграні невеличкі ситуації, у яких діти недоречно заявляють про свої права. Ваше завдання — визначити, чому той чи інший герой неправий. Що б ви на місці, дорослого відповіли йому? А можливо, він усе ж таки правий у своїх вимогах?

Далі відбуваються інсценування. Звучить музика. Наперед виходять 1-ша мати і Син.

Мати. Скільки можна казати тобі — після одинадцятої години ти маєш провести своїх гостей. Ваша жахлива музика дратує усіх!

Син. Але ж, мамо! Ти все одно не спиш у цей час. До того ж, я маю право на свободу мирних зібрань!

Ведуча. Про що слід знати матері хлопчика, щоб обґрунтувати неприйнятність його дій?

(Стаття Конвенції, що визначає право дитини на свободу асоціацій та мирних зібрань, передбачає певні обмеження. У даному випадку поведінка сина утискує права і свободи інших членів родини, що є порушенням порядку.)

Звучить музика. Наперед виходять Учитель та Учень.

Учитель (звертається до учня). Скажи, будь ласка, чому ти не готовий до уроку?

Учень. Я вирішив зовсім не відвідувати ваші уроки фізики. Вони мені нецікаві, до того ж я збираюся після школи поступати до гуманітарного вузу.

Учитель. Але шкільну програму з фізики ти маєш вивчати.

Учень. У такому випадку я вимагаю, щоб мене навчав інший учитель. Ви — занадто суворі, хоча самі, на мою думку, не дуже добре знаєте предмет, який викладаєте.

Учитель. Ти поводишся зневажливо й дуже грубо. Я змушена викликати твоїх батьків.

Учень. Це не грубість, а моя думка. Я маю право вільно висловлювати свої погляди з будь-яких питань, що стосуються мене.

Ведучий. Звичайно, ми добре розуміємо, як неприємно, коли твоїх батьків викликають до школи. І, звичайно, ми вільні у висловлюванні власних думок. Проте закон у цьому випадку на боці вчителя. Подумайте, чого не можна припускатися, заявляючи про свої права?

(Дійсно, Конвенція визнає за дитиною право вільно висловлювати власні думки, але це право обмежується в деяких випадках. Зокрема, якщо висловлювання власної думки завдає шкоди репутації та гідності іншої особи.)

Звучить музика. Наперед виходять 2-га мати і Донька.

2-га мати. Доню, я йду на роботу. Будь ласка, прибери у своїй кімнаті, помий після себе посуд, сходи в магазин.

Донька. Але ж, мамо, у мене завтра контрольна!

2-га мати. Якщо поквапишся, встигнеш і хатню роботу виконати, і до контрольної підготуватися.

Донька. Між іншим, Конвенція про права дитини захищає мене від будь-якої роботи, що перешкоджає здобуттю освіти.

(У Конвенції йдеться мова не про щоденну хатню, посильну для дитини, роботу, а про економічну експлуатацію дітей та прийом їх на роботу. Самообслуговування не може стати на заваді здобуттю освіти.)

Звучить пісня «Ми маленькі діти». Наперед виходять усі учасники заходу.

Ведучий. Отже, друзі, давайте підведемо підсумки сьогоднішньої зустрічі.

Ведуча. У кожного з нас є права, і ми повинні добре знати їх, щоб захистити себе, якщо хтось хоче нас образити.

Ведучий. Але слід знати не лише свої права, але й обов'язки. Прагнучи відстояти свою свободу не утискайте свободу інших.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6