Методичні основи застосування дидактичної гри на уроках математики в початковій школі

Здобуті учнями міцні знання перетворюються у переконання тільки тоді, коли вони є результатом свідомої, самостійної роботи. Отже вчителю важливо застосовувати такі методичні прийоми, які б збуджували думку школярів, підводили їх до самостійних пошуків, висновків та узагальнень. Сучасна школа має озброїти учнів не лише знаннями, вміннями і навичками, а й методами творчої розумової самостійної і практичної діяльності.

Цілком природно, що саме в грі слід шукати приховані можливості для успішного засвоєння учнями математичних ідей, понять, формування необхідних умінь і навичок. Дидактичні ігри дають змогу індивідуалізувати роботу на уроці, давати завдання, посильні кожному учневі, максимально розвиваючи їх здібності.

Граючи, діти вчитимуться мові, обчисленням, розв'язувати задачі, конструювати, порівнювати, узагальнювати, класифікувати, робити самостійні висновки, обґрунтовувати їх.

В іграх математичного змісту ставляться конкретні завдання. Так, якщо на уроці учні повинні ознайомитися з принципом утворення будь-якого числа, то й дидактична гра підпорядковується цій меті, сприяючи розв'язанню поставленого завдання.

У дидактичних іграх діти спостерігають, класифікують предмети за певними ознаками, виконують аналіз і синтез, абстрагуються від несуттєвих ознак, роблять узагальнення. Багато ігор вимагають уміння висловлювати свою думку в зв'язній і зрозумілій формі, використовувати математичну термінологію.

Добираючи ігри, продумуючи ігрову ситуацію, необхідно обов'язково поєднувати два елементи - пізнавальний та ігровий.

Мета дидактичної гри - підвищити інтерес учнів до знань, сприяти зміцненню та пізнанню учнями нових навичок [41].

У дидактичній грі учні розвивають розумові здібності, ініціативу. Гра прищеплює їм позитивні риси характеру.

2.2 Методика організації і проведення дидактичної гри

При організації дидактичних ігор необхідно дотримуватися таких положень:

1.                 Правила гри повинні бути простими, точно сформульованими, доступними для розуміння молодших школярів.

2.                 Гра не буде сприяти виконанню педагогічної мети, якщо вона викликає бурхливу реакцію дітей, але несе невелике математичне навантаження.

3.                 Гра не дасть належного ефекту, якщо дидактичний матеріал для неї дітям виготовляти складно, або його використання не зовсім зручне.

4.                 При проведенні гри, зв'язаної із змаганням команд, повинен бути забезпечений контроль за його результатами з боку всього колективу учнів або авторитетних осіб.

5.                 Для дітей ігри будуть цікавими тоді, коли кожний стане її активним учасником.

6.                 Якщо проводиться кілька ігор, то легкі і трудні за математичним змістом повинні чергуватися.

7.                 Рухомі ігри повинні чергуватися із спокійними.

8.                 Гру не слід припиняти і залишати незавершеною [36].

При організації дидактичних ігр необхідно продумувати такі питання методики:

1.                 Мета гри. Які вміння і навички в галузі математики діти засвоюють в процесі гри.

2.                 Кількість учасників гри. Певна гра вимагає певну кількість учасників.

3.                 Які матеріали і посібники будуть необхідні для гри.

4.                 Як з найменшою затратою часу познайомити дітей з правилами гри.

5.                 На який проміжок часу розрахована гра, враховуючи, щоб діти ще раз побажали вернутись до цієї гри.

6.                 Як забезпечити більш повну участь дітей в грі.

7.                 Які зміни можна внести в гру.

8.                 Які висновки слід повідомити дітям у підсумку, після гри (найкращі моменти гри, найбільш активні учасники, недоліки в грі і т.п.).

9.                 Чи володіють учні тими знаннями, які необхідні для гри.

10.            Протяжність гри різна: від 5 до 15 хв.

11.            Ігровий матеріал повинен бути чітко систематизований і зручно згрупований.

12.            Передбачити негативні сторони гри (порушення правил, небажання грати, виникнення конфліктних ситуацій і т.п.).

Проводити ігри, створювати ігрові ситуації бажано на кожному уроці. Це особливо стосується І класу - перехідного періоду, коли учні ще не звикли до тривалої напруженої діяльності. Вони швидко стомлюються, притупляється їхня увага, набридає одноманітність. У цьому випадку доречно буде використовувати ігрові ситуації, вірші математичного характеру під час фізкультхвилинки.

Гру можна пропонувати на початку уроку (усна лічба, повторення матеріалу, який буде опорою уроку; збагачення уявлень про геометричні фігури). Ігри, що пропонуються на початку уроку, мають збудити думку учня, допомогти йому зосередитись і виділити основне, найважливіше, спрямувати увагу на самостійну діяльність. Інколи гра може бути ніби фоном для побудови всього уроку. Коли ж учні стомлені, їм доцільно запропонувати рухливу гру.

Наприклад, встати в кожному ряді учням, що займають парні місця, а потім навпаки - тим, що займають непарні. Проте слід пам'ятати, що окремі ігри збуджують дітей емоційно, надовго відвертають їх увагу від основної мети уроку. Тому ігри, пов'язані з сильним емоційним збудженням, слід проводити лише в кінці уроку.

Дуже доречно використовувати ігри під час перевірки домашнього завдання. В цьому випадку вчитель використовує гру на початку уроку.

Застосовується гра і під час вивчення нового матеріалу, його закріплення в кінці уроку. Особливо доречно використовувати гру в кінці уроку на закріплення. Діти стомлюються від сприйнятого матеріалу і затрудняються його повторити. Гра дасть можливість учням відпочити і повторити вивчене, краще запам'ятати новий матеріал.

Ігровий сюжет можна ввести, вклавши завдання, запитання в уста казкових персонажів (Буратіно, Незнайки, Карлсона, Чебурашки та ін.). В такий спосіб можна провести бесіду, організувати практичну діяльність дітей, сформувати певні математичні поняття. Наприклад, ознайомити дітей з відрізком без застосування поняття прямої:

 Використовуємо ігровий сюжет, близький їхньому розумінню.

Вчитель позначає на дошці одну точку червоною крейдою, а другу - зеленою. "Зелена точка - будинок Вовка, - говорить він, - а червона - будинок Лисиці. Вовк і Лисиця по стежках ходили один до одного в гості (проводить кілька різних ліній). Ось ця стежка найкоротша. її накреслимо за допомогою лінійки і називатимемо відрізком. (Слово відрізок діти повторюють хором). Відрізок - це лінія, накреслена за допомогою лінійки" [16].

Так, завдяки ігровому сюжету, полегшується сприймання нового поняття, концентрується увага на його основних ознаках. Ігрові елементи допомагають усвідомити зміст бесіди, особливо на етапі закріплення вивченого. Наприклад, "В лісовій школі урок математики проводив Михайло Потапович. Звірята вчилися креслити і вимірювати відрізки. Загадав "учитель" накреслити відрізок завдовжки 6 см. Вовченя накреслило такий, як угорі, а Лисичка той, що між синім і червоним. Хто з них правильно виконав завдання ?".

Інший вид ігрової ситуації - надання відповідної форми діяльності учнів, тобто, введення елементів сюжетно-рольової гри. ЇЇ важливість у тому, що вона імітує діяльність дорослої людини Засвоюючи різні математичні поняття, учні уявляють себе учасниками різних подій, спеціалістами різних професій, навіть можуть виконувати "роль" числа, знака, арифметичної дії тощо. Залежно від дидактичної мети уроку, його змісту, індивідуальних особливостей дітей, їхнього розвитку до такої гри можна залучати одного учня, групу або клас. Вона доцільна тоді, коли треба практично показати дітям застосування набутих знань, як, наприклад, сюжетно-рольова гра "Знайди своє місце" в вивченні теми "Кількісна і порядкова лічба".

Вчитель пропонує дітям уявити, що вони прийшли до кінотеатру. Набірне полотно з кишеньками - це ряди зі стільцями. У кожного в руках папірець - це квитки. Оленка - контролер. Лічимо стільці, ряди. Визначаємо за номером на квитку, хто де буде сидіти. Кожен учень знаходить своє місце.

Наступний ігровий елемент - настанова на виграш.

У цьому разі завдання доцільно використовувати у формі змагання (Хто швидше ? Хто більше ? Хто точніше ? Хто уважніше ?).

Велике значення має форма, в якій учитель оцінює результати змагання. В усіх випадках підведення підсумку гри перша й основна форма оцінювання - похвала.

Система підведення підсумків гри передбачає: доброзичливе ставлення до учнів, позитивне оцінювання зусиль учня (команди учнів), спрямованих на розв'язування завдання в усіх випадках, навіть тоді, коли ці зусилля не приводять до позитивного результату, детальний аналіз утруднень учня (команди учнів) і помилок; конкретні вказівки, спрямовані на поліпшення досягнутого результату.

При використанні на уроках математики ігрового методу навчання доцільно додержуватися таких вимог:

—ігрове завдання повинно за змістом збігатися з навчальним (ігровою є тільки форма його постановки);

—математичний зміст гри має відповідати дидактичній меті уроку;

—математичний зміст гри має бути посильний для кожної дитини;

—дидактичний матеріал за способом виготовлення і використання повинен бути простим;

—правила гри - прості і чітко сформульовані;

—гра буде цікавою, якщо в ній беруть участь усі діти;

—підсумок гри - чіткий і справедливий [6].

Оскільки гра повинна проводитися систематично, вчитель повинен продумати все до найменших деталей, а саме:

Доцільно створити умови для проведення постійних ігор-змагань між учнями, які сидять на різних рядах.

Наприклад гра “Естафета”: учитель роздає учням, які сидять на перших партах кожного ряду по аркушу, на якому написана стільки прикладів, скільки учнів на ряду. Вони розв’язують по одному прикладу, записують відповідь і передають картку учням, які сидять за ними. Ті також розв’язують і передають далі. Наприкінці командного змагання учні кожного ряду мають відповісти на одне-два запитання. Переможцем вважається той ряд учнів, у якого найкращі сумарні результати.

Підібрати мінімальну кількість ігрового матеріалу для проведення ігор.

Так в будь-якому класі початкової школи вчитель може застосовувати невелику гру “Мовчанка”. Обладнанням гри є набір карток з числами (веєр), геометричні фігури і світлофорчик. (весь цей матеріал діти можуть виготовити самостійно вдома або на уроках праці) зміст гри: основне правило – учень повинен відповідати на запитання вчителя, не вимовляючи жодного слова.

1.                 Яке число стоїть перед 7 і після нього? (учні показують мовчки картки з числами 6 і 8)

2.                 Яка геометрична фігура має три кути? (школярі показують трикутник)

3.                 при діленні 32 на 8 отримуємо 4? (учні показують картку-світлофорчик, червоний, якщо вважають відповідь неправильною і зелений, якщо відповідь вважають правильною) [43].

Ігрове завдання за змістом має збігатися з навчальним.

Зміст гри має відповідати дидактичній меті уроку.

Ігровий матеріал повинен бути розміщений у конвертах, мішечках, целофанових пакетах, повинен легко виготовлятись.

Гра на уроці повинна проводитися систематично, вона має бути чітко організованою і цілеспрямованою. Насамперед учні повинні засвоїти правила гри і працювати на граничних можливостях. Гру заздалегідь планують, продумують її місце в структурі уроку, визначають форму проведення, підготовляють матеріал, необхідний для її проведення.

Наприклад, при закріпленні чисел в межах першого десятка для застосування гри “Весела лічба” необхідні заздалегідь підготовлені таблиці з цифрами:

Один учень показує указкою і називає підряд числа натурального ряду в межах 10. Потім таблицю змінює учитель

Гра “Загадкові квадратики” потребує приготування карток для всіх учнів. Завданням гри є зафарбувати квадратики з парними числами і буквами під ними. По буквах під не зафарбованими квадратиками необхідно прочитати відгадки на загадку, або знайти зашифроване слово.

Вранці він заходить в клас

І знання дає для нас

Грамоти не знаю, а цілий вік пишу

Такі завдання вчитель може застосовувати на підготовчому етапі або при повторенні. (Додаток 1)

Цікавими для дітей є ігри на допомогу:

Бом – Бім!, Бом – Бім!

Загорівся кицькин дім.

Треба всім нам поспішити

І пожежу загасити.

(діти за сигналом вставляють у “віконця” знаки: плюс, мінус, більше, менше або дорівнює)

-- Крейда – це наш вогнегасник, візьмемо в руки крейду і загасимо пожежу, подивимось, хто швидше.