Формування хореографічної культури підлітків засобами народної хореографії
Танець
— це
відчуття. Він сприяє зближенню власних реакцій, може викликати багато сміху й
радості, задоволення від віртуозності в русі, найчастіше стосується відносин
між двома танцюристами, між людьми.
Кожний
носить у собі також потребу до естетичного формування й відчуття краси, до
символічної трансформації реального сприйняття - до творення. За допомогою руху
вдвох можна викликати комунікацію, спонтанність і гарне самопочуття; особливий
стан, у якому ми часто перебуваємо, коли розглядаємо гарну картину, пейзаж,
будівлю, скульптуру. Це як зачарованість, як подолання буденного. Соціальний
танець і його надбудова — спортивний танець — носять у собі споконвічне
задоволення від руху, сполучення руху й музики. Вони несуть у собі гру з
ритмом, з відгуком руху у звуці. Є присутнім також співзвуччя з іншою
людиною — партнером або партнеркою, із групою людей, з публікою.
Танцями
ми можемо займатися все життя. Танцюючи, ми підтримуємо або розвиваємо свої
функціональні здатності, поліпшується робота серця, легких і кровоносних сосудів,
поліпшується наша витривалість і аеробні здатності, здобувається почуття ритму
й краси, елегантного руху, погляд на життя більше невимушений, веселий, ми
краще себе почуваємо.
Драго
Улага, один з родоначальників спорту, пише: «Не дивлячись на вік, ми повинні
враховувати нашу щоденну потребу в пересуванні, особливо, якщо ведемо сидячий
спосіб життя. Наслідки не активності відомі: м'язів стає усе менше й менше, а
жиру усе більше й більше. Розумові здатності теж слабшають. Людина без руху
якось в'яне й швидше старіє». Далі він пояснює: «Потрібна відповідь на питання,
що нам робити. Для здоров'я, особливо для серця й кровоносних сосудів, найбільш
ефективними є аеробні вправи, для яких характерні прискорений пульс і більше
глибокий подих. От ці вправи: швидкий крок, легкий біг, катання на велосипеді,
плавання, лижний біг, а також танці». Танцювати можна майже скрізь: у
танцювальному залі, шкільному фізкультурному залі, на домашній вечірці...
Драго
Улага продовжує: «Якщо розглядати танці з погляду моторики, ми знаємо, що мова
йде про ритмічно короткі й довгі кроки, обертання, повороти, підскіках і про
особливий стиль руху в різних танцях. В увагу приймаються спритність,
рівновага, орієнтування в просторі й точність, такт, темп, ритм, легкість, що
виражається в елегантності дій, естетика. Для деяких сучасних танців характерно
те, що ними може майстерно опанувати лише танцюристи з відмінною фізичною
формою. Щоб уникнути недооцінки танців як однієї з областей спорту помітимо, що
танцюрист фокстроту втрачає 5,2 Ккал у хвилину, а це приблизно стільки ж,
скільки витрачає гравець настільного тенісу (5,8 Ккал) або пішохід, що йде зі
швидкістю 5,5 км у годину».
Танець
перешкоджає стану порушеної щиросердечної рівноваги - стресу; іноді танець
повертає людини в стан гармонії, іноді, навпаки, він збільшує стресовий стан -
залежно від особистості, наміру, «зовнішніх і внутрішніх факторів». Часто
танець перешкоджає страху, але разом з тим у деяких ситуаціях може його
збудити. Іноді його використали як підготовка до полювання, боротьбі, смерті,
народженню, коли життєва енергія в тілі збільшується в десять разів при русі в
якому-небудь ритмі. Доктор Ласанова пише, що стрес може являти собою
«життєлюбну очну ставку із провокацією; ми розкриваємося перед непередбаченим і
діємо без обмежень; пізнаємо нові шляхи рішення проблем, які ніколи не змогли б
передбачати своїм обмеженим розумом. Таким чином, для грецького філософа танець
гарних танцівниць був якимось поштовхом до роздуму, багатьох діячів мистецтва
«спостереження за танцем» схильне до утвору. У кожному з нас живе якоюсь мірою
досвід руху в танці - у негативній стресовій формі або в позитивній формі, що
гармонює».
Доктор
Ласанова пише: «Рух тіла (моторика) - це кінцеве загальне вираження внутрішніх
взаємодій, які містять у собі характерні риси тіла індивідуума, його
особистість і можливість щиросердечного самовираження. Мова йде не тільки про
роботу м'язів, а про синхронну дію багатьох різних систем одночасно (кістяк,
м'язи, дихальна система, сердечно - судинна система, нервова система, травна
система, залози й т.д.), які особливо під час танцю являють собою рівновагу між
рухом і подихом, почуттям, мисленням, ритмом, звуком і координованим рухом,
гнучкістю тіла, гомеостазисом. [6;4-14]
Таким
чином, узагальнюючи матеріал можна сказати, що народний танець - це фрагмент
загальної культури народів, де є присутнім утворення, виховання,
облагороджування людської природи, упорядкованість у людських відносинах, що
призначена для гуманізації й соціалізації людини, система цінностей, позитивні
якості, стійкість. За допомогою танцю ще парубок може сформуватися у всебічну,
цілісну, творчу особистість.
Висновки
по І розділу
1.
Культура – основне поняття для позначення особливої форми
організації життя людей. Вона припускає наявність особливої суб'єктивної
реальності, найпростішим прикладом якої є особливе світовідчування, або
мінталитет. Культура розпадається на різні області, сфери: звичаї, мова
письменність, характер одягу, робота, постановка виховання, наука, техніка,
мистецтво, релігія, всі форми прояву об’єктивного духу даного народу.
2.
Хореографічна культура охоплює різнорідні процеси та окремі події,
художні тенденції і діяльність митців, пов’язаних із сценічним танцювальним
мистецтвом.
3.
Танець – це розвиток психологічно – тілесного початку, він являє
собою частину утворення, частину щоденних або святкових подій; це культура,
релігія, професія, лікування і терапія, виховання, розвага, мистецтво.
4.
Характерний танець – це академічна форма окремих національних
танців, створених за допомогою поєднання народного танцю з високо професійною
технікою класичного танцю.
5.
Народний танець, як сценічний жанр суттєво сприяв подальшому
розвитку національної хореографічної культури. Специфіка розвитку українського
сценічного танцювального мистецтва полягала у тяжінні до національної
образності, розробки стилістики народно – сценічного танцю.
Розділ
ІІ. Дослідно–педагогічна робота з формування хореографічної культури підлітків засобами
народної хореографії
2.1 Діагностичний
етап дослідження
Метою
дослідно – педагогічної роботи було визначення рівня сформованості
хореографічної культури підлітків засобами народної хореографії. Дослідницька
робота проводилась у Дитячій музичній школі №5 (м. Одеса) на паралелі 5 класів,
а також на базі професійного хореографічного училища, де навчаються учні після
9 класу загальноосвітньої школи, але за віком відповідають підліткам.
Мета діагностики:
виявити рівень сформованості хореографічної культури у підлітків. Діти музичної
школи не займаються хореографією, не мають певного виконавського досвіду, вони
лише можуть сприймати хореографічне мистецтво. Тому робота з ними відповідала
сутності роботи з глядачем. Тобто, сформована хореографічна культура була
наслідком пасивного спілкування дітей з хореографічним мистецтвом (народний
танець) і на основі власного розважально – танцювального досвіду (позакласна
робота, клубні вечори).
А
учні училища мають певний досвід виконання хореографічних постанов, вони є
учасниками танцювального гурту училища, тому рівень їх хореографічної культури
є слідством як пасивного так і активного спілкування з хореографічним
мистецтвом.
Нас
цікавили спільні та розбіжні якості в рівнях сформованості хореографічної
культури двох категорій підлітків. Сама категорія «підлітки» - це найважливіший
і складніший з усіх віків дитинства. Але це і найвідповідальніший період, тому
що в ньому складаються основи моральності, формуються соціальні установки,
відношення до себе, до людей та суспільства.
Стабілізуються
риси характеру і основні форми міжособистісної поведінки. Головні мотиваційні
риси цього вікового періоду пов’язані з активним спрямуванням на особисте
самовдосконалення, - самопізнання, самовираження та самоствердження. [;222] У
своєму дослідженні ми орієнтувалися саме на категорію підлітки, бо нас цікавили
соціальні аспекти хореографічної культури, які проявляються поза межами
шкільної освіти, в позашкільних формах досугової діяльності, в поза шкільних
закладах освіти, в яких часто зустрічаються підлітки, на яких соціальні фактори
впливають більш вразливо.
Виходячи
з матеріалів першого розділу дослідження, ми визначили наступні критерії хореографічної
культури засобами народної хореографії, які були спільними для двох категорій дослідження:
підлітки та молоді. Такими критеріями для нас були:
Ø
Культурологічно – пізнавальний, який відповідав за ступень
сформованості культурологічної складової хореографічної культури, наявність
відповідальних знань з питань хореографічного мистецтва, розуміння особливостей
української народної хореографії, та її порівняння з іншими народами.
Показники
до першого критерію:
-
Знання з історії розвитку народної хореографії;
-
Активність пізнавальної сфери;
-
Усвідомлення значення особливостей народної хореографії в
контексті розвитку суспільства;
Шкала
кожної відповіді передбачала від 0 до 3 балів. «3» бали – це повна,
аргументована, вірна відповідь; «2» бали – відповідь вірна, але не досить
повна, і не досить аргументована; «1» бал – відповідь абстрактна, не чітка; «0»
- відповідь невірна, неаргументована, але зовсім відсутня.
Ø
Аксіологічно – регуляційний, який відповідав за якість ціннісних
орієнтацій досліджуваних, вміння аналізувати та визначати власну думку, надати
оцінку.
Показники
до другого критерію:
-
Сукупність ціннісних уяв про хореографічну культуру;
-
Вміння оцінити хореографічну композицію, аргументувати власну
думку;
-
Рівень та якість ознак хореографічної самосвідомості;
Шкала
оцінок була наступною:
«3»
бали – високий рівень ціннісних уяв, аргументованість оцінки, високий рівень
потреб та смаку.
«2»
бали - досить аргументована оцінка, достатній рівень ціннісних уяв, але не
прослідковується певний рівень смаків та потреб;
«1»
бал – дуже слабкий рівень ціннісних уяв, відсутність аргументації власної
думки.
«0» -
відсутні ціннісні уяви, відсутні навички оцінювання.
Ø
Художньо – емоційний, який стимулює пошук самостійних шляхів
реалізації художнього світовідношення учнів у соціокультурній діяльності, та
відповідає за емоційність сприйняття хореографічного образу;
Показники
до третього критерію:
-
Прагнення самовираження через художній компонент в хореографічній
діяльності;
-
Емоційна розвиненість, накопичення емоційного досвіду;
-
Емоції та вплив на глядачів, артистичність;
Шкала
оцінок була наступною:
«3» -
прслідковується високе прагнення до самовираження, високий рівень емоційної
розвиненості, емоційного досвіду;
«2» -
присутнє прагнення до самовираження, але не досить стабільне і артистичне;
«1» -
дуже слабке прагнення до самовираження, низький рівень емоційного досвіду;
«0» -
відсутнє прагнення до самовираження, відсутня артистичність і емоційний досвід.
Ø
Творчо – інтерпретаційний, який відповідав за організацію
хореографічного процесу на інтегрально – духовному рівні з опорою на творчу самореалізацію
учнів.
Показники
до четвертого критерію:
-
Творча уява і фантазія в постановчій роботі;
-
Яскравість і винахідливість в процесі інтерпретації образу;
-
Творча спрямованість та активність в обговоренні образу
хореографічного твору;
Шкала
оцінювання:
«3» бали
- високий рівень творчої уяви і фантазії, яскравість і винахідливість в процесі
інтерпретації твору, творча спрямованість та активність в обговоренні образу;
«2»
бали - не досить високий рівень творчої уяви і фантазії, слабка творча спрямованість
і винахідливість;
«1»
бал – епізодична творча спрямованість, відсутня творча уява і фантазія;
«0»
бал – відсутність творчої уяви і фантазії, творча спрямованість і
винахідливість.
Виявлення
рівнів сформованості названих критеріїв у студентів здійснювалося за допомогою
методів дослідження: творчі завдання, педагогічне спостереження, анкети
опитування, навчальне тестування.
У
таблиці 2.1 ми пропонуємо критеріальний апарат дослідження з відповідними
методами та шкалою оцінювання результатів.
Критерії
|
Показники
|
Методи
|
Шкала оцінювання
|
Культурологічно -
пізнавальний
|
Знання з історії
розвитку народної хореографії;
Активність пізнавальної
сфери;
Усвідомлення значення
особливостей народної хореографії в контексті розвитку суспільства;
|
Спостереження, анкета,
тестування.
|
«3» бали – високий
рівень ціннісних уяв, аргументованість оцінки, високий рівень потреб та
смаку.
«2» бали - досить
аргументована оцінка, достатній рівень ціннісних уяв, але не прослідковується
певний рівень смаків та потреб;
«1» бал – дуже слабкий
рівень ціннісних уяв, відсутність аргументації власної думки.
«0» - відсутні ціннісні
уяви, відсутні навички оцінювання.
|
Аксіологічно -
регуляційний
|
Сукупність ціннісних
уяв про хореографічну культуру;
Вміння оцінити
хореографічну композицію, аргументувати власну думку;
Рівень та якість ознак
хореографічної самосвідомості;
|
Педагогічне
спостереження, анкета, тестування.
|
«3» бали – високий
рівень ціннісних уяв, аргументованість оцінки, високий рівень потреб та
смаку.
«2» бали - досить
аргументована оцінка, достатній рівень ціннісних уяв, але не прослідковується
певний рівень смаків та потреб;
«1» бал – дуже слабкий
рівень ціннісних уяв, відсутність аргументації власної думки.
«0» - відсутні ціннісні
уяви, відсутні навички оцінювання.
|
Художньо - емоційний
|
Прагнення самовираження
через художній компонент в хореографічній діяльності;
Емоційна розвиненість,
накопичення емоційного досвіду;
Емоції та вплив на
глядачів, артистичність;
|
Творчі завдання,
педагогічне спостереження.
|
«3» - прслідковується
високе прагнення до самовираження, високий рівень емоційної розвиненості,
емоційного досвіду;
«2» - присутнє
прагнення до самовираження, але не досить стабільне і артистичне;
«1» - дуже слабке
прагнення до самовираження, низький рівень емоційного досвіду;
«0» - відсутнє
прагнення до самовираження, відсутня артистичність і емоційний досвід.
|
Творчо -
інтерпретаційний
|
Творча уява і фантазія
в постановчій роботі;
Яскравість і
винахідливість в процесі інтерпретації образу;
Творча спрямованість та
активність в обговоренні образу хореографічного твору;
|
Творчі завдання,
спостереження.
|
«3» бали - високий
рівень творчої уяви і фантазії, яскравість і винахідливість в процесі
інтерпретації твору, творча спрямованість та активність в обговоренні образу;
«2» бали - не досить
високий рівень творчої уяви і фантазії, слабка творча спрямованість і
винахідливість;
«1» бал – епізодична
творча спрямованість, відсутня творча уява і фантазія;
«0» бал – відсутність
творчої уяви і фантазії, творча спрямованість і винахідливість.
|
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
|
|