Формування в молодших школярів пізнавального інтересу засобами усної народної творчості на уроках курсу "Я і Україна"

Хрущі, літаючи гудуть – на ясну, тиху і теплу погоду.

2.3 Результати експериментальної роботи

Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, що рівень навчальних досягнень молодших школярів підвищиться, якщо цілеспрямовано, систематично використовувати усну народну творчість як засіб формування пізнавальних інтересів учнів на уроках з курсу «Я і Україна«, ми перевіряли в процесі експерименту.

Формуючий експеримент проводився року на базі ЗОШ І-ІІ ступенів с. Хмелиськ Підволочиського району Тернопільської області. У педагогічному експерименті взяли участь 42 учні других класів даних шкіл. Серед них визначено контрольний клас 2-А - 21 учень та експериментальний клас 2 – Б – 21 учень. Класи було підібрано приблизно з однаковим рівнем навчальних досягнень.

У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику формування пізнавального інтересу молодших школярів до пізнання природи засобами усної народної творчості. За допомогою різноманітних форм роботи, які здійснювалися на основі засобів активізації пізнавального інтересу (загадки, легенди, приказки, прислів’я, казки), ми намагались ознайомити учнів із рослинним і тваринним світом, узагальнити знання учнів, розвивати у дітей мислення, увагу, спостережливість, любов до природи.

Показником інтересу учнів до пізнання природи є активність учнів на уроці. Упродовж експериментального дослідження проводили спостереження за активністю учнів на уроці, індивідуальне опитування учнів на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання.

Результати спостереження за активністю учнів на уроках відображено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Результати спостережень показали, що цілеспрямоване і систематичне застосовування усної народної творчості на уроках в експериментальному класі сприяло зростанню активності учнів на уроках, а отже і зростанню пізнавального інтересу.

Змістову основу завдань для контрольної роботи становив програмовий матеріал із курсу «Я і Україна« у 2 класі з розділу « Природа навколо нас»

Завдання для контрольної роботи з теми «Природа навколо нас»

1.       Ластівка - це:

а) звір;                                        б) комаха;                              в) птах.

2.       У дерев стебло:

а) одне дерев’янисте; б) соковите;                                          в) багато дерев’янистих.

3.       Підкресли назви свійських тварин.

Рак, щука, кінь, лось, корова, сорока, бджола, зозуля, курка, заєць, коза.

4.       Склади ланцюг живлення між диким кабаном, вовком і дубом.

5.                 Закресли «зайву» тварину.

Павук, муха, тарган, мурашка.

6. Коли сонце стоїть низько, а дні короткі, ночі довгі, дерева і кущі без листя?

а) влітку;                                    б) навесні;                             в) взимку.

Критерієм оцінювання результатів виконання завдання була якість виконання завдання (правильність і повнота відповіді).

Кількісний та якісний аналіз результатів виконання учнями експериментального і контрольного класів підсумкової контрольної роботи наведено у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Результати досягнення учнями рівня знань

Зіставивши результати, отримані в експериментальному та контрольному класах, ми дійшли висновку, що в експериментальному класі кількість учнів із високим рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному. Такими чином, кількісний і якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про позитивний вплив експериментальної методики, яка полягала у цілеспрямованому й систематичному використанні на різних етапах уроку усної народної творчості під час вивчення курсу «Я і Україна» на формування пізнавального інтересу у молодших школярів, на якість знань, умінь та навичок учнів.

Висновки

Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. У процесі вивчення педагогічної літератури з’ясовано, що пізнавальний інтерес розглядають як основний мотив навчальної діяльності, як індивідуальну цінність кожного учня, пов’язану з його особистісним смислом. Його трактують як прагнення до знань, що виявляється в активному ставленні учня до пізнання сутнісних властивостей предметів і явищ дійсності.

Пізнавальний інтерес виникає і зміцнюється лише в ситуації пошуку нових знань, інтелектуальної напруги, самостійної діяльності. Його значення в житті дитини важко переоцінити. Інтерес виступає як самий енергійний активатор, стимулятор діяльності, реальних предметних, учбових, творчих дій і життєдіяльності загалом.

2. На основі аналізу педагогічної літератури виявлено, що розрізняють інтереси: 1) епізодичні (ситуативні) - виникають і зберігаються лише в процесі конкретної діяльності; 2) постійні (стійкі) - не залежать від конкретних умов. Для молодших школярів характерні нестійкі інтереси.

3. З’ясовано, що процес розвитку пізнавального інтересу учня включає ряд етапів. Перший етап – цікавість - природна реакція людини на все нове або неочікуване. Вона спрямовує увагу людини на розгляд навчального матеріалу, але не переноситься на інший навчальний матеріал. Другий етап – зацікавленість, допитливість, характерними ознаками є: учні проявляють бажання краще розібратися в предметі, що вивчається, зрозуміти його сутність, призначення; вони активні на уроці, задають запитання, з задоволенням виконують додаткові завдання, читають додаткову літературу. Третій етап - глибокий пізнавальний інтерес, при якому учень розуміє структуру, логіку курсу, методи пошуку і доказу нових знань, його захоплює сам процес добування нових знань, самостійне розв'язання проблем надає задоволення допитливість.

4. У педагогічній літературі виділено 3 рівні розвитку пізнавального інтересу: 1) елементарний - відкритий інтерес до нових фактів, цікавих явищ, які є ключовими в інформації, одержаній учнями на уроці; 2) вищий - інтерес до пізнання більш суттєвих ознак предметів чи явищ, що складають їх більш глибоку внутрішню суть. Цей рівень потребує пошуку, здогадки, активного оперування знаннями; 3) більш високий рівень складає інтерес до причинно – наслідкових зв’язків, до виявлення закономірностей до постановки загальних принципів, явищ, що діють в різних умовах.

5. Діяльність вчителя щодо формування пізнавальних інтересів учнів здійснюється через різноманітність форм, методів, засобів і прийомів, змісту навчання.

6. З’ясовано, що усна народна творчість, яка характеризується емоційністю, доступністю, пізнавальною інформаційністю є важливим засобом формування пізнавального інтересу у молодших школярів. До усної народної творчості відносять: казки, легенди, загадки, примовки, приказки і прислів’я, народні прикмети, народні пісні, народні ігри, заклички, потішки, скоромовки, народний календар.

7. Вивчення шкільної практики формування пізнавального інтересу молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» показало, що більшість учителів несистематично і не завжди методично виважено використовує усну народну творчість. В основному вчителі використовують і опираються на ті завдання, які містяться у підручнику для 2 класу.

8. Враховуючи те, що в початковій школі є всі можливості для вдосконалення процесу формування пізнавальних інтересів, нами визначено педагогічні умови формування пізнавального інтересу в молодших школярів засобами усної народної творчості:

- реалізація принципу організації успіху в учінні кожної дитини;

–                   органічне включення усної народної творчості у навчальний процес;

–                   доцільність і оптимальність використання усної народної творчості на тому чи іншому етапі уроку;

–                   доступність змісту усної народної творчості для учнів початкової школи.

9. Розроблено методику формування пізнавального інтересу учнів засобами усної народної творчості на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі. Її сутність полягала у доборі усної народної творчості до уроків з курсу «Я і Україна » на основі визначених нами критеріїв (врахування мети і завдань уроку; відповідність змісту навчального матеріалу; ступінь їх впливу на розвиток пізнавальних інтересу та формування знань школярів), визначенні етапу уроку, на якому будемо використовувати дані засоби.

У процесі розробки експериментальної методики формування пізнавальних інтересів другокласників на уроках курсу «Я і Україна » ми керувались положенням, що усну народну творчість доцільно використовувати цілеспрямовано, систематично й методично виважено на уроках курсу під час вивчення різних тем.

10. У педагогічному експерименті доведено ефективність розробленої методики формування пізнавального інтересу в молодших школярів засобами усної народної творчості на уроках курсу «Я і Україна».

Список використаної літератури

1.                 Артемова Л. Щоб дитина хотіла і вміла вчитися //Дошкільне виховання. - 2000. - №5. - 6-7 с.

2.                 Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. К: Веселка, 1998.- 334 с.

3.                 Бегена Л. Народні традиції та екологічне виховання //Наукові записки ТДПУ. - Серія 3. Педагогіка і психологія. - 1997.-№ 1. - С.101-102.

4.                 Березовський І.Г. Українська народна творчість. – К.: Наукова думка, 1973. - 152с.

5.                 Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. - К.: Віпол, 1987.- 96 с.

6.                 Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна: Підруч. для 2 кл. - К.: Форум, 2002.- 144 с.

7.                 Біда О.А. Природознавство та сільськогосподарська праця. Методика викладання: Навчальний посібник для студентів педагогічних факультетів вищих навчальних закладів та класоводів. Київ.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000 – 400 с.

8.                 Білецька Н.Д. Українські загадки, прислів'я, приказки про природу // Розкажіть онуку. - 1999. - №2. - С.34-35.

9.                 Бойченко С.О. Використання елементів народознавства у навчально-виховному процесі //Початкова школа. - 1996. - №9. - С.33-36.

10.             Бутрім В. Ігрові завдання з природознавства. // Початкова освіта. – 2004. - № 9. – с. 21 – 23.

11.             Вікова і педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Волинська, З.В. Огороднійчук. - К.: Каравела, 2008. - 400 с.

12.             Вікторенко І. Формування пізнавального інтересу до природознавства засобами усної народної творчості. // Рідна школа. – 2004. - № 3. – с. 54 – 56.

13.             Водолазька С. Формуємо пізнавальний досвід дитини. // Початкова школа. – 1997. - № 4. – с. 9 – 10.

14.             Ганнусенко Н., Мацейків Т. Із народної скарбниці //Рідна школа. -1996.- №11-12.-С.31-34.

15.             Грицай М.С., Бойко В.Г., Дунаєвська Л.Ф. Українська народнопоетична творчість. - К.: Вища школа, 1983. - 359с.

16.             Данилова Л. Розвивати пізнавальну активність учнів. // Рідна школа. – 2002. - № 6.- с. 18 – 20.

17.             Дубровина И.В. Интересы как одно из условий развития способностей школьника //Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие сред.пед.учеб.заведений /Сост. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. Зацепин. – М.: Изд. центр «Академия«, 1999. – С. 208-217.

18.             Екологічне виховання учнів молодших класів на українських народних традиціях: Методичні рекомендації для вчителів початкової школи /Укл. Л.М.Різник. - К.:ІСДО, 1994. - 64с.

19.             Жаркова І, Мечник Л. Система пізнавальних завдань як засіб формування дієвих природничих знань молодших школярів. // Початкова школа. 2003. - № 4. – с. 19 – 21.

20.             Жоржик О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності. // Рідна школа. – 2000. - № 1. – с. 27 – 28.

21.             Журавель С.В., Кудикіна Н.В. Виховання у молодших школярів пізнавальних інтересів у процесі гри //Педагогіка:респ.наук.метод.зб. –К.:Рад.шк. -1987. – вип.26. – С.50-55.

22.             Заперченко Н. Цікаві завдання з природознавства. // Початкова школа. – 2006. - № 1. – с. 26 – 28.

23.             Зозуля М. Спрямованість особистості учня на навчально – пізнавальну діяльність. // Рідна школа. – 2000. - № 9. – с.59 -60.

24.             Киричук О.І. Навчальні інтереси молодших школярів. - К.: Рад. Школа, 1982. - 128 с.

25.             Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. – К.: Вища школа, 1975 – 176 с.

26.             Коберник О., Коберник Т. Активізація навчально – пізнавальної діяльності школярів. // Рідна школа. – 1999. - № 12. – с. 55 – 60.

27.             Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства. Посібник для вчителів. – К.:Рад.школа, 1982.- 96 с.

28.             Корнеев В.П. Основи розвитку пізнавальних інтересів. // Рідна школа.- 1993.- № 5. – с. 36 – 40.

29.             Кравець В.П. Історія української школи і педагогіки – Тернопіль:

Вид-цтво "Тернопіль", 1994. - 358с.

30.             Криволапова Н.А. Педагогическое содействие развитию познавательных способностей обучающихся. // Профильная школа. - 2005. - № 4. – с. 46 – 50.

31.             Кубинський М.В. Роль усної народної творчості у розвитку молодших школярів//Початкова школа. -1993. - №4. - С.8-13.

32.             Кузнєцова Л.М. От познавательного интереса к созеданию знаний. // Педагогіка. – 1993. - № 4. – с.35 – 39.

33.             Лагошняк О.В. Використання примовок у процесі навчання та виховання// Початкова школа. - 1996. - №5.- С.23-24.

34.             Лисенко Н.В. Екологічне виховання дітей дошкільного віку: навчальний посібник. – Львів: Світ, 1994. -144с.

35.             Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів: (Спецкурс із дидактики): (Спецкурс із дидактики): [Навч. посібник для пед. ін-тів]. – Х.: основа, 1990. – 89 с.

36.             Мечник Л., Жаркова І, Я і Україна. Зошит з ознайомлення з навколишнім світом. 2 клас. Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. - 48с.

37.             Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. – М.: Просвещение, 1990 – 192с.

38.             Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончаров К.Д. Методика викладання природознавства. – К.: Вища школа, 1990 – 302 с.

39.             Національна доктрина розвитку освіти /Збірник нормативних документів з освіти та виховання /Упоряд. З.М. Онишків. – Тернопіль, Тернопільський національний університет імені Володимира Гнатюка, 2006. – 172с.

40.             Пазяк М.М. Українські прислів'я та приказки.-К.: наукова думка,1984.-203с.

41.             Пакулова В.М., Кузнєцова В.И. Методика преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1990 – 192 с.

42.             Похила Л.С., Степанюк А.В., Яцук Г.Ф. Народна мудрість та її використання в процесі вивчення біології (розділ "Рослини").-Тернопіль, 1992. - 8с.

43.             Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи.-К.: Початкова школа, 2006. – 432 с.

44.             Рідне слово. Українська дитяча література: Хрестоматія: У 2 кн. Книга 1 /Упоряд. З.Д. Варавкіна, А.І. Мовчун, М.Ф. Черній. – К.: Дибідь, 1990. – 200с.

45.             Редкина Е.И. Развивающие задания на уроках природоведения // Начальная школа. – 2000. - № 4. – с. 75 – 78.

46.             Савельєва С. Використовуючи усну народну творчість//Початкова школа. -1998.-№10.-С.49-52.

47.             Савина Т.А. Элементы игры на уроках. // Начальная школа. – 1995. - № 10. – с. 34.

48.             Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. – К.: Ґенеза, 1999 – 368 с.

49.             Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах. – К.: Магістр – S, 1997. – 256 с.

50.             Савчин.М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навчальний посібник.- К.: Академвидав,2005 – 360с..

51.             Сидорчук В. Загадки на уроках курсу «Я і Україна». // Початкова освіта, - 2006. - № 38. – с. 12 – 14.

52.             Соколова Н.Ю. Как активизировать познавательную деятельность учащихся. // Педагогика. – 2001. - № 7. – с.32 – 36.

53.             Стельмахович М.Г. Етнопедагогічні основи вивчення природознавства в школі // Початкова школа.-1990.-№2. - С.28.

54.             Стиранка Г. Я., Ковальчук О.І. Я і Україна. Навколишній світ. Робочий зошит для 2 класу. -Тернопіль: Мандрівець, 2007. – 40 с.

55.             Шамова Т.И. Активизация учения школьников. – М.: Педагогіка, 1982. – 208с.

56.             Шандрівська Г., Ляскова М. Я і Україна. Навколишній світ. 2 клас. Розробки уроків. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2002.-112с.

57.             Шаповал Л. Казка як засіб формування екологічних знань//Початкова школа. -1999. - №1 - С.24 - 25.

58.             Шелестов Л. Організація творчої навчально – пізнавальної діяльності учнів. // Рідна школа. – 1997. - № 9. – с. 48 – 50.

59.             Шушора Л. Активізація навчально – пізнавальної діяльності учнів як вимога сьогодення. // Рідна школа. – 2003. – № 2. – с. 11 – 13.

60.             Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. Учебное пособие для студентов педагогических институтов. – М.: Просвещение, 1979. – 160 с.

Додаток А

Вовк та собака

(Українська народна казка)

Зустрілися вовк та собака. Собака питає:

- Чим ти, брате, живеш?

Вовк:

- Коли й голодую, а коли що натраплю де або вночі м'яса дістану.

Собака:

|- Так ти м'ясо їси? А худий який!

Вовк питає:

-А чого ти такий гладкий? Як же ти живеш?

- Я в хазяїна двір стережу, то хазяїн й годує добре. Може, й ти погодишся піти, він і тебе годуватиме.

Вовк погодився. Ідуть, розмовляють. Вовк розпитує все. А тоді глянув на собаку й каже:

- А чого в тебе шия ошмугляна? А собака каже:

- То мені хазяїн ланцюг надіва на день, а на ніч скида.

-А!.. Тоді прощай, собако, краще я голодуватиму, та на волі житиму.

Додаток Б

Легенди

Материнка

Жили на світі хлопчик і дівчинка. Життя їх було веселим і безтурботним, бо зігрівала його любов і ласка доброї, ніжної матері. та злягла матуся. більше вона не підвелася, померла. засипали неньку сирою землею, і зосталися діти сиротами. Щоденно ходять вони на могилу, плачуть, благають матір встати, вернутися до них, бо важко живеться сиротам. Одного разу, побиваючись за матусею, побачили діти на могилі ніжну запашну квітку. Вони повірили, що то з’явилась до них мати в образу квітки, і назвали її материнкою.

Мальви

Мальва була єдиною дочкою сотника Григорія Кандиби. Під час одного із спустошливих набігів, турки захопили село, в якому жила Мальва. загинув її батько, порубаний мечами, матір у полон забрали, а Мальві вдалося якось до лісу втекти. Вона вирішила помститися ворогам і взяла в руки зброю. Слава про сміливу дівчину пішла по всій окрузі. Але підступний зрадник виказав її, і турки порубали тіло Мальви на шматки, розкидали його по полю. З кожного шматка виросли яскраво-червоні квіти, які й назвали Мальвами.

Лілії

Це було в давнину, коли в широкі степи України залітали орди татарські. Страшний то був час: горіли села, голосили матері, просили захисту діти, а їх безжалісно рубали шаблями. Лилася кров, лилися сльози. Старих людей рубали, молодих хлопців і дівчат забирали в полон і гнали в невідому країну.

В одному селі росли і розквітали красиві вродою, ставні, чорноокі, працьовиті красуні. ніжні, як білий цвіт лілії.

Одного разу напали на село татари. Дівчата від жалю, щоб не йти в неволю, втопилися в бистрій і глибокій річці. І в тому місці, де темна вода сховала від ворогів красунь, на світанку з’явилися білі пуп’янки невідомих квітів. Коли зійшло сонце, проміння освітило згарище на місці села, і наче злякавшись побаченого, пробігло по неспокійній поверхні річки, де з’явився яскравий, сліпучий цвіт. Здавалося, то ніжні руки дівчат тягнуться до сонця, вітають світло. А ввечері, з заходом сонця, - ховаються від чорної ночі. З того часу ці чудові ніжні квіти, яких прозвали ліліями, прокидаються з сонцем і засинають з його заходом.

Нарцис

В одному селі жив дуже вродливий парубок. Він любив ходити на берег річки, і схиливши голову, дивитися у воду на свою вроду. Одного разу повз того хлопця йшов лихий чаклун. Йому стало заздрісно, що парубок гарний.

Чаклун розсердився і сказав хлопцеві:

- Віднині ти зажди дивитимешся у воду, - і перетворив його на нарцис.

У цієї гарної квітки голівка схилена і ніколи не підводиться. Ніби сидить красень-хлопець і дивиться у воду.

Соняшник

... Як на світі ще нас не було, то Сонце сходило на землю зі своїми дочками. Вдень вони жили на землі, а ввечері йшли на небо. Одного дня веселились вони в гайку, як стало Сонце сідати, почали збиратися додому. Коли дочки були вже далеко від гаю, то найменша згадала, що забула свій вінок і повернулася назад. Але на місці його вже не було. Запримітила вона неподалік від березою гарного парубка з віночком у руках. Він обійняв дочку Сонця і заговорив до неї словами, солодшими від меду. Цілував її, обіцяв кохати все життя так, що їй буде краще, ніж у батька – Сонця. Юна красуня згодилася жити на землі, де тьохкають солов’ї, цвіте черемха, існує любов.

Даремно Сонце кликало дочку додому, сердилося, попереджало, що на землі її жде важке життя. Дочка зосталася з коханим. Почалося для неї звичайне буденне життя з нудною роботою, одноманітними клопотами. Юнак більше працював, ніж говорив своїй коханій ніжні слова, а іноді зовсім забував про неї.

Красуня ще більше засумувала за батьком, за зірками-сестрами. Забула про свою гордість і закралася непомітно до батькового царства. Але Сонце не могло забрати до себе дочку, яка вже вросла в землю, воно лиш скропило її своїми слізьми. І тоді красуня стала квіткою, що в тузі за батьківщиною завжди повертається голівкою до Сонця. Назвали її соняшником.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6