Формування графічних умінь молодших школярів на уроках трудового навчання

При вивченні теми «Технологія різання паперу» учні вивчають основи різання паперу ножицями, симетричне вирізування.

Проводиться практична робота (на вибір учнів) наступного змісту:

1. Виготовлення дидактичного матеріалу, дидактичних ігор.

2. Виготовлення виробів симетричної форми.

Відбувається інтеграція за спільною темою з художньої праці: "Веселковий твір Краплинки, Сонця, Зайчика, Іскринки" або за іншою темою на вибір учителя.

На занятті в учнів формуються такі вміння: 1) мовленнєві: розрізняє поняття "розрізати", "надрізати", "вирізати"; 2) графічні: розрізняє за призначенням лінії художньої і технічної графіки; 3) практичні: володіє прийомами різання паперу ножицями за прямолінійною і криволінійною розміткою, дотримується правил безпечної праці з ножицями [76, 53].

Вивчаючи тему «Елементарна графіка» у 2 класі, в учнів формується поняття про лінії креслення: розмірна, виносна, основна. Також вони вивчають вимірювання і розмічання лінійкою, кутником, роблять начерки від руки простих форм довкілля.

Проводиться практична робота (на вибір учителя):

1. Розмічання і вирізання з картону геометричних фігур.

2. Конструювання з геометричних фігур силуетних споруд і машин.

3.Виконання начерків виробів простої форми [52].

На занятті в учнів формуються такі вміння: 1) мовленнєві: має уявлення про графічну грамоту, діораму, розуміє походження термінів "розмірна, виносна, основна"; 2) графічні: розрізняє у кресленнях графічні лінії (контурну, розмірну, виносну, основну), начерки художніх зображень; 3) практичні: вимірює і розмічає деталі за допомогою лінійки, кутника, конструює з геометричних фігур силуети споруд і машин, виконує від руки начерки простих форм довкілля.

Вивчаючи тему «Елементи технічної графіки», учні дізнаються про куб, конус, вивчають розміри геометричних тіл для побудови креслень їх розгорток, а також радіус, діаметр кола.

Проводиться практична робота (на вибір учителя й учнів):

1. Креслення розгорток куба, конуса.

2. Виготовлення іграшок із паперу і картону на основі розгорток куба, конуса.

3. Колективна робота: виготовлення кубиків із зображенням літер для першокласників; ковпачків для чарівників [46].

На занятті в учнів формуються такі вміння: 1) мовленнєві: знає назви об'ємних фігур куба, конуса, різницю між діаметром і радіусом кола; 2) графічні: розпізнає у зображеннях форми куба, конуса, розрізняє у кресленнях діаметр і радіус, правильно користується креслярськими інструментами: лінійкою і циркулем, виконує креслення розгорток об'ємних виробів; 3) практичні: знімає розміри з предметів кубічної форми і позначає їх на кресленнях, виготовляє вироби об’ємної форми.

Покажемо методику формування у молодших школярів графічних умінь і навичок у процесі проведення занять з трудового навчання.

На занятті використовується таблиця "Елементи графічної грамоти", зразок коробки, її ескіз, кольоровий картон, папір, клей, ножиці, лінійка, простий олівець, технологічна картка.

Вчитель проводить вступну бесіду.

— Уважно прослухайте казку і скажіть, хто її головний герой.

Креслярські лінії

В одному простому Олівці жили-були Креслярські Лінії. Всі вони були різні і, ясна річ, призначення мали неоднакове. Однак Лінії цього не знали, а тому з'являлися з олівця, коли їм заманеться. Виходила велика плутанина. Олівець зовсім було втратив голову, та, на щастя, зустрів Гумку. Розповів їй про свою біду. Гумка й каже; "Я тобі допоможу. Тільки-но з'явиться не та Лінія, я її одразу ж витру".

Почав Олівець обводити контур, та раптом з'явилася пунктирна Лінія. Гумка її одразу й витерла. Злякалися Лінії, перестали вискакувати з Олівця, коли їм заманеться, почали дотримуватись черги. Лінія Контуру, по якій деталь вирізують, — товста. Лінія Згину — пунктирна. Розмірна Лінія — тонка. Місця нанесення клею теж мають особливе позначення — короткі штрихи. Хвиляста Лінія вказує на місце розриву. Так Гумка допомогла Олівцю привчити Креслярські Лінії до порядку.

¾ Хто головний герой казки?

¾ Чому засумував Олівець?

¾ Хто провчив такі неорганізовані лінії?

¾ Щоб не траплялися такі неприємні пригоди з вашими олівцями, ми сьогодні повторимо основні креслярські лінії.

¾ На дошці таблиця «Елементи графічної грамоти», за якою

повторюємо різні лінії, місця нанесення клею, центр і радіус кола.

¾ Сьогодні ми будуватимемо ескіз коробки. Що ж означає слово "ескіз"?

Ескіз — виконаний від руки рисунок з основними розмірами предмета або деталі.

Далі відбувається ознайомлення учнів з професією кресляра.

— Люди якої професії займаються кресленням ескізів? (Креслярі)

На папері я, мов тіні,

Креслю різні види ліній:

Основну, тонку, суцільну,

Осьову і штрихову.

Через них я виріб цілий

Бачу, ніби наяву.

Це справді так. Перш ніж виготовити будь-який виріб, конструювати машини чи будувати будинки, їх зображують на кресленнях, ескізах, схемах. На одних кресленнях показують конструкцію в цілому, на інших — складові частини виробів чи споруд.

Ескізи, технічні рисунки, креслення деталей і машин виконують креслярі. Робота кресляра вимагає великої точності у виконанні креслень, акуратності, уважності.

¾ На уроці ви попрацюєте креслярами.

Далі проводиться розгляд зразка виробу (рис.).

— Ось таку коробочку ми будемо виготовляти на уроці. Щоб її виготовити, потрібно спочатку виконати ескіз.

Далі учні ознайомлюються із технологією виготовлення виробу. (Розглядають технологічну картку та ескіз коробки).

¾ Картон якого розміру слід взяти?

¾ Які лінії використовує кресляр?

¾ Виконайте такий самий ескіз — це буде нижня частина, а другий —

кришка коробки.

Рис. Технологічна картка

Вивчаючи елементи графічної грамоти, в учнів формується поняття про ескіз та основи розмітки за ескізом на тонкому картоні розгортки коробочки. Метою заняття є сформувати в учнів поняття про ескіз, повторити основні лінії на ескізах, кресленнях: контурна, розмірна, лінія згину та їх призначення, центр і радіус кола, позначати місця нанесення клею, ознайомити з професією кресляра, зробити за ескізом розмітку коробочки і виготовити її.

2.2 Основи експериментальної гіпотези і результати дослідження

На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом трудового навчання у початковій школі нами виявлено, що загальний недолік сучасної педагогічної практики – недостатня спрямованість на послідовне формування графічних умінь. Вчителі не завжди дотримаються методики і вимог програми розвитку графічної діяльності учнів. Тому в основу експериментального дослідження ми поклали положення про необхідність формування графічних умінь і навичок на уроках трудового навчання.

Складність оцінки рівня розвитку графічних умінь та операцій полягає в тому, що кожна з них не знаходить самостійного прояву в розумовій діяльності. Усі вони беруть участь у мислительних процесах комплексно, у тісний взаємодії, доповнюючи та продовжуючи одна одну. Тому, проводячи дослідження, ми дійшли висновку, що доцільно оцінювати не кожну конкретну графічну операцію, а їх прояв у взаємодії в процесі навчально-пізнавальної діяльності. Це означає, що показниками розвитку графічних операцій слід обрати результативність навчально-пізнавальної діяльності, пов’язаної з їх застосуванням на уроках трудового навчання.

З метою перевірки стану графічного розвитку молодших школярів на уроках трудового навчання нами здійснено педагогічну діагностику процесу сформованості у молодших учнів графічних умінь та операцій; розроблено, впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику формування в учнів графічних умінь, а також перевірено ефективність цієї методики у процесі формуючого експерименту.

У перебігу констатуючого етапу експерименту вивчався рівень розвитку графічних умінь учнів. Оцінка результатів констатуючого експерименту здійснювалася за допомогою таких критеріїв:

1. Когнітивний критерій показує обізнаність молодшого школяра у галузі графічної діяльності – тобто учень знає основні типи ліній, креслярські інструменти, правила створення ескізу і т. ін.

2. Діяльнісний критерій відображає якість власної графічної діяльності учня, тобто його уміння виконувати ескізи та користуватися готовими елементарними кресленнями для виготовлення виробів.

Дослідження здійснювалося у два взаємопов’язані етапи:

На першому етапі (2006-2007 рр.) – проаналізовано психолого-педагогічну та методичну літературу з обраної проблеми. Визначено вихідні теоретичні положення, об’єкт, предмет мету, сформульовано гіпотезу дослідження, конкретизовано завдання.

На другому етапі (2007-2008 рр.) – проведено констатуючий експеримент: розроблено критерії та проведено педагогічну діагностику розвитку графічних умінь учнів; розроблено та обґрунтовано педагогічні умови розвитку графічних умінь учнів початкових класів. З метою перевірки висунутої гіпотези розроблялись шляхи науково-методичного забезпечення формуючого експерименту.

Опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено емпіричний матеріал, сформульовано висновки, розроблено рекомендації, які втілено у практику трудового навчання молодших школярів.

На основі виділених нами критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні розвитку графічних умінь учнів: низький середній і високий.

Низький рівень відображає слабку обізнаність школярів у сфері графічних уявлень і понять та недостатню сформованість графічних навичок. Учень неспроможний навіть виконати елементарне креслення чи зрозуміти його навіть з допомогою вчителя.

Середній рівень характеризується середнім рівнем розвитку графічних знань та умінь учнів, тобто учень з допомогою вчителя може прочитати нескладне креслення чи виконати його.

Високий рівень розвитку графічних знань та умінь учнів характеризується відносною самостійністю у читанні та виконанні елементарних креслень, використанні їх для створення певної композиції чи виробу.

Порівняння даних констатуючого етапу експерименту в експериментальному і контрольному класах показує незначну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв розвитку графічних знань та умінь учнів. Це дало підставу стверджувати, що досліджувана кількість школярів має однаковий потенціал до графічного розвитку.

Результати констатуючого експериментального зрізу показують, що понад чверть учнів, які брали участь в експерименті, має низький рівень розвитку графічних знань та умінь. До середнього рівня відноситься найбільша кількість учнів – майже половина. Високого рівня досягає третина досліджуваних молодших школярів.

Оскільки найбільша кількість учнів відноситься до низького і середнього рівня обізнаності у світі творчих професій, можна стверджувати про малу ефективність традиційних педагогічних умов трудового навчання і виховання молодших школярів. Щоб підвищити її, необхідно удосконалити традиційну методику розвитку графічних знань та умінь учнів.

У процесі формування обізнаності школярів у світі творчих професій ми пробуджували інтерес до творчої праці. Так, на першому занятті другого класу учні коротко пригадували найцікавіші для них уроки трудового навчання минулого року та найцікавіші професії.

Користуючись постійно діючою в класі виставкою робіт, другокласники знаходили і називали вироби, які їм було виготовляти найцікавіше. Це дозволяло, з одного боку, пригадати найцікавіші професії, види робіт, з другого, — в учнів формувалося емоційно-позитивне ставлення до процесу і результатів майбутньої праці.

Ознайомлення з різними видами творчої праці — художньої, технічної, наукової — учні здійснювали у процесі виготовлення різних предметів. Це були макети дитячих книжок, іграшок, сувенірів тощо. Одночасно відбувалося ознайомлення молодших школярів з різними типами професій.

Моделювання змісту уроків ми здійснювали на основі врахування індивідуальних особливостей дітей, їх здібностей, інтересів. Покажемо методику ознайомлення молодших школярів з ескізом на занятті за темою: «Об'ємні вироби з паперу і картону. Виготовлення іграшок конічної форми». До уроку ставиться мета – закріплювати вміння виконувати розмітку за ескізом, вчити учнів з'єднувати частини об'ємного виробу конічної форми, повторити правила безпечної роботи з циркулем.

Використовується таке обладнання: зразок виробу, тонкий картон, кольоровий папір, ножиці, циркуль, клей, технологічна картка.

Вчитель повідомляє, що сьогодні на уроці ми виготовимо іграшки-персонажі і розіграємо цю казку. Далі відбувається розгляд учнями зразка і технології виготовлення виробу.

— Спочатку виготовляємо тулуб. У всіх тваринок-іграшок він має

форму конуса. Беремо аркуш тонкого картону і з вершини прямого кута

креслимо циркулем дугу радіусом 120 мм (100 мм). Вирізуємо її і склеюємо

конус — це тулуб.

Виготовляємо голову. У лисички вона — малий конус, у якому треба проколоти шилом отвір для кращого з'єднання.

В півника і котика голова — круг радіусом 30 мм. Таких кругів вирізаємо два. При склеюванні залишаємо несклеєним трикутник (гостра частина конуса). В нього просуваємо конус-тулуб.

Інші деталі: очі, вуха, лапки, хвіст наклеюємо способом аплікації.

Щоб голівка була рухома, варто вставити в неї паличку.

Далі відбувається планування наступних трудових дій, відбір матеріалів та інструментів.

— Щоб швидше виготовити персонажів казки, працювати будемо

групами по 3 учні: кожен виготовляє одну іграшку.

Закінчивши роботу, діти випробовують іграшки у грі. Окремі групи дітей (за бажанням) біля дошки інсценізують епізоди казки.

Експериментальне дослідження розвитку графічних знань та умінь учнів показало, що внаслідок поетапного включення дітей до графічної діяльності відбувся розвиток їхніх знань і графічних умінь (таблиця).

Таблиця

Підсумковий зріз рівнів розвитку графічних знань та умінь учнів засобами трудового навчання (у %)

Зіставивши дані експериментального і контрольного класів, наведені у таблиці, слід відмітити значну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв розвитку графічних знань та умінь учнів. Ця різниця показує, що кількість учнів експериментального класу, які підвищили свій рівень розвитку графічних умінь внаслідок експериментального навчання, зросла порівняно з даними констатуючого етапу дослідження, а кількість учнів контрольного класу, які підвищили рівень розвитку графічних знань та умінь внаслідок традиційного навчання, хоча й зросла, однак несуттєво.

Так, у середньому 22% учнів експериментального класу і 28% учнів контрольного класу має низький рівень розвитку графічних умінь. До середнього рівня відноситься найбільша кількість учнів за середнім значенням – 50% – ЕК і 56% – КК. Високого рівня розвитку графічних умінь досягли третина учнів експериментального класу (28%) і лише незначна частина учнів контрольного класу (16%) (див. діаграму).

Діаграма

Наприкінці експериментального дослідження стало очевидно: у процесі використання удосконаленої нами методики в учнів експеримен-тального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку графічних умінь. Це свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи.

2.3 Обґрунтування ефективних шляхів і засобів формування графічних умінь у молодших школярів на уроках трудового навчання

Перед сучасною школою стоїть складне і відповідальне завдання — формування особистості, здатної самостійно оволодівати знаннями і вміти застосовувати їх на практиці. Успішне його виконання вимагає значного підвищення ролі графічних завдань у навчальному процесі з трудового навчання, в розумовому розвитку учнів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5