Фінансово-кредитні установи в ринковій економіці

Активізація — постійний процес управління діяльністю студентів, спонукання до енергійного, цілеспрямованого навчання, подолання спаду, пасивності й стереотипності.

Сукупність різноманітних методів, прийомів і засобів активізації називають узагальненим терміном «активні методи навчання» (АМН).Потік інформації, який постійно зростає, стислі строки та потреби збільшення ефективності засвоєння матеріалу через активізацію навчання зумовлюють необхідність і доцільність використання АМН.

Відмінними рисами активного навчання від звичайного є:

·        Активізація діяльності думки того, кого навчають, шляхом формування спеціальних умов, що сприяють його активізації незалежно від його бажання.

·        Стійкість і безперервність активної діяльності думки учасників навчання шляхом подовження часу одноразового активного включення чи ж спонтанної, але дуже глибокої роботи думки, що дозволяє зберігати активність протягом деякої перерви між активною роботою.

·        Формування навичок самостійного, творчого вироблення управлінських рішень в умовах ігрового імітаційного моделювання, підвищеній мотивації й емоційності тих, кого навчають.

·        Перманентні взаємні комунікації тих, яких навчають, і викладачів, що розвивають обидві сторони з рефлексивних позицій.

До активних методів навчання відносяться:

1.      Мозковій штурм

2.      Дискусії

3.      Аналіз конкретних ситуацій (case study)

4.      Дидактичні ігри

5.      Аналіз економічних проблем та виробничих ситуацій

Мотивація – це виникнення активності людини для задоволення відповідної потреби. Шляхи стимулювання мотивації навчання такі:

·        заінтересовувати учня в засвоєнні нових дій і понять через їх зв’язок

·        уже закладеними в нього трудовою мотивацією і мотивацією навчання.

·        забезпечити “проблемну включеність” учня через стимулювання потреби в орієнтуванні, новизні.

·        Підтримувати новизну не лише внаслідок засвоєння тієї чи іншої виконавчої діяльності, а також контролю, корекції й оцінки.

Глава 3. Методична розробка теми

3.1 Актуальність, значимість, мета, завдання вивчення даної теми

Тема “Фінансово-кредитні установи в ринковій економіці” є шостою у другому розділі курсу “Основи економіки”.

Ця тема є надзвичайно актульною в сучасних умовах.

Насамперед тому, що фінансово-кредитні посередники відграють надзвичайно важливу роль у ринковій економіці. Ця тема є актуальою, тому що Україна – країна з ринковою економікою.

А значимою вона через те, що фінансові посередники відіграють одну з найголовніших ролей в сучасній ринковій економіці. Вони допомагають розвиватися економіці.

Також є важливим допомогти зрозуміти, що фінансово-кредитні установи – це не лише банки та кредитні спілки.

Метою даної теми є ознайомлення учнів з такими питаннями:

·        Що таке фінансовий ринок?

·        Хто є фінансово-кредитними посередниками?

·        Роль банків у ринковій інфраструктурі

·        Як працює ринок цінних паперів?

Завдання теми

1.      Допомогти учню розуміти різницю між основнинми фінансово-кредитними установами.

2.      Пояснити роль і значення цінних паперів для розвитку ринкової економіки

3.      Охарактеризивати роль банків у ринковій економіці

4.      Визначити фінансовий ринок

5.      Зрозуміти механізм роботи ринку цінних паперів

3.2 Модель засвоєння бази знань з теми. Проектування професійних умінь учнів

Модель засвоєння бази знань навчальної теми — це перелік елементів змісту навчання з визначенням рівня засвоєння кожного.

На мою думку найкращою моделлю вивчення даної теми школярами буде така модель. Я пропоную розділити вивчення даної теми на два уроки. Перший урок буде у вигляді міні лекції, на якій учні зможуть задати питання стосовно матеріалу. Наприкінці даного заняття можна провести невелике опитування з метою закріплення теми. Потім задати домашнє завдання. А на другому занятті я пропоную провести вже більш практичне заняття, провести ряд опитувань, проконтролювати хто і як засвоїв матеріал.

Можна з метою економії часу провести також письмову роботу, а також заслухати учнів, які виконали вибіркове домашнє завдання. Однак на мою думку, письмову роботу потрібно проводити не у вигляді тесту, а у вигляді відповідей на питання, тому що тести можливо просто вгадати, а коли учень відповідає на питання своїми словами, товчитель має змогу краще оцінити знання учня та зробити це більш ефективно. Також цей вид роботи є дуже корисним для учня, тому виконуючи його, він вчиться правильно і у логічній послідовності викладати власні думки. А коли учень навчиться правильно викладати свої думки у письмовій формі, де у нього є можливість подумати над побудовою речення, то йому буде простіше викладати думки в усній формі, де час на побудову речення дуже обмежений. Тому я пропоную відмовитися від тестів, а письмові роботи проводити виключно у формі питань та відповідей. Але у цього виду роботи є звичайно і недоліки, найбільший – це витрати часу. Зокрема витрати часу вчителя на перевірку робіт, але на мою думку діяльність вчителя полягає саме в тому, щоб забезпечити учня знаннями.

Одним з професійних умінь учнів є чітке та змітстовне викладення своїх думок, на що є вже звернув увагу вище.

3.3 Матеріали для проведення заняття з теми: засоби наочності, словник основних понять, презентація теми, завдання самостійної роботи

Заняття 1

На початку заняття пропоную перевірити домашнє завдання що було задане на минулому занятті. Виявити труднощі, які виникли в учнів при його виконанні.

Потім я пропоную викласти основний матеріал заняття.

Теоретичний матеріал

Сучасний фінансовий ринок – це складна структура з багатьма учасниками – фінансовими посередниками. На ньому продається особливий товар – гроші, які можуть продаватися або надаватися у використання на певний час. Для сучасної ринкової економіки фінансовий ринок є «нервовим центром» господарського організму.

Наприклад, підприємець хоче відкрити нову фірму. Перш ніж бізнес принесе прибуток, підприємцю потрібно залучити кошти для організації справи. Ці кошти можна позичити у знайомих, друзів або родичів. Але якщо сума позики велика, власник грошей захоче отримати за це плату – відсоток за використання грошей або ж частку майбутніх прибутків. Дуже популярним є спосіб позичання грошей за допомогою випуску й продажу цінних паперів.

Отже, товаром на фінансовому ринку є гроші, які надаються у тимчасове використання. Позичена сума має бути повернута обумовлений термін з оплатою позичкового відсотка.

Як відбувається переміщення грошей на грошову ринкові? Як власники вільних коштів і ті, хто їх потребує, знаходять один одного? В цих процесах визначну роль відіграють фінансові посередники. До них належать банки, інвестиційні й страхові компанії, довірчі товариства тощо.

Фінансовий ринок виконує такі функції:

·        Переміщення коштів у просторі і часі

·        Перерозподіл ризиків

·        Здійснення розрахунково-платіжних операцій

Фінансовий посередник – це господарюючий суб’єкт, який перерозподіляє фінансові ресурси шляхом проведення операцій з грошима або цінними паперами.

Банки акумулюють грошові кошти та інші цінності, надають кредити, здійснюють грошові розрахунки між суб’єктами господарювання, випускають в обіг цінні папери, проводять операції з дорогоцінними металами й валютою.

Інвестиційні компанії та фонди акумулюють кошти приватних осіб або компаній, випускаючи власні цінні папери. Отримані кошти вони з метою одержання прибутків вкладають в акції чи облігації інших підприємств, стають їхніми інвесторами.

Трастові або довірчі товариства здійснюють управління майном підприємств або приватних осіб. Вони вкладають кошти клієнтів у цінні папери, продаючи одні та купуючи інші з метою одержання прибутків.

Страхові компанії надають можливість домогосподарствам і фірмам знизити ризик через продаж контрактів особливого типу – страхових полісів.

Пенсійні фонди акумулюють цільові внески громадян для збільшення їхньої майбутньої пенсії.

Ощадні установи залучають порівняно невеликі заощадження багатьох громадян.

Брокерські фірми – це посередники між продавцями та покупцями цінних паперів на біржі.

Кредитні спілки – це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах із метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Але не дивлячись на все розмаїття фінансових посередників, банки є найбільшими та найстарішими. Вони виконують дві основні функції:

·        Залучають кошти окремих громадян і підприємств

·        Надають позики – кредити

Крім того виконують інші фінансові операції (обслуговують розрахункові операції, здійснюють грошові перекази, випускають та обслуговують кредитні картки, працюють з цінними паперами підприємств і держави тощо).

Важливою складовою фінансового ринку є фондовий ринок (ринок цінних паперів).

Розглянемо види цінних паперів

Акція – цінний папір без встановленого терміну обігу, який засвідчує внесення коштів до статутного фонду акціонерного товариства. Він дає право на пропорційну внескові участь в управлінні товариством та на отримання відповідної частки прибутку у формі дивідендів.

Облігація – цінний папір, що засвідчує внесення його власником певних коштів і підтверджує зобов’язання емітента відшкодувати власникові номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений строк з виплатою фіксованого відсотка.

Державне казначейське зобов’язання – вид цінних паперів на пред’явника, який засвідчує внесення його власником коштів до державного бюджету й дає право на отримання фіксованого доходу.

Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після певного терміну визначену суму векселеотримувачу.

Тепер учні можуть задати всі питання, які їм не зрозумілі.

А далі пропоную провести маленьке опитування. І задати учням наступні питання:

·                    Що таке фінансовий ринок?

·                    Яких фінансових посередників ви знаєте?

·                    Які цінні папери ви знаєте?

·                    Наведіть приклади фінансових посередників?

Ну а тепер вже можна задати домашнє завдання.

Воно є таким: Тема 16 за підручником, підібрати приклади кредитних спілок, страхових компаній та інвестиційних компаній.

3.4 Контроль засвоєння теми, завдання критерії успішності

Заняття 2

Спочатку перевіримо чи всі виконали домашнє завдання та чи виникли з ним які-небудь труднощі.

Тепер можна провести опитування

Задамо настунпі питання:

·        Що таке фінансовий ринок?

·        Яких фінансових посередників ви знаєте?

·        Які цінні папери ви знаєте?

·        Наведіть приклади фінансових посередників?

·        Що таке фондовий ринок?

·        Яка різниця між акцією та облігацією?

·        Хто такий фінансовий посередник?

А тепер проведемо самосійну письмову роботу.

Вона буде включати такі питання:

1.      Що таке сучасний фінансовий ринок і які його особливості?

2.      Які функції виконує фінансовий ринок Наведіть приклади?

3.      Назвіть основних фінансових посередників. Бажано навести приклади реально існуючих.

4.      Яка роль банків у ринковій інфраструктурі?

5.      Перерахуйте основні види цінних паперів та дайте їм визначення.

Після збору аркушів з самостійними роботами вчитель оголошує результати за роботу на уроці. Педагогічний контроль при вивченні економіки – це виявлення, встановлення тобто оцінка знань учнів або студентів, тобто вивченого матеріалу, виявлення успіхів у навчанні програми економічної дисципліни, в знаннях, вміннях і навичках окремих учнів та всієї групи, внесення в процес навчання економічних дисциплін необхідних корективів для вдосконалення його змісту, методів, засобів та форм організації. Контроль при вивченні економічних дисциплін сприяє:

·        Виявленню успішності навчання кожного згідно з навчальною програмою з економіки;

·        Розкриттю причин слабкого засвоєння тих, хто навчається окремих частин викладеного матеріалу;

·        Застосуванню раціональних заходів для ліквідації недоліків у процесі вивчення економічних наук у робото як учнів, так і викладачів

Основні елементи контролю:

1.      перевірка, тобто виявлення знань, умінь, навичок;

2.      оцінка – вимірювання знань, умінь, навичок (ЗУН)

3.      облік – фіксація результатів вимірювання у вигляді оцінок, балів, рейтингу

Контроль знань учня здійснюється за наступними критеріями:

Висновок

Економіка – суспільна наука, яку необхідно вивчати в школі з метою формування інтелектуально-розвинених суб’єктів економічних відносин. Але при викладанні слід враховувати такі факти як психологічні особливості учнів, зокрема старшокласників, специфіки курсу і кожної теми окремо.

Курс «Економіка» викладається в школі з метою ознайомлення учнів з економічними поняттями, а також сформувати світогляд повноцінного суб’єкта ринкової економіки.

Розгляд кожної теми направлений на досягнення вищезазначених цілей. Тема «Фінансово-кредитні установи в ринковій економіці» вивчається з метою ознайомлення учнів з фінансовим ринком, фінансово-кредитними посередниками, механізмом функціонування фондового ринку. Також вона дозволяє учням зрозуміти всю важливість існування фінансово-кредитних установ в сучасній ринковій економіці.

Тема вивчається протягом уроку. На цьому заняття вчитель повинен дати певну чатсину теоретичного матеріалу, визнаити чи усвідомлюють учні цей матеріал, провети якусь самостийну роботу у вигляді або усного опитування або письмової самостійної роботи. Також вчитель повинен відповісти на питання учнів, щоб вони змогли зрозуміти певні незрозумілі для них моменти теми.

Ця тема є дуже важливої і актуальною, тому що в сучасних умовах ринкової економіки, діти вже з шкільних років повинні знати фінансово-кредитних посередників та розуміти, яку роль вони виконують у економіці. Знали, що для ефективної роботи підприємств важлива співпраця з цими посередниками.

Взагалі комунікація відіграє чи не головну роль при ефективній роботі вчителя. І такі рекомендації, як індивідуальний підхід викладача до учня, здійснення в неформальних умовах спілкування, прояв емпатії до учнів будуть доцільними будь-якому викладачу, особливо молодому.

Викладач – це митець, що створює майбутнє, вкладаючи у юні голови доцільні знання, і формує світогляд та свідомість молодого покоління.

Список використаної літератури

1. Аксьонова О.В., Методика викладання економічних дисциплін: Навчальний посібник/ О.В. Аксьонова, - К.: КНЕУ, 2006 – 707 с.

2. Грищенко Л.М., Методика викладання економіки: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. / Під науковим керівництвом Л.М. Грищенко, – К.: КНЕУ, 2003 -

3. Ковальчук Г.О., Активізація навчання в економічній освіті: Навчальний посібник/ Г.О. Ковальчук – Вид. 2-ге доп. – К.: КНЕУ, 2003 -

4. Ковальчук Г.О., Економіка: підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів /Г.О. Ковальчук, В.Г. Мельник, В.О Огнев’юк. – 3-тє видання, перероблене і доповнене – К: «Навчальна книга», 2005 – 351 с.

5. Савенкова Л.О., Професійне спілкування майбутніх викладачів як об’єкт психолого-педагогічного управління: Монографія/ Л.О. Савенкова.– К.: КНЕУ, 2005 -

6. Серьожникова Р.К. – Основи психології і педагогіки: Навчальний посібник/Р.К. Серьожникова, Н.Д. Пархоменко, Л.С, Яковицька. – К: Центр навчальної літератури, 2003.

Размещено на

Страницы: 1, 2, 3