Загальні положення методики розслідування окремих видів злочинів. Криміналістична характеристика злочинів

встановити, чи дійсно була ця подія, чи мала вона злочинний характер

(згвалтування, вчинене відомою особою; грабіж, і розбій, вчинені відомою

особою; дача і одержання хабара; дезертирство; зловживання службовим

становищем і ін.).

Напрямки розслідування - встановлення події, його конкретних обставин,

поведінки при цьому підозрюваної особи (а у випадку насильства - також і

потерпілого; у випадку дачі хабара - також поведінки одержувача; у випадку

одержання хабара - її); встановлення предмету злочину при грабежі і розбої,

хабарі, зловживанні. Відповідно визначається комплекс первинних слідчих дій

по цій та всіх інших нижченаведених ситуаціях.

2. Встановлений факт з ознаками злочину і відомі конкретні особи, які

повинні нести відповідальність за даний вчинок у зв'язку з їхнім

положенням, але вимагається вирішити питання про їхню особисту вину

(нестача майна; псування майна; випуск недоброякісної продукції; порушення

правив безпеки праці і ін.).

Напрямки розслідування - з'ясування безпосередніх і основних причин

події і особистого відношення до них зазначених осіб, їхньої особистої

поведінки в цій події.

3. Встановлений факт з ознаками злочину, вчинити та скористатися

результатами якого могли тільки особи з певного кола по свойому положенню

(підроблені видаткові документи; безтоварні операції; знищення облікових

документів і ін.).

Напрмки розслідування - дослідження поведінки кожного з осіб цього кола

і його відношення до встановлених фактів, встановлення факту використання

результатів злочину.

4. Встановлений факт з ознаками злочину, вчинити який могли скоріше

всього особи з кола тих, хто зацікавлений не в безпосередньому, а в більш-

менш віддаленому результаті злочину (підпал з метою приховування слідів

іншого злочину; знищення майна; вбивство з приховуванням трупа і взагалі

факту смерті певної особи; вбивство з прихованими для цього мотивами і

ін.).

Напрямки розслідування - дослідження поведінки кожного з кола цих осіб,

його відношення до події, отримання від вчинення даного злочину вигод.

5. Встановлений факт з ознаками злочину, для вчинення якого вимагаються

особливо професійні навики або особливе знання якої-небудь обставини

(виготовлення фальшивих грошей, цінних паперів, документів; злом сховища з

використанням складних засобів; розкрадення з завідомо ознайомленого місця

зберігання або наявності цінностей і ін.).

Напрямки розслідування - виявлення кола осіб, дослідження поведінки

кожного з цього кола, викриття предметів злочину, встановлення фактів

використання результатів злочину.

6. Встановлений факт з ознаками злочину, але відстуні відомості про

винну особу або вони вкрай обмежені (крадіжка, вбивство, грабіж, розбій і

згвалтування, вчинені невідомою особою, і ін.).

Напрямки розслідування - виявлення максимальної кількості даних, що

характеризують злочинця (слідів ног і рук, предметів, ознак поведінки),

з'ясування предметів злочину (при крадіжках, грабіжах, розбоях, вбивствах з

метою грабежу), використання оперативної роботи, встановлення кола осіб, що

могли вчинити даний злочин, вивчення їхньої поведінки і місцеперебування в

момент, коли вчинений злочин.

Викладені вище ситуації не вичерпують всіх можливих ситуацій, але вони

є найбільш типовими, відштовхуючиись від яких слідчий може орієнтуватися в

будь-який ситуації, визначити шляхи розслідування і комплекс необхідних

початкових слідчих та інших дій.

Характер типових слідчих ситуацій на наступному етапі розслідування в

основному визначається результатами початкових слідчих дій і фактичною

обстановкою, яка склалася до цього моменту. В одних випадках ситуації, які

виникли на зазначеному етапі, визначають шляхи розшуку вже встановленого

злочинця, в других - напрямки на збирання додаткових фактичних даних,

необхідних для затримання вже розшуканого до даного моменту злочинця, в

третіх - напрямки на розширення і поглиблення зібраної інформації по всіх

елементах події, що розслідується з метою виявлення злочинця і т.д.

Відповідно визначається і комплекс необхідних слідчих і оперативно-

розшуових дій і їхня черговість.

Типові слідчі ситуації і напрямки подальшого розслідування на

завершальному його етапі головним чином пов'язані з якістю і повнотою

даних, покладених в основу обвинувачення, відношенням обвинуваченого до

зібраних доказів, новими обставинами, виявленими при допиті обвинуваченого.

Однією з типових ситуацій є, наприклад, визнання обвинуваченим своєї вини

за наявності переконливих і достатніх доказів

Типовими є ситуації, в яких за наявності переконливих і надто повних

доказів вини обвинувачені частково, а інколи й повністю не визнають своєї

вини. При цьому обвинувачені інколи не наводять жодних аргументів в свій

захист, в інших випадках - вказують на необхідність збирання додаткових

даних і т.д. В подібних ситуаціях основні напрямки подальшого розслідування

пов'язуються з перевіркою і з'ясуванням якихось додаткових обставин справи

та можливим новим пред'явленням обвинувачення і т.д.

Оптимальний склад наступних слідчих дій і правильне визначення їхньої

послідовності також мають істотне методичне значення.

Прагнення слідчих до загальних засобів дій в типових слідчих ситуаціях,

наявність в їхній діяльності деякої тенденції до формалізації та

алгоритмізації створюють передумови для застосування в методиці

розслідування даних кібернетики. Зараз ведеться розробка шляхів моделювання

та алгоритмізації розслідування окремих видів злочинів.

5. Поняття криміналістичної характеристики та її співвідношення з

кримінально-правовою, кримінологічною та психологічною характеристиками

Злочин як негативне соціальне явище може бути охарактеризованим з

різних сторін, наприклад, кримінологічної, кримінально-правової,

психологічної, етичної, криміналістичної. Спеціалісти різного профілю

вивчаючи конкретний злочин або вид (групу) злочинів, а також злочинність в

цілому, ставлять перед собою специфічні завдання і досліджують ті

особливості злочину, які характеризують його зміст зі сторони, яка їх

цікавить. Наприклад, представники науки кримінального права вивчають

елементи складу злочину та інші ознаки, які мають кримінально-правове

значення (обставини, які сприяють індивідуалізації покарання, впливають на

обрання виду і міри покарання і умови його відбуття); кримінологи -

причини, стан, структуру і динаміку злочинності.

Криміналістична характеристика злочину являє собою сукупність таких

даних про злочин, що сприяють його розкриттю. Вона включає відомості про

особливості підготовки, вчинення і приховування злочинів, використання яких

сприяє найбільш успішному, повному і швидкому їх розкриттю. Наприклад, якщо

слідчий володіє даними про типові способи вчинення і приховування злочинів,

що часто використаються злочинцями, розташування тайників, прийоми, що

ускладнюють застосування засобів криміналістичної техніки, і інших способах

маскування, які використовують, наприклад, розкрадачі, спекулянти, шахраї,

йому значно легше розкрити злочин, його дії по відкриттю речовинних доказів

і встановленню злочинця будуть більш цілеспрямованими і успішними.

Криміналістична характеристика злочинів на відміну, наприклад, від

кримінально-правової немає внутрішніх ознак, притаманних загальному поняттю

злочину. Існує криміналістична характеристика виду або групи злочинів, а

також окремого конкретного злочину, але не злочинів взагалі.

Криміналістична характеристика злочинів випливає не з загального поняття

злочину, а складається на основі вивчення і узагальнення матеріалів про

злочини і висловлює типові криміналістичні особливості різноманітних видів

(груп) злочинів, вчинених в певний період в межах даного регіону або в

країні в цілому.

Криміналістична характеристка даного виду (групи) злочинів - продукт

наукового аналізу і узагальнення значного емпіричного матеріалу, достатньо

доброякісного і репрезентативного, для щоб оцінка і висновки були точними,

повними і реальними.

Криміналістична характеристика даного виду (групи) злочинів - категорія

динамічна. По мірі змін способів і засобів злочинної діяльності міняється і

конкретний зміст криміналістичних характеристик окремих видів злочинів.

Наприклад, більш хитрішими стають способи вчинення і приховування злочинів,

змінюються мета і мотиви злочинної діяльності, предмети злочинного

посягання, причини і умови, сприятливі вчиненню даної групи (виду) злочинів

і ін. Відповідно міняються і характеристики окремих видів злочинів. На

відміну від кримінально-правової характеристики, зміни якої відбуваються

відносно помаліше і лише по волі законодавця, криміналістично значущі

елементи характеристики окремих видів злочинів змінюються значно швидше,

вони більш рухомі. Тому криміналістична характеристика окремих видів

злочинів - не незмінна сукупність певних відомостей про дану групу (види)

злочинів, а рухома категорія, що відображає криміналістичні значущі

особливості цих злочинів в певний період. Щоб криміналістична

характеристика успішно виконувала свою службову роль, сприяла розкриттю

злочинів, вона повинна бути не тільки реальної і достатньо повною, але і

сучасною, відображати результати криміналістичного аналізу злочинів,

вчинених в останній період.

Визначаючи криміналістичну характеристику злочинів як сукупність даних

про злочин, сприятливих його розкриттю, не можна виключати і того, що для

успішного розкриття злочинів використовуються також дані, які відносяться

до кримінально-правової, кримінологічної, психологічної і інших видів

характеристик злочинів. Так, деякі дані кримінологічного аналізу злочинів,

що використаються з метою профілактики, враховуються і при розкритті

злочинів. Наприклад, з кримінологічної характеристики вбивств відомо, що

більшість злочинів вчиняється в стані сп'яніння, а серед осіб, що вчинили

вбивство з хуліганських мотивів, досягає 90 відсотків і вище. Середній вік

осіб, що вчинили згвалтування, коливається в межах 26-27 років, майже 2/3

гвалтівників не одружені. Природно, що при розслідуванні вбивств і

згвалтувань дані елементи кримінологічних характеристик повинні

враховуватися при висуненні слідчих версій по відношенню до суб'єкта

злочину. Обгрунтоване вказаною кримінологічною характеристикою припущення

слідчого (якщо воно не спростовується іншими даними), що вбивство вчинене

особою, яка перебувала в стані сп'яніння, повинно бути перевірене. Точно

так само перевірка версії про вчинення згвалтування особою віком, близькому

до 26-27 років і, можливо, не одруженим, може прискорити встановлення і

затримання гвалтівника.

В зв'язку з цим виникає питання, чи не слід включити в якості

складників в криміналістичні характеристики злочинів ті елементи

кримінологічних, кримінально-правових і інших видів характеристик, що

можуть бути використані з метою розкриття злочинів. На це питання слід

відповісти запереченням, тому що в протилежному випадку криміналістичні

характеристики стали б в якійсь частині дублювати інші види характеристик

злочинів, замінювати їх.

З питання про співвідношення кримінально-правової, кримінологічної і

криміналістичної характеристик злочинів в літературі висловлені і інші

точки зору. Деякі автори ототожнюють ці поняття, відносячи до

криміналістичної характеристики в числі інших обставин відомості про

суспільну небезпеку і розповсюдження злочинів, об'єкти посягання і причини

злочину. Як відомо, всі ці елементи відносяться до кримінально-правової і

кримінологічної характеристик злочинів. Криміналістична характеристика в

наведеній інтерпретації повторює кримінально-правову і кримінологічну

характеристики і, таким чином, втрачає власний сенс і значення. Тим більш

неприпустима підміна кримінально-правової характеристики криміналістичною

характеристикою злочинів. Це неприйнятно з теоретичної точки зору, а на

практиці призвело б до неправомірного розширення сфери кримінальної

відповідальності. І така небезпека виникла б не тільки тоді, коли підміна в

кримінально-правовій характеристиці стосувалася необхідних елементів складу

злочину, але і у випадках підміни допоміжних кримінально-правових понять

В літературі зустрічаються твердження, що до елементів криміналістичної

характеристики злочинів відноситься предмет доказування по кримінальній

справі і що криміналістична характеристика немовби визначає предмет

доказування, є основою методики розслідування.

Предмет доказування і криміналістична характеристика окремих видів

злочинів - різнопланові поняття. Поняття предмету доказування відноситься

до теорії судових доказів і виражає необхідну сукупність істотних обставин,

які підлягаючих доказуванню по даній кримінальній справі. Криміналістична

характеристика окремих видів злочинів є приладдям криміналістичного аспекту

вчення про злочин і являє собою сукупність криміналістично значущих

відомостей про дану групу (вид) злочинів. Між предметом доказування і

криміналістичною характеристикою злочинів існує певний зв'язок. Вона є

аналогічною співвідношенню теорії доказів і вчення про злочин, але зовсім

не характеризується відношенням частини і цілого і тим більше відношенням

тотожності. Предмет доказування не є елементом криміналістичної

характеристики злочинів. Основою визначення предмету доказування по

кримінальній справі є кримінально-процесуальний закон і кримінально-правова

характеристика злочину, норми кримінального закону, що визначають конкретні

склади злочинів. Криміналістична характеристика злочинів не може

претендувати на таку роль.

1. Елементи криміналістичної характеристики окремих видів злочинів

Криміналістична характеристика злочинів, як було сказано, включає в

себе елементи, які знаходяться поза межами кримінально-правової,

кримінологічної та інших видів характеристик злочинів. Ці елементи у

порівнянні з елементами, наприклад, кримінально-правової характеристики

злочину здаються більш «дрібними», другорядними (відомості про те, які

типові матеріальні сліди залишаються в результаті вчинення даного вигляду

злочину, яка їхня локалізація і т.п.). Але це тільки по відношенню до

кримінально-правової кваліфікації вчиненого та індивідуалізації покарання.

Для розкриття ж злочину вони видаються другорядними елементи набувають

надто важливого значення і інколи є ключовими в виявленні і викритті

злочинця.

Елементи криміналістичної характеристики різноманітних видів (груп)

злочинів знаходяться між собою в різноманітних співвідношеннях. Наприклад,

в криміналістичних характеристиках навмисних злочинів важливим елементом є

сукупність даних, що характеризують засоби підготовки до вчинення злочину:

пошук і приготування необхідних знарядь і засобів, завчасне вжиття заходів

для приховування слідів злочину, втягнення в злочинну діяльність

співучасників і т.д. Криміналістичним характеристикам необережних злочинів

цей елемент невластивий. Для розкриття навмисних вбивств важливе значення

має такий елемент їхньої криміналістичної характеристики, як сукупність

відомостей про типові сліди, що залишаються на місці вчинення злочину. Для

розкриття деяких інших навмисних злочинів, наприклад, що вчиняються

службовими особами, він менш вагомий, проте криміналістична характеристика

слідів розкрадання, що виявляються в різноманітних документах, відображають

виробничі, технологічні, фінансові, облікові, транспортні та інші операції

підприємств, набуває першочергового значення.

Таким чином, значення того чи іншого елемента криміналістичної

Страницы: 1, 2, 3