Контрольная: Новый курс президента Ф.Д. Рузвельта 
Контрольная: Новый курс президента Ф.Д. Рузвельта
Національна академія внутрішніх
справ України
Факультет заочного навчання.
Госпрозрахункова форма.
Контрольна робота
Дисципліна: Історія держави і права зарубіжних країн
На тему: “Новий курс” президента Ф.Д.Рузвельта
Слухача 1-КА курсу , групи №2
Залікова книжка№00-0080
Ільїна Костянтина
Мсце роботи: УНТК ТК “Інтер”
Домашня адреса: пр-т
Свободи буд. 15/1 кв. 192 Київ 2000 рік ЗМІСТ
Вступ
стор. 2
1.Передумови впровадження «Нового курсу». стор. 4
2.Суть «Нового курсу».
стор. 6
3.Значення «Нового курсу» у подальшому стор. 10
розвитку США.
4.Значення «Нового курсу» у розвитку інших стор. 13
держав.
5.Висновок.
стор. 15
6.Список використаної літератури. стор. 16
Вступ
Перш за все хотілося би відповісти на питання «Чому я обрав саме цю тему?» .
На мою думку , вивчення цієї теми може стати мені у нагоді . Чому? Тому що у
цей період США долали економічну кризу , кризу яка за деякіми економічними
проблемами схожа на економічну кризу України . Наприклад: безробіття ,
банкрутство підприємств , і таке інше.
У цій темі є багато дуже цікавих і цінних речей - побудова адміністративного
права , перехід держави від монополістичного капіталізму до державно-
монополістичного , методи переходу , співвідношення ідей Г.Гувера ідеям
Ф.Д.Рузвельта , методи вирішення багатьох економічних і юридичних проблем і
так далі.. Одже для себе я знайшов у цій темі дуже багато оригінальних
способів подолання різних проблем . А тепер щодо самої кризи...
Після першої економічної кризи (1920-1921) був тимчасовий затишок аж до 1929
року . Того ж року інші капіталістичні держави подолали наслідки другої
світової війни , у цей же час була ліквідована нестача товарів , яка
з’явилась завдяки другій світовій війні . На товари , які США збували на
світовому ринку зник попит . У середині 1929 року товарний ринок був
перенасичений , і у США почалась наступна економічна криза . Згодом ця криза
вплинула на весь капіталістичний світ .
Одже , восени 1929 року Сполучені Штати Америки перейшли межу яка розмежувала
два етапа її історії . Криза 1929 – 1933 років була самою довгостроковою в
історії капіталізму . Якщо криза 1920 – 1921 років продовжувалась лише 9
місяців , то криза 1929 – 1933 років - 44 місяці . Наслідки цієї кризи були
дуже жахливі . Майже 45 мільйонів чоловік опинились за межою бідності . У
період з 1930 до 1932 років , більш ніж 5 тисяч банків оголосили про свою
розрахункову неспроможність . Зачинялись виробничи підприємства , люди
опинялися на вулиці без грошей , роботи і соціального захисту . Найбільш
тяжкими роками , так званими «роками великої депресії» було потім визнанно
період з 1929 по 1933 рік .
У 1933 році , на зміну президенту США Г.Гуверу , до влади прийшлов Франклін
Делано Рузвельт зі своєю адміністрацією . Отримавши владні повноваження ,
Ф.Д.Рузвельт одразу почав впроваджувати свою програму під назвою «Новий курс»
. Ця програма - найважливіша подія у розвитку Сполучених Штатів Америки .
Вона , збентежила усю державу , все її населення і кожного окремого
громадянина . Вона змінила весь устрій державного апарату , ставлення держави
до людей , і точку зору що до соціального захисту населення . З одного боку
криза завдала дуже багато шкоди окремому громадянину , невеликим підприємцям
і бізнесменам . З другого боку впровадження «нового курсу» доповнило
законодавство США багатьма дуже важливими і необхідними законами і
постановами що направлені на поліпшення життя людини , її соціальний захист ,
на підтримку підприємств , банків та бізнесменів . Дуже важливе значення для
всього подальшого розвитку США має зв’язаний з «Новим курсом» процес
переростання монополістичного капіталізму у державно-монополістичний . «Новий
курс» передбачував різке посилення державного впливу . Під час цієї реформи
серйозно збільшився державний аппарат , була ускладнена його структура і
функції . За перші два роки кількість федеральних службовців збільшилась
майже на 25 відсотків , було сформовано 35 великих , самостійних відомств і
безліч малих підпорядкованих існуючим міністерствам . А насамперед одне із
найважливійших досягнень - це утворення нової правової галузі , як
адміністративне право .
1.Передумови впровадження «Нового курсу».
У 1928 році , у Сполучених Штатах Америки жодна людина не могла собі уявити
, що може трапитись лихо – економічна криза . У державі панував
монополістичний капіталізм , однак восени 1929 року держава відчула початок
кризи .
Перші прояви кризи можна було побачити вже у середині 1929 року , вони
виявлялися в скороченні будівництва , в значному падінні виробництва . У
вересні почались епізодичні зриви курсів на Нью-Йоркській бірже , у жовтні
падіння курсів стало всезагальним і стрімким , а 24 жовтня почався небачений
в історіі США біржевий крах .
Держава не була готова до рішучіх дій що до подолання кризи . Самим яскравим
прикладом була сфера соціального захисту , в якій останнім прийнятим законом
були статути про пауперів , прийняті у першій половині 17 століття . Статути
пауперів були такого змісту – “кожна община повинна мати запаси їжі достатні
для підтримки своїх бідняків .”. Взагалі у державі майже не було законів
спрямованих на соціальний захист незаможніх . У 1929 році закони про допомогу
ветеранам мали 44 штати , сліпим – 22 штати , людям похилого віку – 10 , про
допомогу багатодітним – всі окрім п’яти штатів . Система допомоги була дуже
відсталою , в цілому дотримувався принцип місцевої відповідальності . У роки
“великої депресії” безробіття стало національним лихом . Проблеми зростання
матеріальної незабезпеченності , голод , хвороби , виселення із квартир –
опинилися на першому плані .
Влітку 1932 року звичайну організацію соціальних служб було замінено
надзвичайними , більш потужними . Діючої системи надходження грошей було
недосить . В 1930 році , Нью-Йорку щомісяця було потрібно майже 1 мільйон
доларів (для допомоги) , три роки потому 15-16 мільйонів доларів . З 1930 по
1933 рік , асигнування на соціальні потреби в Буфало зросли з 1.395.000 (1\22
частина місцевого бюджету) до 3.821.000 (1\3 частина місцевого бюджету) . За
цей же період в Мінеаполісі індекс допомоги підскочив зі 150 до 1500 пунктів
. Тількі за першій рік кризи витрати на допомогу у 60 містах з населенням
більше 100 тис. Збільшились на 92,3 % а у 30 містах з населенням не менш 30
тис. чоловік за два роки (1929-1931) на 217% . З квітня 1932 року по квітень
1933 року розмір допомоги із громадських джерел в цілому по державі зріс на
105 % . Витрати на громадські потреби добряче підірвали муніципальні бюджети
. Наприкінці 1932-го року Нью-Йорк , Чікаго , Мілуокі , Цінцінаті , Клівленд
, Атланта , Дархем та інші , вичерпали повноваження що до підвищення податків
та боргових зобов’язань . Одже , незаможні могли розраховувати тільки на
благодійність , якої явно було не достатньо , а знайти роботу було майже не
можливо .
До 1932 року промислове виробництво в США зменшилось у цілому на 46% , а по
окремим галузям значно більше . Так виробництво чавуна – на 79% , сталі – на
76% , автомобілів – на 80% . Обсяг залізничних перевезеннь зменшився на 52,7
% . Із 279 існуючих домн працювали тільки 44 . Збитки корпорацій тільки за
1932 рік перейшли межу 3 мільйонів доларів . За три роки кризи було визнано
банкрутами 5761 банк з суммою вкладів 5 млрд. долларів .
Аграрну кризу яка почалась ще у 1920-1921 роках к 1929 року ще не бкло
подалано . Нове і дуже стрімке падіння цін відкинуло найменш забезпечені слої
фермерства до самої крайньої межі . У результаті кризи , валовий прибуток
американських фермерів впав з 13,8 млрд. долларів у 1929 році , до 6 млрд.
долларів у 1932 році . Завдяки кризі держава опинилась на рівні 1911 року.
Внутрішня політика Г.Гувера .
Президент Гувер був категорично проти допомоги безробітним зі збоку держави ,
він вважав , що ця допомога “Підірве віру населення у свої сили” і “послабить
стійкість американського характера” . Одже , усю допомогу зголоднілим було
звалено на плечі благодійних організацій . Червоний Хрест та інші схожі
благодійні суспільства були зобов’зані збирати гроші серед меценатів .
Для того щоб гальмувати подальшій зріст безробіття , було прийнято рішення
видати новий іміграційний закон , котрий перекрив би кордон для безробітних
із інших держав . Цей закон набув чинності у липні 1929 року . На його
підставі , кожна держава мала свою квоту , пропорційну національному складу
усього населення США у 1920 році . Але цей закон аж ніяк не вплинув на
економіку .
Ще у 1928 році відчувалось наближення аграрної кризи . Одже на передвиборній
компанії Г.Гувер обіцяв розібратися з цим питанням . І він таки розібрався ,
прийнявши фермерський закон 15.06.1929 року . Відповідно до нового закону ,
було створено Федеральне фермерське бюро , яке повинно було допомогати
фермерам шляхом регулювання цін на сільськогосподарські продукти .
Регулювання цін повинно було здійснюватись завдяки закупівлі фермерським бюро
надлишків виробництва , тим самим знижуючи пропозицію і підвищуючи попит . На
усі потреби , бюро отримало 500 млн. долларів . Також бюро повинно було
видавати кредити фермерським кооперативним організаціям , котрі в свою чергу
мали змогу кредитувати малих фермерів .
Не пройшло й два роки , як усі фонди бюро було вичерпано . А ціни на пшеницю
продовжували падати . Восени 1931 року на складах і зерносховищах
фермерського бюро знаходилось майже 250 млн. бушелей пшениці . Одже ,
фермерське бюро виявилось безсильним перед обличчям кризи .
Криза примусила Г.Гувера відступити від своїх переконань . Перші кроки
державного втручання були зроблені Гувером наприкінці 1929 року . 5 грудня
президент зібрав керівників провідних банків та трестів для розробки нової
програми оздоровлення американської економіки . На цьому засіданні було
прийнято рішення вкласти нові капітали в економіку США , і тим самим подолати
кризу . Ця програма , як і інші , виявилась неефективною .
Гувером було зроблено ще багато спроб врегулювати економіку , але усі вони
були не зовсім правильними . Одже , адміністрації Гувера не вдалося подолати
кризу .
Вступ у повноваження президента Ф.Д.Рузвельта
Враховуючи ситуацію , губернатор Ф.Д.Рузвельт в листі законодавцям штата від
07 січня 1931 року , обіцяв що його адміністрація – “стане на путь
невідкладної допомоги” , не дивлячись на те що матеріальна допомога по
безробіттю “суперечить не тільки усім принципам соціальної політики , а і
усім принципам американського громадянства та здорового державного управління
.”
Одже , коли прийшов до влади , Ф.Д.Рузвельт одразу ж розпочав аналізувати і
шукати методи боротьби із кризою . Ще на передвиборній кампанії ,
Ф.Д.Рузвельт казав , що державі та народу потрібно йти “новим курсом” , одже
, і программа Ф.Д.Рузвельта по лікуванню економіки отримала ім’я “Новій
курс”.
Однак , перед прийняттям своїх повноважень у Ф.Д.Рузвельта не було геть
ніякої програми по оздоровленню економіки . Уся його программа (як потім
свідчило його оточення) знаходилась у маленькій записній книжці у вигляді
нотаток . Адже результати були більш ніж кращими .
Повертаючись до передумов впровадження “Нового курсу” , можна сказати що
основною причиною звісно-ж була економічна криза , яка з кожним днем була все
глибшою . На мою думку , без рішучих змін у державному устрію , та зміни
відношення держави до громадських справ , було не можливо . Економіку
потрібно було лікувати . А повинен був займатись лікуванням саме уряд . Всеж
- такі основна функція держави це регулювання суспільних відносин , а у США
була політика державного “не втручання” . І доки Ф.Д.Рузвельт не змінив
відношення держави до суспільства та внутрішню політику , криза
продовжувалась .
2. Суть «Нового курсу» Ф.Д.Рузвельта .
Нова адміністрація та конгрес перш за все були змушені розібратися з
банківсько-фінінсними проблемами . На початку березня 1933 року банки
припинили функціонувати . Президент був змушений оголосити надзвичайне
положення і зачинити усі банки .
Надзвичайну сесію конгреса було перенесено з 9 березня на 6 , а в перші
години своєї діяльності , конгрес прийняв надзвичайний банківський закон .
Невдовзі , 10 березня , президент видав наказ , який забезпечував
встановлення абсолютного державного контролю над золотом . Цей указ не давав
змоги вивезти його за кордон , та займатися спекуляцією золота . Уряд отримав
матеріальну змогу декретувати золотий зміст доллара , чим згодом і
скористався . Розширив державне втручання в банківську сферу , уряд прийняв
рішення почати відродження вже с 13 березня . В цей день було відкрито 12
центральних банків Федеральної резервної системи (ФРС) . Вранці , ще 250
банків у різних містах було визнано “здоровими” , а 15 березня стали до
роботи усі без вийнятку банки .
Наступним кроком адміністрації Ф.Д.Рузвельта , було зменшення кількості
банків . У 1932 році їх було 6145 , а через рік їх вже було 4897 , а за
данними на 1939 рік працювали 5203 банки з капіталом 33,1 млрд. долларів .
Таким чином у період з 1933 по 1939 рік кількість банків зменшилась на 15% ,
а обсяг їх активів зріс на 37 % .
16.06.1933 року було прийнято ще один “банківський” закон - закон “Гласса-
Стігала” . Він поділяв депозитні та інвестиціонні операції , тим самим
перекриваючи можливість займатися спекулятивними операціями . Ще одним
важливим введенням було страхування депозитних вкладів які , не перевищують
2500 долларів . У1934 році сумму , яка підлягає страхуванню підняли до 5000
долларів . У другій половині 1935 року , 14219 банків , які мали вклади на 45
млрд. долларів , повинні були страхувати усі вклади , які доходили до сумми
5000 долларів .
Згідно до банківського закону 1935 року , рада керівників отримала контроль
над резервом , який повинен залишатися в банках – членах ФРС . Це означає ,
що рада зниженням чи підвищенням рівня резерву , мала змогу впливати на
ділову активність . Це дуже важливо тому , що діяльність банків опинилась під
контролем державної влади .
31 січня 1934 року , Ф.Д.Рузвельт видав закон , за яким золотий зміст доллара
було знижено з 25 4/5 до 15 5/21 грама , та встановлено ціну на золото у
розмірі 35 долларів за унцію . Таким чином доллар було девальвовано на 12 % .
Завдяки цим діям процент платні по облігаціях знизився з 3,76 у 1932 році ,
до 2,39 у 1940 році . Банкіри також були змушені знизити процентні ставки в
приватних операціях . Корпорації сплачували по кредитах 2,9 % , а не 4,25 %
як раніше .
Але банківська реформа - це не єдине що треба було робити . Була ще проблема
соціального захисту , яка теж хвилювала владу . Одже 12.03.1933 року
адміністрація Рузвельта дала добро на асигнування у розмірі 500 млн. долларів
, на здійснення допомоги безробітним . Керівником Федеральної адміністрації
по здійсненню надзвичайної допомоги (ФЕРА) призначили Г.Гопкінса . Усього
було витрачено на допомогу безробітним більш ніж 4 млрд. долларів . Однак
безробітні віддавали перевагу не грошовій допомозі , а громадським роботам .
Першою отримала таку допомогу молодь . З квітня 1933 року , почалось
відправлення молоді до лісних таборів , де вони мешкали на повному державному
забезпечені терміном 6 місяців . Одночасно з цим , вони отримували платню у
розмірі 30 долларів , 25 з яких вони повинні були відіслати до своєї родини .
За 1933-1939 роки через ці табори пройшли 2 млн. людей віком до 25 років .
Страницы: 1, 2
|
